печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58188/24-к
06 січня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024100110000037 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд. 59/16, за місцем знаходження ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів», код ЄДРПОУ 1415318, а саме:
- мобільний термінал «Motorola XT2053-1», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , із сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Метою накладення арешту вказано збереження речових доказів.
Позиція сторін кримінального провадження
Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 та представник - адвокат ОСОБА_5 , в судове засідання не прибули, будучи належно повідомленими про день, час та місце розгляду справи.
Адвокатом надіслано письмові заперечення на клопотання прокурора про накладення арешту на майно, відповідно до яких просив відмовити у задоволені клопотання, оскільки дозвіл на вилучення мобільного терміналу не був наданий ухвалою слідчого судді відповідно до якої проводився обшук, а отже відсутні підстави для накладення арешту відповідно до поданого клопотання. Розгляд клопотання просив проводити за відсутності власника майна та його представника.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Правове обґрунтування
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000037 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування указаного кримінального провадження досліджуються обставини можливої розтрати службовими особами АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (код ЄДРПОУ 14307699), за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами ТОВ «ВВК» (код ЄДРПОУ 25480811), ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014» (код ЄДРПОУ 39084156) коштів, виділених для потреб оборони на закупівлю комплектів порохових зарядів.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №757/52348/24-к надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд. 59/16, за місцем знаходження ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів», код ЄДРПОУ 1415318.
В ході проведеного обшуку проведеного обшуку у будинку що за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд. 59/16 за місцем знаходження ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів», код ЄДРПОУ 1415318, виявлено та вилучено наступне:
- мобільний термінал «Motorola XT2053-1», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , із сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 05.12.2024 вищевказаний мобільний термінал визнано речовим доказом.
Клопотання про арешт майна направлено до суду 06.12.2024 рекомендованим листом № 0411200089251 АТ «Укрпошта».
09.12.2024 вилучений мобільний телефон з сім-карткою направлений Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення судової комп'ютерної експертизи.
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
При виявленні та вилученні рухомих речей, що не підлягають державній реєстрації, суд має виходити з: (1) дії презумпції права власності за особою, яка володіє (реально панує, здійснює фактичний контроль над річчю - corpus possessionis); (2) спростування вказаної презумпції можливе за наявності беззаперечних доказів чи їх сукупності (зокрема, рішення суду щодо визнання права власності за іншою особою, письмові докази, дата складання яких мала місце до моменту вилучення та не викликає сумнівів, матеріали фото-, відеофіксації, речові докази тощо); (3) показання свідків та пояснення зацікавлених осіб, за умови обов'язкової письмової форми правочину, не мають братися до уваги при вирішенні питання про спростування презумпції; (4) пояснення сторін оцінюються у співставленні із фактичними обставинами та наданими доказами.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Як вбачається з ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, надано дозвіл на виявлення та вилучення речей, документів, записників, нотаток, чернеток (чорнових записів), документальних матеріалів, носіїв інформації, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зберегли сліди злочину, а також які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Мобільний термінал не входить до переліку речей, дозвіл на вилучення яких був наданий ухвалою, а тому вказані речі є тимчасово вилученим майном. В ухвалі був наданий дозвіл на зняття копії з інформації, що міститься в мобільному телефоні.
Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене майно під час обшуку за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд. 59/16, за місцем знаходження ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів», код ЄДРПОУ 1415318, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний термінал «Motorola XT2053-1», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , із сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальним об'єктом, який зберігає на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Однак, відповідно до протоколу обшуку, спеціаліст до проведення слідчої дії, обшуку, для зняття копій з телефону, залучений не був, що унеможливлює виконання слідчими вимог, передбачених абз. 4 ч. 2 ст.168 КПК України.
Крім того, 09.12.2024 вилучений мобільний телефон з сім-карткою направлений Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для проведення судової комп'ютерної експертизи.
Так, на даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою збереження речових доказів, що забезпечить дієвість розслідування у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон із сім-карткою відповідає ознакам речових доказів, тому підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 98, 131, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62024100110000037 від 28.02.2024 на майно, яке виявлене та вилучене в ході проведення обшуку від 05.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа № 757/52348/24-к від 08.11.2024, за місцем знаходження ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів», код ЄДРПОУ 1415318, за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд. 59/16, а саме:
- мобільний термінал «Motorola XT2053-1», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , із сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1