Суддя ОСОБА_1
Справа № 643/778/23
Провадження № 1-в/644/9/26
05.02.2026
Іменем України
05 лютого 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника відділу пробації - ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши подання начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопокровка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, інваліда 2 групи, не працюючого, засудженого 29.06.2023 року Немишлянським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
встановив:
Вироком Немишлянського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Орган пробації звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від покарання ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що 08.08.2023 року до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов вирок Немишлянського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року відносно ОСОБА_5 засудженого за ст. 185 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, на останнього судом було покладено обов'язки. 17.08.2023 року ОСОБА_5 прибув до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області , був ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання з випробуванням та з наслідками невиконання покладених судом зобов'язань. Згідно постанови від 17.08.2023 року засудженому встановлено дні явки на реєстрації до відділу пробації. Через невиконання покладених судом обов'язків, 16 лютого 2024 року відділ пробації звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від покарання з випробуванням, проте ухвалою суду від 02.05.2024 року подання залишено було без розгляду. Разом з тим, ОСОБА_5 продовжував не з'являтися на реєстрацію, пояснюючи, що він знаходиться на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 8» ХМР та КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25», одна цей факт не підтвердився. 13.06.2024 року засудженому винесено письмове попередження, проте останній 06.11.2025 року не з'явився на реєстрацію, пояснивши, що через погане самопочуття він не мав можливості прибути на реєстрацію у встановлений йому день. 04.12.2025 року ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію, пояснивши, що погано себе почував, проте до лікаря не звертався. 05.12.2025 р. засуджений був письмово ознайомлений з наслідками неявки.
Представник пробації в судовому засіданні підтримав подання.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечувала, зауваживши про відсутність системності у неявках засудженого.
Засуджений в судовому засіданні пояснив, що він з'являвся до уповноваженої особи Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у відповідні дні, а якщо і не з'являвся у визначені дні, то це було пов'язано виключно із його лікуванням або поганим самопочуттям. Він не ставив собі за мету ухилитися від явки до посадової особи Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області і порушити покладені на нього вироком суду обов'язки. Після перенесеного інсульту у нього погана пам'ять і він дійсно міг забути про необхідність своєчасно прибувати до відповідальної особи Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, але завжди, після телефонних дзвінків з Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, він з'являвся на реєстрацію. Просив відмовити в задоволенні клопотання, при цьому зобов'язався у подальшому вчасно з'являтись на реєстрацію.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 та ст. 166 КВК України встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування зазначеного покарання, зокрема, коли засуджений не виконує обов'язки, встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на засудженого судом.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
В розумінні ч. 3 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації застосовує за наявності двох підстав в сукупності, а саме: 1) невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом; 2) систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Розділом IV п. 5.4. Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань Міністерства Внутрішніх Справ України № 270/1560 від 19.12.2003, визначено, що невиконанням обов'язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов'язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з'являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин). Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів.
Засуджений ОСОБА_5 17.08.2023 року взятий на облік до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, де йому під підпис роз'яснені порядок та умови відбування іспитового строку, наслідки ухилення від відбування покарання з випробуванням, а також роз'яснені обов'язки, покладені судом, згідно ст. 76 КК України. Постановою представника органу пробації від 17.08.2023 засудженому встановлено дні явки на реєстрацію.
02.05.2024 року, 06.11.2025 року, 04.12.2025 року ОСОБА_5 не з'явився для реєстрації до органу пробації.
З письмових пояснень ОСОБА_5 , які є в наявності в його особовій справі, вбачається, що останній у квітня 2024 року та травні 2024 року перебував на лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 8» ХМР та КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25», у листопаді 2025 року та грудні 2025 року погано себе почував, у зв'язку з чим, не з'явився до відділу пробації на реєстрацію.
Аналогічні пояснення надані ОСОБА_5 і в судовому засіданні.
ОСОБА_5 були винесені попередження щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В судовому засіданні встановлено, що засуджений за весь період відбуття покарання з випробуванням не з'явився на реєстрацію, у встановлений органом пробації день декілька разів і завжди з'являвся до посадової особи Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області після телефонного виклику, а тому, на думку суду, неявка засудженого на реєстрацію до органу пробації не є системною та не свідчить про стійке небажання стати на шлях виправлення.
Суд зазначає, що будь-яких даних, які б давали суду підстави вважати, що засуджений не бажає ставати на шлях виправлення та умисно ухиляється від відбуття покарання з випробуванням та покладених на нього судом обов'язків, судом не встановлено.
Крім того, з матеріалів особової справи судом встановлено, що засуджений за час перебування на обліку у відділі пробації до кримінальної та адміністративної відповідальності, не притягувався.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, вважаю, що подання органу пробації про направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного за вироком суду покарання у вигляді позбавлення волі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні подання начальника Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1