Постанова від 04.02.2026 по справі 916/3240/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3240/24

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного

апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Калашнікова М.О., за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 17 березня 2025 року (повний текст складено 17.03.2025)

у справі № 916/3240/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до відповідачів:

1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба";

2. ОСОБА_1

про стягнення

суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.02.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, , проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі також - позивач, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (далі також - відповідач-1, СТОВ "Дружба", Товариство) та ОСОБА_1 (далі також - відповідач-2, ОСОБА_1 ) про (з урахуванням уточненої позовної заяви від 28.08.2024 вх.№31402/24) солідарне стягнення з останніх 671 631,94 грн основної заборгованості за кредитним договором №30029647-КД-1 від 21.04.2022, 56 006,64 грн заборгованості за процентами та 1 567 141,20 грн заборгованості перед державним бюджетом.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку СТОВ "Дружба" зобов'язань за кредитним договором №30029647-КД-1 від 21.04.2022 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, забезпечених державною гарантією (відповідно до укладеного між позивачем та третьою особою - Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022).

Оскільки виконання зобов'язань Товариства за кредитним договором також забезпечено порукою згідно з договором поруки від 21.04.2022 №30029647-ДП-1/1 (з урахуванням договорів від 13.09.2022 та від 29.03.2023 про внесення змін до договору поруки), укладеним між поручителем - ОСОБА_1 та кредитором - АТ КБ "ПРИВАТБАНК, позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за Кредитним договором №30029647-КД-1 від 21.04.2022 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 671 631,94 грн, заборгованість за процентами у розмірі 56 006,64 грн та заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 1 567 141,20 грн.

Крім того, вказаним рішенням стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" по 13 768,68 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та отримання відповідачем-1 кредиту у розмірі 2 710 000,00 грн з терміном повернення до 01.06.2023 (включно) (з урахуванням договору про внесення змін від 29.03.2023 до кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022);

- у зв'язку з порушенням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором позивач 29.08.2024 направив СТОВ "Дружба" повідомлення про розірвання кредитного договору;

- оскільки відповідач-1 не виконав зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі до 01.06.2023, Міністерство фінансів України, як Гарант, перерахувало на користь позивача кошти у розмірі 1 778 773,14 грн;

- станом на дату подання позову розмір заборгованості відповідача-1 становив: 671 631,94 грн - тіло кредиту, 56 006,64 грн - відсотки, 1 567 141,20 грн - державна гарантія;

- відповідач-2, як поручитель, солідарно відповідає перед позивачем за порушення відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором.

Враховуючи наведене, перевіривши розрахунок суми заборгованості СТОВ "Дружба" за кредитним договором №30029647-КД-1/1 від 21.04.2022р і нарахованих відсотків, суд першої інстанції встановив, що він є правильним, а тому дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" та ОСОБА_1 відмовити.

Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному:

- суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відкрив провадження у справі №916/3240/24 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», хоча мав залишити останню без руху з огляду на невідповідність сплаченого позивачем судового збору вимогам законодавства, оскільки Банк при подачі позовної заяви, згідно платіжної інструкції №ZZ423В2039 від 13.06.2024 сплатив судовий збір у розмірі 8 731,66 грн, замість належної суми у розмірі 27 537,36 грн, внаслідок чого судом при ухваленні рішення стягнув з позивача 18 805,70 грн судового збору в дохід держави;

- в порушення положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не було залучено до розгляду справи Міністерство фінансів України (Гарант), АТ «Укрексімбанк» (Агент) Фонд розвитку підприємництва тощо;

- у відповідачів був відсутній обов'язок по сплаті процентів, натомість, відповідний обов'язок належав Фонду розвитку підприємництва, з урахуванням умов Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28, та Договору про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" №3 від 31.01.2020, укладеного між ПАТ «ПРИВАТБАНК» та Фондом розвитку підприємництва, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення позовних вимогах позивача в частині стягнення з відповідачів процентів;

- суд не врахував, що відносно розміру процентів, які передбачені умовами договору Програми Фонду розвитку підприємництва, то Позичальник, за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом, сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 відсотків річних на період воєнного стану, а у разі припинення чи скасування воєнного стану - до завершення строку кредитування. Всупереч наведеного, Банком була застосована наступна поточна процентна ставка: з 22.04.2022 по 03.06.2022 - 13,54%, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 13,63%, з 01.10.2022 по 29.12.2022 - 17.70%; з 01.01.2023 по 23.03.2023 - 18,15%; з 29.03.2023 по 30.03.2023 - 21,19%; з 01.04.2023 по 01.06.2023 - 21%. Вказані розміри процентів суперечать узгодженим умовам Договору, є завищеними та несправедливими;

- згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13.54 % річних. Позичальник не був обізнаний про зміну процентної ставки, був позбавлений можливості реалізувати своє право щодо перегляду процентів за ініціативою однієї із Сторін, як це передбачено договором;

- Банк не повідомив на Позичальника, ні Поручителя про підвищення процентної ставки, оскільки докази відправки відповідного листування містять позначки статусу: «забраковане, некоректне, неуспішне, не прочитане»;

- СТОВ «Дружба» частково погашало борг перед позивачем, проте, у розрахунку заборгованості відсутні дані щодо погашення збоку СТОВ «Дружба» заборгованості за тілом кредиту, а також сплати відсотків відповідно до банківських квитанцій: №084813352 від 20.03.2024 на суму 102 331,34 грн., №214 від 24.11.2023 на суму 100 000,00 грн.; №236 від 18.12.2023 на суму 100 000,00 грн.;

- Банк самочинно перераховував кошти, які сплачувались Позичальником, на спецрахунок ДКСУ, тобто користувався грошовими коштами Товариства на власний розсуд, не за їх цільовим призначенням;

- збільшення розміру процентів та незаконна зміна інших суттєвих умов договору спричинили надмірний тягар для поручителя - ОСОБА_1 ;

- у позивача відсутні докази щодо надання ОСОБА_1 згоди на укладення між СТОВ "Дружба" та Банком договорів про внесення змін, яким погоджено, зокрема, строк кредитування до 01.06.2023 та збільшено розмір базової процентної ставки;

- оскільки до з позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором Банк звернувся лише у липні 2024, то це є підставою для визнання поруки припиненою з підстав, визначених ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Детальніше доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" викладені в апеляційній скарзі.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 07.04.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 та призначено її розгляд на 25.06.2025 року о 12:30 год. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз'яснено про право учасників процесу у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

14.05.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої вважає її необґрунтованою, у зв'язку з чим, наводячи власну позицію у даній справі, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Зокрема, аргументуючи свою позицію щодо заперечення вимог апеляційної скарги, позивач зазначив наступне.

Щодо судового збору, - то в мотивувальній частині та в п. 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 було допущено описку та не враховано платіжну інструкцію ZZ423B21FC від 23.07.2024 на суму 18 805,70 грн, якою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплатило судовий збір. В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області суду від 20.03.2025 було виправлено відповідну описку в рішенні Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 шляхом виключення пункту 5 резолютивної частини.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незалучення Міністерства фінансів України, АТ «Укрексімбанк», Фонду розвитку підприємництва до участі у справі в якості третіх осіб, не повинні братися до уваги, оскільки спір у даній справі не впливає на права та/або обов'язки вказаних осіб.

Усі сплачені кошти відповідачем-1 зараховувались в рахунок погашення заборгованості, та розподілялися Банком на погашення боргу відповідно до умов кредитного договору.

Розмір нарахованих позивачем процентів не залежить від будь-якої ініціативи Банку, а залежить від коливання Індексу UIRD - українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці відомості про який є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного банк України, що дає можливість також боржнику знати поточну процентну ставку за договором. І вказане узгоджено умовами кредитного договору, підписаного сторонами.

Матеріали справи містять відомості щодо повідомлення відповідачів про зміну розміру базової процентної ставки, шляхом направлення листів на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та СМС-повідомлень на мобільний телефон НОМЕР_1 , що відображається у регістрі аналітичного обліку електронних повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки за кредитним договором №30029647-КД-1 вiд 21.04.2022, в якому відображаються відомості щодо відправлення та доставлення повідомлень стороні.

Відповідачі, не дивлячись на заперечення проти розрахунку процентів, що наданий позивачем, власного контррозрахунку не надали, розміру заборгованості не спростували.

Укладаючи кредитний договір кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, але відповідачами не виконані зобов'язання належним чином та порушено строк оплати кредиту у повному обсязі. Водночас, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Також, Банк заперечує проти аргументів відповідача-1про те, що порука за кредитним договором припинена з підстав, визначених ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

26.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій відповідач-2 посилається на порушення судом першої інстанції вимог закону щодо належного сповіщення ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду даної справи, внаслідок чого остання була позбавлена права бути присутньої в судових засіданнях та надавати пояснення, докази й захищатись від пред'явленого до відповідача-2 як поручителя позову.

Також, ОСОБА_1 наголошує на тому, що вона не підписувала та не укладала жодних договорів як поручитель СТОВ «Дружба» та вважає, що Банк скористався цифровим підписом відповідача-2, який був накладений при підписанні договору кредиту від 21.04.2022. Водночас, ОСОБА_1 вказує, що кредитний договір - це єдиний договір, який вона підписувала у паперовому вигляді; будь-яких інших договорів остання не укладала та не підписувала.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24, яка стосується солідарного стягнення з відповідача-2 відповідної заборгованості та відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в цій частині. Також, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з неї судового збору в розмірі 13 768,68 грн.

Судова колегія залишає поза увагою вищенаведені вимоги та аргументи відповідача-2, викладені останньою у вищевказаній заяві, з огляду на таке.

За приписами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Також, згідно з ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України визначені вимоги для форми та змісту апеляційної скарги.

Так, за вказаною статтею, в апеляційній скарзі апелянтом зазначається, зокрема, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення; нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції тощо.

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія зазначає, що по суті вищевказана заява ОСОБА_1 є апеляційною скаргою. Однак, для подання апеляційної скарги встановлюються окремі вимоги щодо її форми, строку на її подання та документів, що надаються разом з апеляційною скаргою, а тому, остання подана не у відповідності до приписів ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, згідно зі ст. 265 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

Втім, як свідчать наявні матеріали справи, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не зверталась з окремою апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24, а також не скористався своїм правом на приєднання до апеляційної скарги СТОВ «Дружба».

В той же час, відповідно до частин 1, 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частини 2-4 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, відповідно до статей 258 та 263 Господарського процесуального кодексу України, заявами по суті справи на стадії апеляційного провадження є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.

При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу учасник справи зазначає своє обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог саме апеляційної скарги, а не додаткові вимоги (підстави) для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони викладаються в окремій апеляційній скарзі, з якою, як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду не зверталась.

02.06.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 від 20.05.2025 про скасування рішення ГСОО від 17.03.2025 у справі №916/3240/24, в яких Банк просить заяву залишити без розгляду з підстав пропуску відповідачем-2 строку, встановленого судом апеляційної інстанції для подання відзиву на апеляційну скаргу або будь-яких заяв та клопотань з процесуальних питань, який був визначений в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 у даній справі.

Крім того, позивач наводить свої заперечення проти заявлених по суті аргументів відповідача-2.

Разом з тим, як зазначалось вище, оскільки заява ОСОБА_1 за своїм змістом та смисловим наповненням є оспоренням оскаржуваного рішення суду першої інстанції, то відповідач-2 також ініціює перегляд останнього шляхом подання процесуального документу, який не є апеляційною скаргою, поданою у встановленому законом порядку, а відтак, суд апеляційної інстанції не враховує подану ОСОБА_1 заяву при апеляційному перегляді справи №916/3240/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025, враховуючи клопотання представника СТОВ «Дружба» про відкладення розгляду справи та відпускну компанію суду апеляційної інстанції, продовжено розгляд апеляційної скарги СТОВ «Дружба» на розумний строк та відкладено розгляд справи №916/3240/24 на 08.10.2025 о 12:00 год

Однак, у зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Принцевської Н.М. з 09.09.2025 по 10.10.2025 у відпустці, судове засідання, призначене на 08.10.2025 у справі №916/3240/24 не відбулось, у зв'язку з чим, ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.10.2025 учасників даної справи повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 26.11.2025 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 26.11.2025, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів, у судовому засіданні оголошено перерву до 04.02.2026 о 12:00 год.

04.02.2026 до початку судового засідання від представника апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, з посилання на те, що представник не може прибути в призначене судове засідання, у зв'язку із перебуванням за межами м. Одеси та з огляду на відсутність належного транспортного сполучення, обумовленого погодними явищами. Також, представник зазначає, що не може прийняти участь у розгляді справи в режимі ВКЗ, в зв'язку з тривалими знеструмленнями (ризики, пов'язані з якістю зв'язку, лежать на учасникові, який подав відповідне клопотання).

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія відмовляє у задоволенні останнього, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що клопотання про відкладення розгляду справи з боку апелянта (СТОВ «Дружба») надається суду в третій раз; попередні клопотання, надані відповідачем-1 25.06.2025 та 24.11.2025 були задоволені судом апеляційної інстанції, що відображено у відповідних ухвалах суду.

Водночас, відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Крім цього, апеляційний суд констатує, що відповідач-1 був завчасно (13.10.2025) повідомлений про дату, час і місце розгляду справи і, відповідно, мав можливість прибути до м. Одеси для участі у судовому засіданні 04.02.2026, з урахуванням несприятливих погодних умов.

Також, апелянт мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Судова колегія відзначає, що відповідачем-1 у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об'єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника: суду не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які апелянт не мав можливості своєчасно подати суду, та які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

При цьому, суд враховує, що свою позицію у даній справі відповідачем-1 викладено як у відзиві на позовну заяву, який був поданий СТОВ "Дружба" в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі останнього.

З огляду на вищезазначені обставини, ураховуючи необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, з урахуванням того, що відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 присутність сторони в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою.

Таким чином, клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки судом поважними не визнаються.

В судове засідання 04.02.2026 з'явився лише представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов'язковою, матеріалів справи достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність представників СТОВ «Дружба» та Пятковської Н.В. у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у розумний строк.

В судовому засіданні 04.02.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 21.04.2022 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та СТОВ "Дружба" (Позичальник) був укладений Кредитний договір №30029647- КД-1 (далі - Договір, Кредитний договір), згідно з яким Банк надає Позичальнику кредит у вигляді строкового кредиту, з лімітом 2 710 000 грн. на цілі, зазначені у п. А.2. Кредитного договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Термін повернення кредиту - 01.10.2022 (п. А.3 Договору).

Пунктом А.4 Кредитного договору визначено рахунок для обслуговування кредиту - НОМЕР_2, отримувач - АТ КБ "ППРИВАТБАНК".

Згідно з п. А.5 Договору, зобов'язання Позичальника забезпечується договором поруки, укладеного з ОСОБА_1 .

Положеннями п. А.6 Договору встановлено, що тип процентної ставки за цим Договором-фіксована.

Відповідно до п. А.6.1 Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 13,54% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.2 Договору визначено, що у випадку порушення Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 16,54% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6.1 цього Договору. При цьому, Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6.1 цього Договору та дати початку її нарахування.

Положеннями п. А.6.3 Договору сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього Договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в п.п. А.6.1, А.6.2, А.7. цього Договору, може бути переглянутий за ініціативою однієї із Сторін, про що Сторони укладають Договори про внесення змін до цього Договору. У випадку відмови Позичальника від розміру процентної ставки, переглянутої за ініціативи Банку, Сторони узгодили, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі облікової ставки НБУ на дату перегляду, помноженої на 3, про що Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням дати початку їх нарахування без внесення змін до цього Договору.

За умовами п. А.7 Договору, у випадку порушення Позичальником строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених п. 2.2.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 27,08% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Проценти, за користування кредитними коштами нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.2 цього Договору. У випадку несплати процентів, вони вважаються простроченими (п. А.8. Договору).

У пункті А.10. Договору сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом "А" цього Договору, може змінюватися протягом дії Договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин:

- неналежному виконанні Позичальником взятих на себе зобов'язань за цим Договором;

- збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками Позичальника, відкритими у Банку або в іншому банку;

- надходженні до Банку заяви або клопотання Позичальника про зміну умов Договору;

- зміни кредитоспроможності чи платоспроможності Позичальника (в бік погіршення або покращення);

- зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів Банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів;

- порушенні Позичальником будь-якої умови цього Договору.

Сторони визначали, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть вчинятися в тій же формі, що й укладено цей Договір.

Відповідно до п. А.11 Договору, Сторони узгодили, що для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору. Банк на свій вибір здійснює повідомлення позичальника: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку, які дають змогу встановити дату відправлення такого повідомлення (системи клієнт-банк, систему "Приват24 для бізнесу", SMS-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору. Сторони підтверджують, що направлення банком повідомлень, визначних в цьому пункті договору, електронними каналами зв'язку, прирівнюється до письмових повідомлень і вони мають однакову юридичну силу.

За положеннями п. А.12 Договору, повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв'язку з ним, що повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для цілей цього Договору відповідна сторона вважається такою, що отримала відповідну кореспонденцію та буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені) та якщо минуло 6 робочих днів з дня, наступного за днем надсилання відповідною стороною відповідного повідомлення на поштову адресу одержувача (згідно з датою поштового штемпеля відділення зв'язку відправника) або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони, що зазначена у реквізитах сторін цього Договору.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, строковий кредит (далі - кредит) надається Банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору, термін повернення кредиту, зазначений у п. А.3. цього Договору, може бути змінений згідно з п.п. А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору. Усі істотні умови кредитування, наведені у розділі «А» цього Договору - «Істотні умови кредитування».

У пункті 2.2 Договору встановлені обов'язки Позичальника.

Зокрема, згідно з пп.2.2.1-.2.2.3 Договору, Позичальник зобов'язується:

- використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору;

- сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Договору;

- повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.3.2 цього Договору.

Підпунктом 2.2.6. Договору передбачено, що Позичальник доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з рахунків, для виконання зобов'язання з погашення кредиту, а також процентів за його користування.

За п. 2.2.18 Договору, зобов'язання Позичальника, передбачені п. 2.2 цього Договору, протягом його дії можуть змінюватись у порядку, передбаченому п. А.10 цього Договору.

Приписами пп. 2.3.2 Договору, передбачено, зокрема, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, Банк, на свій розсуд, має право:

а) змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором;

або…:

г) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з відправленням Позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей Договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії Договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором. Одностороння відмова від цього Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до пп. 2.4.2. п. 2.4. Договору, Позичальник має право, зокрема: погашати заборгованість, ініціювати інші платежі за цим Договором у безготівковому порядку з відкритих у Банку поточних рахунків в режимі "24/7/365", тобто в будь-яку годину дня (цілодобово), у будь-який календарний день, в тому числі в вихідні, святкові та неробочі дні, шляхом подачі Банку відповідного розрахункового документа (платіжного доручення) через Систему "Приват24 для бізнесу".

За умовами п. 3.1 Договору зобов'язання Позичальника забезпечуються згідно з п. А.5 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6.1, А.6.2 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно з п. 4.2. Договору, в разі порушення строків повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п.5.10 цього Договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюються у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3. Договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати центів. Нарахування процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту (п. 4.9. Договору).

Умовами п. 4.10 Договору встановлено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому, проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

Положеннями п. 5.10 Договору сторони дійшли згоди, що в разі неповернення Позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3., п. 2.3.2. цього Договору, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлюються за домовленістю сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений пунктом А.7 цього Договору. При цьому, проценти за користування кредитом Банком не нараховуються та не підлягають сплаті Позичальником.

Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього Договору, або до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.

Згідно з п. 6.2. Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 7.1 Договору, він підписаний із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Як свідчать протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, які містяться у матеріалах даної справи, Кредитний договір №30029647-КД-1 з додатками підписано сторонами електронними підписами та скріплено електронними печатками.

Також, 21.04.2022 Банком та СТОВ "Дружба", керуючись приписами Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого Постановою КМУ від 24.01.2020 за №28, та Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого Постановою КМУ від 14.07.2021 №723 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Порядок), враховуючи, що Позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки, уклали за допомогою кваліфікованих електронних підписів Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №30029647- КД-1 (т. 1 а.с. 80-83).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 Договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва (далі - Програма) та умов цієї Додаткової угоди, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Умови та порядок надання фінансової державної підтримки Позичальнику, визначені Порядком та цією Додатковою угодою (підпункт «а»).

Позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі й зобов'язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність передбачені умовами Порядку та Договором (підпункт "б").

Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 зі змінами (далі - Порядок надання державних гарантій). При цьому, Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього (підпункт "в").

Відповідно до підпункту "и" п. 1 Додаткової угоди, фінансова державна підтримка призупиняється у разі порушення Позичальником більш, ніж на 15 календарних днів зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту (частини кредиту) та/або компенсаційної процентної ставки. За період призупинення, Позичальнику фінансова державна підтримка не надається.

За приписами п. 2 Додаткової угоди, на підставі наведеного вище, Сторони узгодили внести зміни в Договір, та викласти умови Договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування у редакцій даної Додаткової угоди.

Зокрема: пунктом 2.1. Додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує Банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди 13,54% річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

- Індекс UIRD (3місяці) +7%.

але не більше Індекс UIRD (3 міс) + 7% (обмеження встановлюються на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступним в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Умовами п. 2.2. Додаткової угоди передбачено, що у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Сторони у п. 2.3. Додаткової угоди погодили, що Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти у розмірі 0% річних на період воєнного стану, а у разі припинення чи скасування воєнного стану- до завершення строку кредитування.

Згідно з п. 2.4. Додаткової угоди, Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п. 2.1.-2.3. цієї Додаткової угоди.

Пунктом 2.7 Додаткової угоди встановлено, що термін повернення кредиту визначений Договором.

Умовами п. 2.10. Додаткової угоди передбачено, що у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору Позичальник зобов'язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 Додаткової угоди + 5% річних.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди, всі інші умови Договору, що не суперечать умовам цієї Додаткової угоди, лишаються незмінними.

Водночас, у п. 4 Додаткової угоди вказано, що ця Додаткова угода та кредитування, згідно порядку, припиняє свою дію, в разі настання обставин, зокрема, прострочення Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів за його користування понад 90 днів.

З дати, що слідує за датою настання вказаної обставини, Позичальник здійснює погашення кредиту на умовах, визначених Договором.

Ця Додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених у п. 4 цієї Додаткової угоди (п. 5 Додаткової угоди).

На підтвердження обставини підписання представником Банку та відповідачем-1 Додаткової угоди до Кредитного договору позивачем до матеріалів справи долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 1 а.с.88-89).

Разом з тим, 21.04.2022 між ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Кредитор) був укладений Договір поруки №30029647-ДП-1/1 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов'язань СТОВ "Дружба" (Боржник) зобов'язань за Кредитним договором №30029647- КД-1 від 21.04.2022.

За положеннями п. 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.3 Договору поруки зазначено, що Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.

Відповідно до п. 1.5 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Не направлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов'язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Пунктом 4.1 Договору поруки унормовано, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Зміни та доповнення до цього Договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: Адреса Кредитора: АДРЕСА_1 , Україна Електронна пошта: help@pb.ua, адреса Поручителя: АДРЕСА_2 ., електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 4.2. Договору поруки).

Договір поруки №30029647-ДП-1/1 від 21.04.2022 підписано сторонами із використанням кваліфікованих електронних підписів та скріплено їх електронними печатками, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису від 22.04.2022 (т. 1 а.с. 102-103).

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у даній справі, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 22.04.2022 перераховано на поточний рахунок СТОВ «Дружба» кредитні кошти у розмірі 2 710 000,00 грн (відповідно до копії виписки по особовому рахунку СТОВ "Дружба", з призначенням платежу: згідно з Кредитним договором №30029647-КД-1 від 21.04.2022).

13.09.2022 між Банком та СТОВ «Дружба» укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору (т. 1 а.с. 70-71), в якому Сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед банком за Договором на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов'язання перед Банком щодо суми неповернутого кредиту за Договором у розмірі 2 710 000,00 грн, при цьому, подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) за Договором Позичальнику не здійснюється.

Повернення Позичальником кредиту за Договором (погашення заборгованості за кредитом), здійснюється в строки / терміни встановлені в графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін;

2) викласти пункт А.3. Договору в наступній редакції: «А.3. Кінцевий термін повернення кредиту 01.04.2023 року (включно).»;

3) змінити умови Договору, що визначають платність за користування кредитними коштами за Договором, які викладені в п. 2.3. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 до Договору, шляхом викладення п. 2.3. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 до Договору в наступній редакції: « 2.3. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 0 відсотків річних протягом 6 місяців кредитування, а після завершення цього періоду, починаючи з 21.10.2022, та до завершення строку кредитування - до рівня 5% річних»».

Додатком №1 до Договору про внесення змін до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022 сторони узгодили графік погашення заборгованості, відповідно до якого Позичальник має погасити суму кредиту в розмірі 1 355 000,00 грн. до 01.03.2023 та 1 355 000,00 грн. до 01.04.2023 (т. 1 а.с. 72).

При цьому, у вказаному Додатку №1 «Графік погашення заборгованості» також зазначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені Договором про внесення змін.

На підтвердження обставини підписання представником Банку та відповідачем-1 Договору від 13.09.2022 про внесення змін до Кредитного договору позивачем до матеріалів справи долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 1 а.с. 76-79).

Також, 13.09.2022 між позивачем та відповідачем-2 був укладений Договір про внесення змін до Договору поруки (т. 1 а.с. 104-107), відповідно до якого укладенням цього Договору Поручитель надає свою згоду на внесення змін до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022 та підтверджує надану Поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно з Договором поруки №30029647-ДП-1/1 від 21.04.2022 в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно з Договором про внесення змін від 13.09.2022 до Кредитного договору.

Договір поруки та Договір про внесення змін до нього підписано з використанням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 1 а.с. 108-109).

Крім того, 29.03.2023 між Банком та СТОВ «Дружба» був укладений Договір про внесення змін до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022 (т.2 а.с. 236-237), яким Сторони внесли зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком за Договором на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов'язання перед Банком щодо суми неповернутого кредиту за Договором у розмірі: 2 709 998,05 грн, при цьому подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) за Договором Позичальнику не здійснюється.

Повернення Позичальником кредиту за Договором (погашення заборгованості за кредитом), здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості за кредитом, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін.

2) Викласти пункт А.3. Договору в наступній редакції: "А.3. Кінцевий термін повернення кредиту 01.06.2023 року (включно)."

3) Змінити умови Договору, що визначають платність за користування кредитними коштами за Договором, які викладені в п. 2.1. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 року до Договору, шляхом викладення п. 2.1. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 року до Договору в наступній редакції:

"2.1. За користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 21.19% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 міс.) + 9%;

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Разом з тим максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом суб'єкта підприємництва, не може бути більшим 30% річних.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації."

4) Змінити умови Договору, що визначають платність за користування кредитними коштами за Договором, які викладені в п. 2.3. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 року до Договору, шляхом викладення п. 2.3. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 року до Договору в наступній редакції:

"2.3. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 9% річних."

Додатком №1 до Договору про внесення змін від 29.03.2023 до Кредитного договору визначено графік платежів, відповідно до якого Позичальник має сплатити Банку 01.06.2023 суму у розмірі 2 709 998,05 грн (т. 2 а.с. 238).

У вказаному Додатку №1 «Графік погашення заборгованості» також зазначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені Договором про внесення змін.

Вказаний Договір про зміни разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 2 а.с. 239-240).

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, зі змісту протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого цифрового підпису від 16.12.2024 вбачається, що Договір про внесення змін від 29.03.2023 до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022 з боку СТОВ "ДРУЖБА" підписано ОСОБА_1 та скріплено електронною печаткою Товариства.

Також, 29.03.2023 між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір про внесення змін до Договору поруки №30029647-ДП-1/1 від 21.04.2022, відповідно до якого Поручитель погоджується з внесенням змін до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022, згідно з Договором про внесення змін від 129.03.2023 до Кредитного договору та підтверджує надану Поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно з Договором поруки №30029647-ДП-1/1 від 21.04.2022 (т. 2 а.с. 241-242).

Разом з тим, 05.04.2022 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі - Гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (далі - Договір гарантії, а.с. 35-45) для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва як державних гарантій на портфельній основі на підставі ст. 17 Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 зі змінами (т. 1 а.с. 171-192).

Відповідно до п. 1 Договору гарантії у цьому договорі терміни вживаються, зокрема, в такому значенні:

- агент - АТ "Укрексімбанк", якому Гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою;

- вимога - повідомлення від Банку-кредитора до Гаранта з вимогою сплатити кошти за гарантією, складене за формою, розробленою агентом та погодженою з Мінфіном;

- гарантія - грошове зобов'язання Гаранта перед Банком-кредитором щодо сплати певної суми коштів Банку-кредитору у разі настання гарантійного випадку;

- гарантійний випадок - нездійснення Позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів;

- кредит - кредитні кошти в національній валюті, які надаються Банком-кредитором Позичальнику на умовах Кредитного договору, укладеного між Банком-кредитором та Позичальником (далі - кредитний договір), який відповідає критеріям прийнятності;

- Позичальник - суб'єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля.

Згідно з п. 6 Договору гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед Банком-кредитором за Кредитними договорами, включеними до портфеля.

Ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд Банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів Банків-кредиторів за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам - 80% протягом строку дії цього договору) за кожним окремим кредитом (п. 10 Договору гарантії).

За умовами п.11 Договору гарантії ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50% (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів Банків-кредиторів за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам - 80% протягом строку дії цього договору) за кожним окремим кредитом.

Пунктом 12 Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь Банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору.

Відповідно до п. 31 Договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку Банк-кредитор надсилає Гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 35. Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок Банку-кредитора суму сплати за гарантією, згідно з вимогою, раз на місяць за умови одночасного дотримання вимог, зокрема: Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії; загальна сума всіх виплачених Банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії.

Положеннями п. 38. Договору гарантії передбачено, що у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією з будь-яким проблемним кредитом Банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати сум сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено Банком-кредитором у найкоротші строки.

Згідно з п. 39 Договору Гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника та на виконання ст. 17 Бюджетного кодексу України і вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, Банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується, серед іншого, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу в судах (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника) (підпункт 2 зазначеного пункту).

Відповідно до п. 40 Договору гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом та пені, нарахованої відповідно до п. 45 цього договору), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим Банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Позичальника перед державним бюджетом.

Приписами п. 43 Договору гарантії визначено, що робота із стягнення з Позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться Банком-кредитором на підставі Порядку, ст. 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур Банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття Банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем -1 здійснено часткове повернення кредиту, про що свідчить наявна у матеріалах справи банківська виписка по рахунку СТОВ «Дружба».

Крім того, з огляду на матеріали справи вбачається, що з рахунку Позичальника протягом періоду: листопад 2021-лютий 2022 Банком списувалися кошти щодо погашення процентів (до 01.02.2023 включно), а також погашення процентів (сплата компенсаційних відсотків) відбувалась за рахунок Фонду розвитку підприємництва до 10.05.2023 включно), що підтверджується виписками з рахунку СТОВ «Дружба» за період з 21.04.2022 по 21.11.2024 (включно) (т. 2 а.с. 134-202).

Оскільки СТОВ «Дружба» порушило свої зобов'язання за Кредитним договором через припинення щомісячних платежів за Графіком (що не спростовується відповідачами), Банк 25.08.2023 засобами поштового зв'язку направив відповідачу-1 повідомлення про розірвання Кредитного договору (т. 2 а.с. 227-235), в якому повідомив про одностороннє розірвання з 14.09.2023 Кредитного договору від 21.04.2022 №30029647-КД-1, огляду на існування у відповідача-1 станом на 14.08.2023 простроченої заборгованості, та вимагав невідкладно, до 14.09.2023, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі, яка за розрахунком позивача становила 2 703 611,12 грн., з яких 2 647 604,48 грн - прострочена заборгованість.

Вказане повідомлення залишене відповідачами без відповіді та задоволення.

Тому, позивач направив до Міністерства фінансів України (Гаранта) вимогу від 09.10.2023 №20421OSSАS00D про сплату за Гарантією від 05.04.2022 №200 за Договором про надання гарантії на портфельній основі від 05.04.2022 № 13010-05/55 (т. 1 а.с. 116-117), в якій повідомив про настання гарантійного випадку за проблемним кредитом та просив перерахувати Банку суму сплати за Гарантією в розмірі 1 818 323,14 грн відповідно до п. 35 Договору гарантії.

Копію вказаної вимоги Банком направлено до АТ "УКРЕКСІМБАНК" (Агента).

Також, 09.10.2023 за вих №20421OSSAS00D АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надіслало на адресу СТОВ "Дружба" повідомлення про надіслання Гаранту вимоги від 09.10.2023 №200 (т. 1 а.с. 110).

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості з боку СТОВ "Дружба", Банк 03.11.2023 направив до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "УКЕКСІМБАНК" (Агента) електронне повідомлення №0007013156788 з відкоригованою вимогою №200.1 на відповідну сплату Гарантії у розмірі 1 778 773,14 грн (т. 1 а.с. 111-114).

03.11.2023 Міністерство фінансів України перерахувало на користь позивача суму Гарантії у розмірі 1 778 773,14 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку СТОВ «Дружба».

Вказана сума грошових коштів була спрямована Банком на погашення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків та виписок по рахунку, станом на момент звернення Банку з позовом у даній справі заборгованість СТОВ «Дружба» становила: 671 631, 94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 56 006,64 грн. - заборгованість за процентами, а також 1 567 141,20 грн. - заборгованість перед державою за сплаченою Гарантією.

Вказані обставини стали підставою для звернення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів вказаної заборгованості.

Проаналізувавши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції мав залишити позов Банку без руху, а не відкривати провадження у даній справі, оскільки позивачем була сплачена неналежна сума судового збору в розмірі 8 731,66 грн, замість належної суми у розмірі 27 537,36 грн, внаслідок чого судом при ухваленні рішення стягнув з позивача 18 805,70 грн судового збору в дохід держави.

Судова колегія зазначає про помилковість вказаної позиції апелянта, оскільки перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд встановив, що до позовної заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка була надіслана до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» було долучено платіжну інструкцію ZZ423B2039 від 13.06.2024 на суму 8 731,66 грн та платіжну інструкцію ZZ423B21FC від 23.07.2024 на суму 18 805,70 грн, якими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплатило судовий збір. Кошти за вказаними платіжними документами зараховані до Державного бюджету України, що підтверджується інформацією, наявною у КП «ДСС».

Однак, платіжну інструкцію ZZ423B21FC від 23.07.2024 на суму 18 805,70 грн не було роздруковано у паперовому вигляді, у зв'язку з чим в мотивувальній частині та в п. 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі 916/3240/24 допущено описку та не враховано вказану платіжну інструкцію, а тому з позивача стягнуто в дохід держави 18 805,70 грн судового збору.

Водночас, в подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2025 у справі №916/3240/24 було виправлено зазначену описку, шляхом виключення пункту 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24.

Щодо посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом не було залучено до розгляду справи Міністерство фінансів України (Гарант), АТ «Укрексімбанк» (Агент) Фонд розвитку підприємництва тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 50 вказаного Кодексу, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому, зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв'язок.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Отже, ключовим під час розгляду питання щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є саме можливість впливу рішення у справі на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Як свідчать матеріали справи, заяв від Міністерства фінансів України, АТ «Укрексімбанк», Фонду розвитку підприємництва про залучення їх у справу №916/3240/24 в якості третіх осіб до суду не надходило.

Також, доказів заявлення відповідачами або позивачам клопотань про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стадії підготовчого засідання не було надано.

Водночас, у даному випадку предметом спору виступає стягнення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою та перед Банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, а відтак, суд не вбачає, яким чином безпосередньо рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаних апелянтом осіб в контексті позовних вимог та правовідносин, що виникли у даній справі.

Таким чином, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незалучення Міністерства фінансів України, АТ «Укрексімбанк», Фонду розвитку підприємництва до участі у дану справу в якості третіх осіб судова колегія відхиляє.

Щодо суті спору.

Насамперед, судова колегія вказує, що апелянтом не оспорюється факт надання йому Банком кредиту у повному обсязі у сумі 2 710 000,00 грн. Доводи та вимоги апеляційної скарги СТОВ "Дружба" стосуються здебільшого незгоди останнього з розміром заборгованості за відсотками за користування кредитом, який підлягає солідарному стягненню з відповідачів, та обов'язку їх сплати саме відповідачами.

Тому, враховуючи норми ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів переглядає оскаржуване судове рішення саме в оскаржуваній частині.

Так, ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі Кредитного договору від 21.04.2022 №30029647-КД-1 та укладеного на його забезпечення Договору поруки від 21.04.2022 №30029647-ДП-1/1.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України обумовлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються кредитним договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, між Банком та СТОВ «Дружба» виникли договірні зобов'язання, за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу-1 у користування кредитні кошти, а відповідач-1, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строки, які погоджені сторонами у Кредитному договорі та в подальшому були змінені за домовленістю позивача та відповідача-1 шляхом укладення Договору про внесення змін від 13.09.2022, а згодом- шляхом укладення договору про внесення змін від 29.03.2023 (кінцевий термін повернення кредиту 01.06.2023).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач-1 прийняті на себе зобов'язання за Договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконує, у зв'язку з чим у останнього рахується заборгованість перед Банком за тілом кредиту в розмірі 671 631,94 грн та заборгованість за процентами у сумі 56 006,64 грн.

Апелянт вважає, судом неправомірно не враховано, що позивач неодноразово змінював процентну ставку без доведення існування правових підстав для встановлення і застосування збільшеної процентної ставки (порівняно із базовим рівнем). За позицією відповідача-1, правомірним є нарахування процентів у лише розмірі базової процентної ставки, яка визначена пунктом А.6 Кредитного договору на рівні 13,54% річних.

Проте, судова колегія не погоджується з такою позицією апелянта та зазначає, що право Банку переглядати розмір базової процентної ставки та, у випадку встановлення прострочення Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів), змінювати процентну ставку - прямо передбачено Кредитним договором, з урахуванням Додаткової угоди від 21.04.2022 №1 до Кредитного договору, Договорів про внесення змін від 19.09.2022 та від 29.03.2023 до Кредитного договору.

Так, умова, формула та порядок нарахування відсоткової ставки за користування кредитом передбачена Додатковою угодою №1 від 21.04.2022, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору та укладена Сторонами, оскільки Позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки.

При цьому, формула та порядок нарахування відсоткової ставки, наведені у Додаткові угоді є такими, що визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28.

Так, у п. 5 вказаної постанови Кабінету Міністрів України зазначено, що державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді, зокрема, часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами суб'єктів підприємництва (далі - компенсація відсотків).

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 цієї постанови чітко передбачено порядок нарахування базової відсоткової ставки, який відповідає змісту Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 21.04.2022 №30029647-КД-1.

У пункті 2.1 Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 21.04.2022 №30029647-КД-1 встановлено, що розмір базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб , що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці.

При цьому, у Додатковій угоді зауважено, що дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Також, у вказаній Додатковій угоді зазначено, що Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки.

Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

В подальшому, Договором про внесення змін від 29.03.2023 до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022, укладеним між Банком та СТОВ «Дружба», Сторони внесли зміни до вищевказаних умов п. 2.1. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022, внаслідок чого за користування кредитом Позичальник мав сплачувати Банку базову процентну ставку, яка є змінюваною, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 21.19% річних.

При цьому, розмір базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 9%, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб , що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці.

На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Апеляційна колегія виходить з того, що і Кредитний договір, і Додаткова угода№1 до нього, і Договір про внесення змін від 29.03.2023, яким п. 2.1. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 викладений у новій редакції, підписані з боку Позичальника шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Отже, з огляду на підписання відповідачем-1 Додаткової угоди №1, ним погоджений розмір базової процентної ставки саме з урахуванням коливання Індексу UIRD, який є публічно доступною інформацією.

Саме на підставі цих документів Банком здійснено розрахунок по відсотковій ставці.

Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що, з урахуванням Додаткової угоди від 21.04.2022 №1 до Кредитного договору, процентна ставка за Кредитним договором від 21.04.2022 №30029647-КД-1 є змінювальна, а не фіксована, а у Банку є право переглядати розмір базової процентної ставки та, у випадку встановлення прострочення Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів), змінювати процентну ставку, що було узгоджено як Позичальником, так і Поручителем (з огляду на укладені Договір поруки та Договори про зміну умов Договору поруки).

Так, згідно розрахунку заборгованості (т. 1 а.с. 193-194) процентна ставка змінювалась Банком: 01.07.2022, 01.10.2022, 01.01.2023, 29.03.2023, 01.04.2023, а саме:

- з 22.04.2022 по 03.06.2022 Банком була застосована поточна процентна ставка у розмірі 13,54% річних, яка була визначена при укладенні Кредитного договору;

Разом з тим, колегію суддів досліджено інформацію, розміщену на офіційному сайті Національного Банку України за посиланням https://bank.gov.ua/files/UIRD.xls, та встановлено, що:

- 14.06.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 6,63 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2022 року склав 13,63 % річних (6,63 % + 7,00 %) - застосована в період з 01.07.2022 по 30.09.2022;

- 14.09.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 10,70 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2022 року склав 17,70 % річних (10,70 % + 7,00 %) - застосована в період з 01.10.2022 по 29.12.2022;

- 14.12.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 11,15 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2023 року склав 18,15% річних (11,15 % + 7,00 %) - застосована в період з 01.01.2023 по 23.03.2023;

- з 29.03.2023 по 30.03.2023 Банком була застосована поточна процентна ставка у розмірі 21,19% річних, яка була визначена при укладенні Договору про внесення змін від 29.03.2023, якім Сторони визначили розмір базової процентної ставки на рівні 21,19%;

Однак, також у вказаному Договорі про зміни Сторонами було узгоджено, що розмір базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 9%,

- 14.03.2023 Індекс UIRD (3 місяці) становив 12,00 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2023 року склав 21,00 % річних (12,00 % + 9,00 %).

Отже, судова колегія перевіривши вказану інформацію та розмір процентної ставки вказаної Банком у розрахунку заборгованості, зазначає про правдивість та підставність останнього, а відтак, розмір процентної ставки за Кредитним договором в редакції Додаткової угоди №1 (з внесеними змінами Договором про внесення змін від 29.03.2023 до Кредитного договору №30029647-КД-1 від 21.04.2022) є загальнодоступним та не залежить від волі Сторін правочину.

Колегія суддів зазначає, що Банком застосовано механізм обрахунку процентів за користування кредитом у повній відповідності до умов Кредитного договору, а також Договорів про внесення змін до нього. Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянт неправильно розраховує розмір процентної ставки, оскільки не застосовує формулу для розрахування останньої у відповідні періоди: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, Індекс UIRD (3 місяці) + 9%, що прямо встановлено Кредитним договором в редакції Додаткової угоди до нього.

При цьому, у вказаному Додатку №1 «Графік погашення заборгованості» до Договорів про внесення змін від 13.09.2022 та від 29.03.2023 також чітко зазначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі та на умовах, згідно умов, що внесені Договорами про внесення змін.

Як вже зазначалось судом, Позичальник був достеменно обізнаний про це, оскільки особисто підписав вищезазначені документи, в яких було наведено умови та формула розрахунку процентів у спірному випадку. При цьому, жодних повідомлень, претензій, зауважень з приводу зміни розміру базової процентної ставки ні від Позичальника, ні від Поручителя не надходило.

Доказів оспорення Фондом розвитку підприємництва сплачених ним відсотків за користування відповідачем-1 кредитним лімітом до суду не надано. Також не надано доказів визнання умов Додаткової угоди до Кредитного договору по сплаті відсотків недійсними, як і відсутні докази щодо визнання умов Договору про зміни від 29.03.2023 до Кредитного договору.

Отже, враховуючи вищезазначене судова колегія зазначає, що перегляд розміру процентної ставки не залежить від будь-якої ініціативи Банку, а погоджений Сторонами у Договорі шляхом погодження порядку розрахунку в залежності від коливання індексу UIRD, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці, відомості про які є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного банку України, що дає можливість також Сторонам знати поточну процентну ставку за Кредитним договором.

Таким чином, судова колегія відхиляє доводи апелянта про необізнаність Позичальника щодо зміни розміру процентної ставки та необхідність плати процентів у розмірі, відмінному від ставки 13,54%.

Щодо доводів апелянта про те, що у відповідачів був відсутній обов'язок по сплаті процентів, оскільки відповідний обов'язок належав Фонду розвитку підприємництва.

Зазначаючи наведене, апелянт посилається на умови Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28, та Договору про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" №3 від 31.01.2020, укладеного між ПАТ «ПРИВАТБАНК» та Фондом розвитку підприємництва.

Згідно Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28, сплата Фондом компенсації процентів за кредитами, наданими суб'єктам підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом в уповноваженому банку.

Статтею 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28 "Про надання фінансової державної підтримки" державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді: 1) часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами, що надаються суб'єктам підприємництва для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього порядку (далі - компенсація процентів).

Фонд з метою сплати суб'єктам підприємництва компенсації процентів за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.

Порядком визначено, що за умови вчасного та в повному обсязі виконання суб'єктом підприємництва зобов'язань за кредитним договором уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованих процентів за кредитом суб'єкта підприємництва відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору, укладеного уповноваженим банком із суб'єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.

Фондом розвитку підприємництва за кредитом надається компенсація нарахованих процентів за користування Позичальником кредитними коштами в розмірі та строки, визначені умовами Програми, та при дотриманні Позичальником умов Програми. Компенсація нарахованих процентів за користування кредитними коштами надається Фондом розвитку підприємництва Позичальнику з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої Договором про приєднання Базової процентної ставки за Кредитом, внаслідок чого такий Позичальник має сплачувати лише частину Базової процентної ставки у розмірі Компенсаційної процентної ставки з урахуванням умов Договору про приєднання (п. 2.21).

Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом розвитку підприємництва за Кредитом Позичальника, розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов Договору про приєднання, що визначається із застосуванням Базової процентної ставки, та сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов Договору про приєднання, що визначається із застосуванням Компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахування вимог Програми та яка підлягає сплаті Позичальником за Кредитом за звітний період

Надання Фондом державної підтримки суб'єкту підприємництва шляхом часткової компенсації процентів призупиняється у разі порушення суб'єктом підприємництва більше ніж на 15 календарних днів зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту (частини кредиту) та/або щодо своєчасно сплати суб'єктом підприємництва частини нарахованих процентів за кредитом у розмірі компенсаційної процентної ставки. Сплата компенсації процентів відновлюється у разі погашення суб'єктом підприємництва заборгованості за кредитним договором або здійснення уповноваженим банком та суб'єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за кредитним договором. За період призупинення надання державної підтримки суб'єкту підприємництва шляхом сплати компенсації процентів відповідна компенсація процентів не сплачується та державна підтримка за цей період не надається (п. 29).

Пунктом 2.8. Додаткової угоди №1 від 21.04.2022 передбачено, що в разі відсутності більше ніж 6 місяців підряд на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, що є фінансовою державною підтримкою, Позичальник, за умови належного виконання Порядку та умов цієї Додаткової угоди, сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі базової процентної ставки, визначеної на дату сплати за формулою згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди. Водночас Позичальник за весь період відсутності на рахунку умовного зберігання Фонду необхідної суми коштів, зобов'язується сплатити Банку компенсацію процентів за кредитом, що розраховується, як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою. Сплату компенсації процентів за кредитом Позичальником здійснює в дату чергового платежу по погашенню заборгованості за кредитом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, Фонд розвитку підприємництва на виконання Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%" частково компенсує нараховані проценти за користування Позичальником кредитними коштами, шляхом перерахування грошових коштів на ескроу рахунок. При цьому, в період відсутності на такому рахунку коштів для компенсації процентної ставки за кредитом Позичальника, такі проценти підлягають сплаті саме Позичальником на користь Банку.

Як свідчать виписки по банківському рахунку СТОВ «Дружба», окремо Банком здійснювався облік відсотків, які підлягали компенсації Фондом розвитку підприємництва.

В якості державної підтримки Фондом розвитку підприємництва відповідачу-1 були компенсовані відсотки за користування кредитом з 16.05.2022 по 02.06.2023.

Однак, враховуючи те, що станом на 01.06.2023 відповідач-1 допустив прострочення по сплаті кредиту, фінансова державна підтримка припинилась, і як вбачається з розрахунку та виписки №81633034900075, саме з червня 2023 (місяць в якому відповідач вийшов на прострочку), перестали надходити погашення компенсаційних процентів на рахунок ескроу від Фонду розвитку підприємництва, хоча до червня 2023 зарахування відбувалися регулярно відповідно до нарахованих Банком сум.

Отже, судова колегія виходить з того, що згідно зі вказаною державною програмою, на яку посилається апелянт, передбачена компенсація лише частини базової процентної ставки по кредиту, та лише за умови відсутності прострочення виконання Позичальником зобов'язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом згідно графіку, що відповідно відповідачем-1 здійснено не було. А відтак, він втратив можливість такої компенсації.

Щодо аргументів апелянта про те, що у даному випадку порука є припиненою з підстав, визначених ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.

21.04.2022 Банк та ОСОБА_1 уклали Договір поруки №30029647-ДП-1/1, предметом якого є надання останньою поруки за виконання зобов'язань СТОВ «Дружба», які випливають з Кредитного договору.

Відповідно до п 4.1. Договору поруки Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

З огляду на вищевказане та враховуючи те, що зобов'язання за Кредитним договором ні з боку СТОВ «Дружба», ні з боку ОСОБА_1 не виконані, судова колегія зазначає, що у даному випадку порука не може бути припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи СТОВ «Дружба», що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують; направлені на переоцінку доказів, які ретельно були досліджені судом першої інстанції; ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/3240/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.02.2026.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.

Попередній документ

133904918

Наступний документ

133904920

Інформація про рішення:

№ рішення:	133904919
№ справи:	916/3240/24
Дата рішення:	04.02.2026
Дата публікації:	11.02.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.03.2025)
Дата надходження:	23.07.2024
Предмет позову:	про стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (17)

29.08.2024 09:00	Господарський суд Одеської області
17.09.2024 09:15	Господарський суд Одеської області
01.10.2024 09:15	Господарський суд Одеської області
14.10.2024 09:30	Господарський суд Одеської області
19.11.2024 09:00	Господарський суд Одеської області
28.11.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
17.12.2024 15:00	Господарський суд Одеської області
07.01.2025 14:30	Господарський суд Одеської області
30.01.2025 15:30	Господарський суд Одеської області
18.02.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
28.02.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
10.03.2025 09:15	Господарський суд Одеської області
17.03.2025 09:15	Господарський суд Одеської області
25.06.2025 12:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
08.10.2025 12:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
26.11.2025 11:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
04.02.2026 12:00	Південно-західний апеляційний господарський суд