06 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/11680/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо належного розгляду заяви від 19 серпня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за заявою про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності від 18 серпня 2025 року; зобов'язання розглянути заяву з прийняттям відповідного рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) як особі, зайнятій постійним доглядом за матір'ю, яка потребує постійного догляду, з урахуванням висновків суду; зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо зняття порушення правил військового обліку.
Позов обґрунтований тим, що 19 серпня 2025 року ОСОБА_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 (на ім'я голови комісії) заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка згідно з висновком від 04 серпня 2025 року №135/прот №61 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, потребує постійного догляду та позивач здійснює такий догляд за хворою матір'ю. Проте відповідач заяву не розглянув, а 25 серпня 2025 року письмово повідомив про необхідність позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення військово-облікових даних через перебуванням в статусі порушника військового обліку. Позивач бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу вважає протиправною, оскільки ні Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу», ні Закон №3543-XII, ні Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), не зобов'язують військовозобов'язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII. При цьому Порядок №1487 також не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач стверджує, що 18 серпня 2025 року направив відповідачу заяву про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а після винесення постанови від 12 вересня 2025 року №2086 - оригінал квитанції про сплату штрафу та заяву з проханням виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку. Відповідач дії, про які йшлося у заяві, не вчинив, що теж свідчить про його протиправну бездіяльність.
З урахуванням наведеного позивач просиві позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.55-57) з тих підстав, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), передбачає подання військовозобов'язаним заяви до ТЦК та СП особисто із одночасним пред'явленням військово-облікового документа, що виключає можливість подання такої заяви поштою. ОСОБА_1 листом від 25 серпня 2025 року №6787 було повідомлено про необхідність особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач також повідомив, що з урахуванням заяви ОСОБА_1 від 12 вересня 2025 року про визнання адміністративного правопорушення та розгляд справи без його присутності постановою від 12 вересня 2025 року №2086ЛРТЦК позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яку супровідним листом від 12 вересня 2025 року №7349 надіслано останньому.
Відповідач вважає, що не допускав протиправної бездіяльності по відношенню до позивача.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та має статус військовозобов'язаного, що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку “Резерв+», у якому станом на 06 серпня 2025 року наявна відмітка про порушення правил військового обліку (а.с.16).
Позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 21 серпня 2025 року (вх. №15803 від 21 серпня 2025 року) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (а.с.11), яку направив поштовим зв'язком, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (а.с.12-13). До вказаної заяви позивач долучив копії паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с.14); довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14, 21); витягу з Реєстру територіальної громади від 15 грудня 2022 року (а.с.15); військово-облікового документа “Резерв+»(а.с.16); тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.17); свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.18); свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.19); паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 (а.с.20); витягу з реєстру територіальної громади від 05 вересня 2025 року (а.с.22), висновку від 04 серпня 2025 року №135/прот №61 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (а.с.23); пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 (а.с.24); акта від 07 серпня 2025 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (а.с.25); свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.26).
Листом від 25 серпня 2025 року №6768 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що ОСОБА_1 знаходиться у статусі порушника правил військового обліку, а тому необхідно в найкоротші терміни особисто прибути в ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних та вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.29).
Із матеріалів справи також слідує, що ОСОБА_1 у заяві від 08 вересня 2025 року, адресованій начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнав, що вчинив адміністративне правопорушення (неявка по повістці), та повідомив, що не оспорює порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності та розгляду справи про адміністративне правопорушення за його відсутності (а.с.60).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 вересня 2025 року №2086ЛРТЦК ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому частиною третьою статті 210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (а.с.60 зворот-61). Постанову супровідним листом від 12 вересня 2025 року №7349 засобами поштового зв'язку направлено на адресу позивача (а.с.61зворот - 62).
30 вересня 2025 року представник позивача Жегестовська К.Г. рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення направила на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокатський запит №30-09/25-3, у якому просила виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку (а.с.31). До адвокатського запиту долучено квитанцію до платіжної інструкції від 30 вересня 2025 року №36 про сплату позивачем штрафу у розмірі 17000,00 грн, накладеного постановою від 12 вересня 2025 року №2086ЛРТЦК (а.с.32).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Як установлено частиною шостою статті 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону №2232-ХІІ).
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України», “Про Збройні Сили України», “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та триває до цього часу.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (чинний з 05 січня 2023 року; далі - Порядок №1487), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктами 1, 8 пункту 1 Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу); особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 11 Положення №154 установлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
З 18 травня 2024 року набрав чинності Порядок №560 (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 57, 58 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
За приписами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Отже, наведеними нормами чинного законодавства України визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зобов'язані вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з пунктом 9 частини першої названої статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Як встановлено судом, 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 направив поштовим зв'язком на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (а.с.11-13).
Однак листом від 25 серпня 2025 року №6768 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що ОСОБА_1 знаходиться у статусі порушника правил військового обліку, а тому необхідно в найкоротші терміни особисто прибути в ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних та вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.29).
В контексті встановлених обставин суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок №560 та Порядок №1487 не визначають конкретних способів надання документів (нарочно, поштою тощо), що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, як і не містять положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.
Однак передбачений пунктом 58 Порядку №560 обов'язок особисто подати заяву разом з документами (їх копіями), що підтверджують право на відстрочку, не означає особисто прибути.
На користь цього висновку вказує пункт 59 Порядку №560, відповідно до якого за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З огляду на наведене суд вважає, що надіслану позивачем особисто рекомендованим порядком заяву від 21 серпня 2025 року та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.11-13) відповідач повинен був зареєструвати та розглянути, а за наслідками розгляду повідомити позивача про результати її розгляду і прийняте рішення (у разі відмови у задоволенні заяви - письмово повідомити з посиланням на акти законодавства про причини з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення).
Всупереч положенням пункту 60 Порядку №560 комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаці, не прийняла жодного рішення - про надання або відмову у наданні відстрочки (доказів протилежного матеріали справи не містять).
Якщо позивач порушив правила військового обліку, то це є підставою для вирішення питання про адміністративну відповідальність військовозобов'язаного, проте такі обставини не вказують на звільнення відповідача від обов'язку розглянути заяву ОСОБА_1 по суті порушеного питання, що потребує оцінки повноти документів, подання яких пов'язане з реалізацією особою відповідно до статті 23 Закону №3543-ХІІ, пункту 58-1 Порядку №560 права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже суд висновує, що наявність або відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не повинно ставити у залежність обов'язок відповідача щодо розгляду поданої заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У постанові від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 Верховний Суд зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Суд наголошує, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 як суб'єкт владних повноважень, до повноважень якого належить вирішення питання надання відстрочки від призову під час мобілізації, після отримання заяви позивача та документів на підтвердження цього права, зобов'язана прийняти рішення за наслідком її розгляду - про надання або відмову у наданні відстрочки. Утримання від прийняття рішення, що належить до виключної компетенції відповідача, є неприйнятним у спірних правовідносинах.
Отже, відсутність належним чином оформленого протоколом рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у її наданні свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 21 серпня 2025 року та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та прийняти мотивоване рішення за результатами розгляду заяви з повідомленням про прийняте рішення заявника.
Вирішуючи спір в іншій частині позовних вимог - щодо розгляду заяви від 18 серпня 20205 року про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1487 для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Частиною першою статті 37 Закону №2232-ХІІ установлено, що громадянам України, взятим на військовий облік, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у частині першій статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII). Громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордон.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
За змістом частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІ інші військовозобов'язані (крім тих які спеціально обумовлені у даній статті) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Преамбулою Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
За змістом статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частинами першою, другою статті 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Як унормовано частинами п'ятою, восьмою, дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
За приписами частин першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Пунктами 1, 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до статті 14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Електронний кабінет реалізовано у форматі застосунку “Резерв+».
У застосунку “Резерв+» вказано, що ОСОБА_1 порушено правила військового обліку.
Пункт 3 Правил військового обліку передбачає, що призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно зі статтею 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 від 18 серпня 2025 року про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також підтвердження її подання до відповідного органу.
Натомість ОСОБА_1 поштою на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 направив заяву від 08 вересня 2025 року, у якій визнав, що вчинив адміністративне правопорушення (неявка по повістці), та повідомив, що не оспорює порушення і згоден на притягнення до адміністративної відповідальності й розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності (а.с.60).
Розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення проведено з урахуванням заяви позивача з винесенням начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 постанови від 12 вересня 2025 року №2086ЛРТЦК, якою ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому частиною третьою статті 210-1 КУпАП (неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до вимог повістки №4000396), та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.60 зворот-61).
Отже, заява ОСОБА_1 від 08 вересня 2025 року про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута відповідачем.
Сплата штрафу зобов'язує відповідача виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач не надав доказів того, що відповідач не актуалізував дані реєстру після сплати штрафу за вчинене порушення, щодо якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою від 12 вересня 2025 року №2086ЛРТЦК (неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до вимог повістки №4000396). Роздруківка військово-облікового документа із застосунку “Резерв+» станом на 08 серпня 2025 року не є належним доказом, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування.
Водночас наданий суду витяг військово-облікового документа із застосунку “Резерв+» станом на 05 лютого 2026 року, який містить запис про порушення правил військового обліку та причини звернення 06 жовтня 2025 року до Національної поліції - не прибули за повісткою, вказує на надіслання ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки позивачу й правовідносини щодо цих дій не охоплені предметом цього позову.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності та виконання адміністративного стягнення шляхом сплати штрафу є заходом відповідальності за вчинене правопорушення, проте адміністративну відповідальность не можна ототожнювати з виконанням обов'язків військового обліку, якщо позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із надісланням йому повістки знову.
З огляду на вказане позовні вимоги про зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку задоволенню не підлягають.
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1937,92 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 25 вересня 2025 року №2.355921765.1, та від 23 жовтня 2025 року №2.368740823.1, виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.9, 41, 48, 51).
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_9 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти мотивоване рішення за результатами розгляду заяви з повідомленням про прийняте рішення заявника.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк