Єдиний унікальний номер 953/3343/24
Номер провадження 22-ц/818/317/26
05 лютого 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2025 року в складі судді Лук'яненко С.А. по справі № 953/3343/24 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2024 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 08 липня 2019 року між АТ«Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_3 було укладено комплексний договір №1/3685064, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 215 049,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Станом на 02 грудня 2020 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 196 415,75 грн.
17 грудня 2020 року Банк звернувся до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлої ОСОБА_3 , на підставі якої заведена спадкова справа № 651/п/2020, а також зазначено, що у разі звернення до нотаріальної контори спадкоємців померлої їм буде доведено до відома про наявність претензії позивача. Заборгованість залишилась не погашеною.
Посилаючись на вказані обставини АТ «Креді Агріколь Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 196 415,75 грн, а також судові витрати.
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів отримання відповідачами спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредитора, у зв'язку з чим підстави для стягнення заборгованості відсутні.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 14 червня 2025 року АТ «Креді Агріколь Банк» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, Банк просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент смерті позичальниці на праві власності належав садовий будинок, загальною площею 193,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, які відповідно увійшли у спадкову масу.
Після смерті ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким було відомо про склад спадкового майна. Відмови від прийняття спадщини ними заявлено не було.
Неотримання свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає кредиторові задовольнити свої вимоги.
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 05 лютого 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
Акціонерним товариством «Креді Агріколь» отримано в електронному кабінеті 05 липня 2025 року (т. 1, а.с. 82);
ОСОБА_1 - повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 1, а.с. 83-84), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (т. 1, а.с. 80);
ОСОБА_2 - повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 1, а.с. 85-86), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (т. 1, а.с. 81).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що 08 липня 2019 року між ОСОБА_3 та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено комплексний договір № 1/3685064, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти в розмірі 215 049,90 грн строком на 60 місяців з 08 липня 2019 року по 07 липня 2024 року (п. 1.1 договору). Процентна винагорода становить щомісячно в розмірі 9,00% річних (п.п.1.3.1 договору) (том 1, а.с. 9-10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (том 1, а.с. 26).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18 березня 2013 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на садовий будинок, загальною площею 193,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 13).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним АТ «Креді Агріколь Банк» станом на 02 грудня 2020 року за ОСОБА_3 обліковується заборгованість по комплексному договору №1/3685064 від 08 липня 2019 року у розмірі 196 415,75 грн, та складається з: строкової заборгованості про кредиту - 171716,98 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 9644,90 грн, простроченої заборгованості за комісії - 10967,55 грн, простроченої заборгованості за відсотками - 4086,32 грн (том 1, а.с. 8).
17 грудня 2020 року АТ «Креді Агріколь Банк» до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори в порядку, передбаченому ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, подано претензію до спадкоємців померлої ОСОБА_3 (том 1, а.с. 20, 21).
22 грудня 2020 року П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори повідомлено АТ «Креді Агріколь Банк» про отримання претензії кредитора № 10451/4732 від 17 грудня 2020 року, на підставі якої 22 грудня 2020 року заведено спадкову справу № 651/п/2020 після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 32).
09 травня 2020 року ОСОБА_1 до нотаріальної контори подано заяву про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 (том 1, а.с. 125).
11 травня 2021 року П'ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою повідомлено ОСОБА_1 про необхідність сплатити суму податків, розмір яких складає 19,5% від ринкової вартості успадкованого майна.
28 травня 2021 року ОСОБА_2 до П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 138).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Згідно з частинами першою, третьою, четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша стаття 1282 ЦК України).
Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, на яку посилається заявник, вказано:
«правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
У той же час, суд не врахував, що принцип змагальності цивільного процесу, який був закріплений у статті 81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Тому висновки суду про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не зазначено перелік спадкового майна, не надано доказів, які підтверджують яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суд безпідставно поклав обов'язок доказування наведених обставин на сторону позивача».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 521/10631/20, на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц, на яку посилається заявник, зроблено висновок про те, що «законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права».
Отже, спадкоємець, який прийняв спадщину та набув у власність спадкове майно, зобов'язаний погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Саме суд при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановлює необхідні для цього обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у встановлені строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора; частки спадкоємців у спадщині; обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця. До обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника. Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов'язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів. В такій ситуації, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2025 року у справі № 201/8538/16-ц).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається, за життя ОСОБА_3 уклала з АТ«Креді Агріколь Банк» комплексний договір №1 /3685064, зобов'язання за яким не виконала та грошові кошти у повному обсязі не повернула.
Оскільки боржниця померла, зобов'язання з повернення кредитору грошових коштів належить виконати його спадкоємцям - відповідачам, які у встановлений законом строк звернулися з заявами про прийняття спадщини.
Позивачем (кредитором спадкодавця) було пред'явлено вимогу до спадкоємців боржника у строки, визначені законом. До складу спадщини входить садовий будинок, загальною площею 193,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Доказів, що вказане майно було відчужено за життя спадкодавцем, матеріали справи не містять.
Суд акцентує увагу, що в ситуації, коли суд не може визначити точний обсяг спадкової маси та вартість такого майна, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця. У зв'язку з цим з'ясування обсягу спадкового майна, його вартості (проведення оцінки) здійснює виконавець в порядку Закону України «Про виконавче провадження», який, виходячи із вартості успадкованого майна, і визначає остаточну суму, яку належить стягнути зі спадкоємця (спадкоємців), за наявності - враховує виконані та/або які перебувають на стадії виконання судові рішення за вимогами інших кредиторів спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого ним майна та його часткою у спадщині.
Зважаючи, що відповідачі зазначені обставини не спростували, заперечуючи проти вимог кредитора спадкодавця доказів вартості вказаного майна не надали, судова колегія вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором у межах вартості майна, одержаного відповідачами у спадщину.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про .
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
При зверненні до суду з позовом АТ«Креді Агріколь Банк» сплачено 3028 грн, з апеляційною скаргою 4542 грн (том 1, а.с.7, том 2, а.с. 63).
Зважаючи, що позов Банку задоволено, вказані витрати в рівних частках підлягають стягненню з відповідачів, а саме по - 3785,00 грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задовольнити.
Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області 28 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, б.42/4, ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за комплексним договорм № 1/3685064 від 08 липня 2019 року в розмірі 196 415 (сто дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 75 коп. в межах вартості частки спадкового майна ОСОБА_3 , одержаного у спадщину, а також судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, б.42/4, ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за комплексним договорм № 1/3685064 від 08 липня 2019 року в розмірі 196 415 (сто дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 75 коп. в межах вартості частки спадкового майна ОСОБА_3 , одержаного у спадщину, а також судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3785 (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина