Єдиний унікальний номер 613/304/21
Номер провадження 22-ц/818/875/26
05 лютого 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 05 вересня 2025 року в складі судді Сеник О.С. за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 613/304/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 , третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації та визнання права користування земельною ділянкою,-
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 , третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації та визнання права користування земельною ділянкою.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 31 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
05 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Харченка К.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу. Відповідно до п. 4.1 договорів про надання правової (правничої) допомоги, що були укладений між адвокатом та відповідачем, вартість наданих правових послуг адвоката розраховується виходячи із розрахунку: 1 година роботи (надання правової/правничої допомоги, крім участі у судових засіданнях) - 1000,00 грн; 1 година участі у судових засіданнях - 1200,00 грн, мінімальна тарифікація - 10 хвилин. За весь час участі у справі відповідачу надано послуг на загальну суму 23 600,00 грн, які він сплатив повністю.
Просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 600,00 грн.
Представник позивача адвокат Колєснік І.А. 14 серпня 2025 року через систему “Електронний суд» подав до суду клопотання, в якому просив відмовити відповідачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або зменшити такі витрати до 5000,00 грн. Посилався на відсутність у відзиві на позовну заяву відповідача заявленої суми та розрахунку судових витрат на правничу допомогу; ненадання відповідачем доказів цих витрат разом із відзивом і неповідомлення про них; відсутність заяви відповідача про неможливість надання таких доказів з поважних причин та доказів на підтвердження цих обставин до завершення розгляду справи; відсутність належного та обґрунтованого розрахунку цих витрат і достовірних доказів на їх підтвердження. Також вказав про неспівмірність заявлених до стягнення витрат складності і обсягу послуг адвоката, враховуючи, що позиція відповідача зводилася лише до посилання на відсутність у справі первинної технічної документації на земельну ділянку, яка, на думку представника позивача, була прихована саме відповідачами. Надані представником відповідача послуги не є складними і значними, не мали істотного значення для справи, тому їх вартість є завищеною, витрати на цю суму не є реальними та неминучими в такому розмірі для відповідача.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 05 вересня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Харченка К.С. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що представником відповідача не наведено у заяві про ухвалення додаткового рішення доводів про те, що судові витрати підлягають стягненню з позивача саме внаслідок його необґрунтованих дій або в зв'язку зі зловживанням останнім процесуальними правами. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу було подано представником відповідача лише разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, протягом розгляду справи таких доказів надано не було, і до закінчення судових дебатів не було заявлено про намір подати такі докази після ухвалення рішення.
На вказане судове рішення 19 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його клопотання про стягнення судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент подання клопотання про стягнення судових витрат справа перебувала на стадії розгляду по суті, судові дебати не були проведені.
У зв'язку з тим, що дебати не проводились, строк на подання доказів щодо розміру судових витрат, визначений законом, порушено не було. Відмова у стягненні витрат на правничу допомогу, які він сплатив за свій захист, порушує його право на справедливий судовий розгляд, оскільки понесені ним витрати у розмірі 23 600,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 05 лютого 2026 року надіслані апеляційним судом на адреси учасників справи.
ОСОБА_2 отримав поштою 26 жовтня 2025 року (а.с. 90 том 10).
ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Богодухівська міська рада Харківської області, ОСОБА_1 , його представник адвокат Харченко К.С., Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області отримали в електронних кабінетах 22 жовтня 2025 року (а.с. 79-83 том 10).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні суду першої інстанції перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Богодухівської міської ради Харківської області, ОСОБА_1 , третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації та визнання права користування земельною ділянкою.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 31 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв'язку з його повторною неявкою у судові засідання (а.с. 100-102 том 9). Ухвала учасниками справи не оскаржувалась та є чинною, тобто позивач погодився з такою підставою залишення позову без розгляду.
05 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Харченка К.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 116-117 том 9).
Як докази понесених судових витрат представник відповідача надав ордер АХ №1173585 від 20 лютого 2024 року, договір про надання правової (правничої) допомоги № 230721 від 23 липня 2021 року між ОСОБА_1 та АБ «Дмитра Ципліцького», договір про надання правничої допомоги № 021023 від 02 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Харченком К.С., а також рахунки, акти виконаних робіт та квитанції (а.с. 119-136 том 9).
Пунктом 4.1. договору про надання правової (правничої) допомоги № 230721 від 23 липня 2021 року між ОСОБА_1 та АБ «Дмитра Ципліцького» передбачено, що вартість наданих правових (правничих) послуг Адвокатське бюро розраховує самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання правової (правничої) допомоги, виходячи із розрахунку: 1 (одна) година роботи (надання правової/правничої допомоги, крім участі у судових засіданнях) - 1000 (одна тисяча) грн; 1 (одна) година участі у судових засіданнях - 1200 (одна тисяча двісті) грн, мінімальна тарифікація - 10 (десять) хвилин, та виставляє клієнту відповідний рахунок (а.с. 119 зворот том 9).
Аналогічне положення містить п. 4.1 договору про надання правничої допомоги № 021023 від 02 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Харченком К.С. (а.с. 121 зворот том 9).
З рахунку № 000468 від 25 серпня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати АБ «Дмитра Ципліцького» 2000,00 грн, з яких за підготування та направлення адвокатських запитів 1000,00 грн; за підготування, направлення сторонам та подання до суду заяви про долучення до матеріалів справи документів 1000,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № 000468 від 25 серпня 2021 року і сплачена ОСОБА_1 26 серпня 2021 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2245146355.1 (а.с. 123-124 том 9).
З рахунку № 000486 від 10 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати АБ «Дмитра Ципліцького» 1350,00 грн, з яких за представництво інтересів у Богодухівському районному суді Харківської області під час судового засідання 25 серпня 2021 року 1000,00 грн та за придбання паливно-мастильних матеріалів для забезпечення прибуття до суду 350,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № 000486 від 10 вересня 2021 року і сплачена ОСОБА_1 14 вересня 2021 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2264380012.1 (а.с. 124 зворот - 126 том 9).
З рахунку № 000491 від 13 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати АБ «Дмитра Ципліцького» 1350,00 грн, з яких за представництво інтересів у Богодухівському районному суді Харківської області під час судового засідання 10 вересня 2021 року 1000,00 грн та за придбання паливно-мастильних матеріалів для забезпечення прибуття до суду 350,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № 000491 від 13 вересня 2021 року і сплачена ОСОБА_1 14 вересня 2021 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2264377504.1 (а.с. 126 зворот - 128 том 9).
З рахунку № 000632 від 27 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати АБ «Дмитра Ципліцького» 2700,00 грн, з яких за представництво інтересів у Богодухівському районному суді Харківської області під час судового засідання 23 листопада 2021 року - 1000,00 грн, 20 грудня 2021 року - 1000,00 грн та за придбання паливно-мастильних матеріалів для забезпечення прибуття до суду 23 листопада 2021 року - 350,00 грн, 20 грудня 2021 року - 350,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № 000632 від 22 грудня 2021 року і сплачена ОСОБА_1 29 грудня 2021 року, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2399813852.1 (а.с. 128 зворот - 130 том 9).
З рахунку № 001009 від 02 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати АБ «Дмитра Ципліцького» 4700,00 грн, з яких за представництво інтересів у Богодухівському районному суді Харківської області під час судового засідання 05 червня 2023 року - 1000,00 грн, 29 серпня 2023 року - 1000,00 грн, 26 вересня 2023 року - 2000,00 грн та за придбання паливно-мастильних матеріалів для забезпечення прибуття до суду 05 червня 2023 року та 29 серпня 2023 року по 350,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № 001009 від 27 вересня 2023 року і сплачена ОСОБА_1 29 вересня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.3224160646.1 (а.с. 130 зворот - 132 том 9).
З рахунку № ІNV-000024 від 12 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати ОСОБА_3 4000,00 грн, з яких за представництво інтересів у Богодухівському районному суді Харківської області під час судового засідання 22 квітня 2024 року 1200,00 грн, 11 червня 2024 року - 2400,00 грн та за придбання паливно-мастильних матеріалів для забезпечення прибуття до суду 22 квітня 2024 року - 300,00 грн і 11 червня 2024 року - 100,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № ІNV-000024 від 12 червня 2024 року і сплачена ОСОБА_1 21 червня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (а.с. 133-134 том 9).
З рахунку № ІNV-000005 від 29 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 підлягає до сплати ОСОБА_3 7500,00 грн, з яких за представництво інтересів у Богодухівському районному суді Харківської області під час судового засідання 29 липня 2024 року - 2500,00 грн, 21 серпня 2024 року - 2500,00 грн, 17 вересня 2024 року - 2500,00 грн. Відповідна сума вказана також в акті виконаних робіт № ІNV-000005 від 29 листопада 2024 року і сплачена ОСОБА_1 03 грудня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 1.78644589.1 (а.с. 135-136 том 9).
Отже, загалом за надання правничої допомоги ОСОБА_1 сплачено 23 600,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з тим, порядок розподілу витрат у разі залишення позову без розгляду визначено нормами статті 142 ЦПК України.
У частинах п'ятій, шостій статті 142 ЦПК України зазначено, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову в зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Положення частин п'ятої, шостої статті 142 ЦПК України ідентичні нормам частин п'ятої, шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 910/5911/22 зазначив, що в разі, зокрема, залишення позову без розгляду, суд зобов'язаний виходити з положень частини п'ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (пункт 8.11); при застосуванні частини п'ятої статті 130 ГПК України суд має встановити наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин (пункт 8.12).
Також Верховний Суд у пункті 6.5 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 905/1840/21 сформулював висновок, що відповідно до частини п'ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, в разі залишення позову без розгляду можливе лише в випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 925/1372/21, від 11 травня 2023 року у справі № 921/811/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 924/341/22).
У постановах від 14 травня 2024 року у cправі № 916/3278/21, від 25 квітня 2024 року в справі № 903/1079/23 Верховний Суд вказав, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під цими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Матеріали справи свідчать про те, що позов ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку з його повторною неявкою у судові засідання, що позивачем не оскаржувалось.
Позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, подання адвокатських запитів, участі адвоката у судових засіданнях, витрачання коштів, тож подальше залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача після розгляду справи судом протягом більш ніж 4 років свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору.
З огляду на те, що причиною залишення позову без розгляду були саме дії позивача, з урахуванням у сукупності поведінки позивача, тривалості розгляду справи, вчинення відповідачем дій з метою захисту своїх прав під час розгляду цієї справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат на правничу допомогу згідно з частиною п'ятою статті 142 ЦПК України.
Аналогічних висновків щодо правомірності стягнення з позивача судових витрат відповідача у разі залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача дійшов Верховний Суд у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 712/15541/18, від 19 червня 2024 року у справі № 367/6864/21.
Відмовляючи у стягненні судових витрат суд першої інстанції виходив з того, що докази таких витрат були надані відповідачем вже після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, натомість протягом розгляду справи він таких доказів не надавав, про наявність судових витрат до судових дебатів не зазначав.
З такими висновками суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Ухвала про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду в справі постановлена 31 липня 2025 року, а тому саме з цього дня відліковується п'ятиденний строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Клопотання про стягнення судових витрат відповідач подав 05 серпня 2025 року, тобто у межах вказаного строку.
Відповідач у суді першої інстанції мав добросовісні очікування, що спір буде розглянутий по суті, його представник був присутній у судовому засіданні 31 липня 2025 року, коли суд першої інстанцій постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, проте заявити про витрати та надати відповідні докази до постановлення ухвали судом першої інстанції не міг, оскільки не міг до оголошення ухвали передбачити результат розгляду справи. Судові дебати у справі у зв'язку з залишенням позову без розгляду не проводились.
За таких умов, колегія суддів не вбачає підстав для відмови відповідачу у стягненні судових витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, суд має вирішити питання про відшкодування стороні витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Матеріалами справи дійсно підтверджується надання АБ «Дмитра Ципліцького» та адвокатом Харченком К.С. відповідачу ОСОБА_1 послуг з професійної правничої допомоги, а саме: підготування та направлення адвокатських запитів, подання заяви про долучення документів (а.с. 93-105 том 2), участь у судових засіданнях 25 серпня 2021 року, 10 вересня 2021 року, 23 листопада 2021 року, 20 грудня 2021 року, 05 червня 2023 року, 26 вересня 2023 року, 11 червня 2024 року, 29 липня 2024 року, 17 вересня 2024 року (а.с. 106-107, 220 том 2, а.с. 148, 183 том 3, а.с. 85, 202-206 том 5, а.с. 205-208, 225-226 том 7, а.с. 7-8 том 8).
Водночас, 29 серпня 2023 року сторони до суду не з'явились (а.с. 183 том 5), 22 квітня 2024 року адвокат Харченко К.С. у судовому засіданні участі не приймав (а.с. 169 том 7), 21 серпня 2024 року подав заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 247 том 7), тож вимоги про покладення на позивача витрат на участь адвоката у таких засіданнях є безпідставними.
Доказів щодо розміру витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, зокрема, чеків про придбання пального з АЗС, відповідачем не надано, тож підстав для їх відшкодування не вбачається.
З урахуванням категорії справи, тривалості її розгляду, обсягу та складності наданих відповідачу послуг з правничої допомоги протягом розгляду справи, критерію реальності і необхідності адвокатських витрат, клопотання позивача про зменшення суми судових витрат, судова колегія вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, що відповідає принципам справедливості, співмірності та розумності судових витрат.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат.
За подання апеляційної скарги на ухвалу суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 484,48 (а.с. 67 том 10), який у зв'язку з її частковим задоволенням підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 05 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн 00 коп та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
В іншій частині заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина