Суддя ОСОБА_1
Справа № 645/31/20
Провадження № 1-в/644/8/26
05.02.2026
Іменем України
05 лютого 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника відділу пробації - ОСОБА_4 ,
розглянувши подання начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, засудженого 23.01.2024 року Октябрьським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2024 року ОСОБА_5 засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Орган пробації звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від покарання ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що 08.04.2024 року до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2024 року відносно ОСОБА_5 засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, на останнього судом було покладено обов'язки. За викликами на 15.04.2024 року та 24.04.2024 року, направленими засобами поштового зв'язку «Укрпошта» ОСОБА_5 до Індустріального РВ не прибув. 23.04.2024 року при здійсненні виїзду за адресою, вказаною у вироку суду, двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів громадянина ОСОБА_5 вони не знають. 23.04.2024 року були розпочаті першочергові розшукові заходи з виявлення ОСОБА_5 . 10.06.2024 року ОСОБА_5 самостійно прибув до Індустріального РВ, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування з іспитовим строком та правовими наслідками за невиконання обов'язків покладених судом, про що падав підписку. Засуджений був ознайомлений з тим, які причини неявки до Індустріального РВ у визначений день згідно постанови про встановлення днів явки на реєстрацію, з якою ознайомився під підпис, вважаються поважними та про те, що у разі допущення ним хоча б одного порушення обов'язків відповідно до ст. 76 КПК України, та систематичного вчинення адміністративних правопорушень, звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасовано та він може бути направлений для відбування призначеного судом покарання. Згідно постанови від 10.06.2024 року про встановлення днів явки па реєстрацію ОСОБА_5 було встановлено 1 (перший) та 3 (третій) четвер кожного місяця та в подальшому у зв'язку із службовою необхідністю згідно постанови від 04.07.2024 року засуджений був переведений на 1 (перший) четвер кожного місяця. Незважаючи на те, що засуджений 10.06.2024 року був ознайомлений під підпис з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та постановою про встановлення днів явки па реєстрацію, 05.09.2024 року ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію до Індустріального РВ. 06.09.2024 року засуджений прибув до Індустріального РВ та надав письмове пояснення, в якому зазначив, що 05.09.2024 року він не прибув на реєстрацію до Індустріального РВ у зв'язку з тим, що він забув про день явки, на підставі чого ОСОБА_5 було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання. Із засудженим була повторно проведена бесіда профілактичного характеру, повторно роз'яснені умови та порядок відбування покарання з іспитовим строком. Засуджений був попереджений про те, що у разі допущення ним повторних порушень, матеріали стосовно нього будуть направлені до суду та звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасовано, у зв'язку із чим він буде направлений для відбування призначеного судом покарання. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_5 , був належним чином попереджений про наслідки ухилення від порядку та умов звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, останній 07.11.2024 року па реєстрацію не з'явився. 25.11.2024 року ОСОБА_5 прибув до Індустріального РВ та падав письмове пояснення, в якому зазначив, що не з'явився на реєстрацію 07.11.2024 року до Індустріального РВ у зв'язку із тим, що він перебував за містом на неофіційній роботі і не зміг повернутися вчасно, підтверджуючих документів не мав, на підставі чого ОСОБА_5 було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання. Із засудженим була повторно проведена бесіда профілактичного характеру, повторно роз'яснені умови та порядок відбування покарання з іспитовим строком. Засуджений був попереджений про те, що у разі допущення ним повторного порушення, матеріали стосовно нього будуть направлені до суду та звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути скасовано, у зв'язку із чим він буде направлений для відбування призначеного судом покарання. Проте, 02.01.2025 року ОСОБА_5 на реєстрацію Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області знову не з'явився. За адресою мешкання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , були надіслані виклики, за якими ОСОБА_5 не з'явився. 22.01.2025 року були розпочаті першочергові розшукові заходи з виявлення ОСОБА_5 , але вжитими заходами місцезнаходження засудженого встановити не вдалося, тому 07.03.2025 року було направлено подання до ВП №1 ХРУП №2 ГУНГІ в Харківській області про передання матеріалів для проведення подальших розшукових заходів. В подальшому, 31.03.2025 року ОСОБА_5 був оголошений в розшук. 05.12.2025 року працівниками ВП №1 ХРУГІ №2 ГУНП в Харківській області було встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 . У зв'язку із чим, засуджений ОСОБА_5 був опитаний з приводу своїх неявок на реєстрацію 02.01.2025р., 06.02.2025р., 06.03.2025р., 03.04.2025р., 01.05.2025р., 05.06.2025р., 03.07.2025р« 07.08.2025р., 04.09.2025р« 02.10.2025р« 06.11.2025р., 04.12.2025р., та зміни свого місця проживання, через він був оголошений у розшук. Засуджений письмово повідомив, що він виїжджав до міста Чернівці та міста Полтави, про що працівників Індустріального РВ не попереджав. Засуджений ОСОБА_5 був письмово ознайомлений, що через ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків, матеріали його особової справи будуть направлені до Індустріального районного суду м. Харкова.
Представник пробації в судовому засіданні підтримав подання.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечувала, зауваживши що на час розгляду подання пройшов іспитовий строк.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про час, даті та місце розгляду справи повідомлявся.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 та ст. 166 КВК України встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування зазначеного покарання, зокрема, коли засуджений не виконує обов'язки, встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на засудженого судом.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
В розумінні ч. 3 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації застосовує за наявності двох підстав в сукупності, а саме: 1) невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом; 2) систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Розділом IV п. 5.4. Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань Міністерства Внутрішніх Справ України № 270/1560 від 19.12.2003, визначено, що невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин). Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів.
Відповідно до ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду та після його закінчення засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Іспитовий строк, визначений вироком суду від 23.01.2024 року з врахуванням положень ст.165 КВК України, закінчився 23.01.2026 року, а розгляд подання по суті щодо засудженого ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного йому покарання відбувається після спливу іспитового строку, і скасування звільнення від відбування покарання, поза межами іспитового строку, суперечитиме нормам чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, з врахуванням особи засудженого, суд не знаходить підстав для задоволення подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання і вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні подання начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1