про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2026 року справа № 580/951/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/951/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
02.02.2026 вх.№ 5076/26 представник позивача- адвокат Віценчік Оксана Василівна (ордер АБ «Віценчік») у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 у незастосуванні п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» під час обчислення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 13.03.2022 до 07.11.2025 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком всіх видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за механізмом:
в період з 13.03.2022 до 01.01.2023 застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» 2481,00 грн шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком всіх видів грошового забезпечення та премії з урахуванням нового розміру посадового окладу та окладу за військове звання;
в період з 01.01.2023 до 01.01.2024 застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» 2684,00 грн шляхом множення його на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком всіх видів грошового забезпечення та премії з урахуванням нового розміру посадового окладу та окладу за військове звання;
в період з 01.01.2024 до 01.01.2025 застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» 3028,00 грн шляхом множення його на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком всіх видів грошового забезпечення та премії з урахуванням нового розміру посадового окладу та окладу за військове звання;
в період з 01.01.2025 до 07.11.2025 застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» 3028,00 грн шляхом множення його на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком всіх видів грошового забезпечення та премії з урахуванням нового розміру посадового окладу та окладу за військове звання;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн/місяць відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.11.2024 до 01.05.2025 пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 різницю невиплаченого грошового забезпечення з урахуванням нового розрахунку Військової частини НОМЕР_2 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військове звання та з подальшим перерахунком всіх видів грошового забезпечення та премії.
Додатково адвокат просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання.
Позивач не надав довідку територіальної громади про зареєстроване місце проживання.
Усупереч вимог п.2 ч., ч.6 ст.160 КАС України адвокат не зазначив відповідні відомості щодо індексу поштової адреси позивача та підтвердження вказаної під час оформлення позовної заяви адреси реєстрації Відповідача у м.Черкаси.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Матеріали позовної заяви не містять заяви Позивача до роботодавця про нарахування коштів та виконання обов'язку страхувальника і податкового агента під час оплати праці.
Враховуючи правову природу «адвокатського запиту», та зважаючи на порушені питання в адвокатському запиті, він не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питання. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 листопада 2024 року у справі №340/2502/23.
Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства (ч.1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Представник позивача повідомляє з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та стверджує: 07.11.2025 ОСОБА_1 звільнений з військової служби, проте наказ не надає і у наданій копії листа ВЧ НОМЕР_2 від 08.11.2025 вказано: перебуває в списках особового складу, не надав заповнений обхідний лист, рапорт опрацьовується.
Оскільки грошове забезпечення виплачується щомісячно, то представник позивача має повідомити з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, формуючи вимоги з 13.03.2022, вказати всі види грошового забезпечення з наданням власного розрахунку деструктивних відхилень за кожен бюджетний період з 01.01. до 31.12 та обгрунтувати поєднання різних бюджетних періодів в одній вимозі щодо прожиткового мінімуму.
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.161 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права позивача. Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Усупереч вимог ч.1, ч.4 ст.161 КАС України представник позивача не надала копії звернення Позивача до відповідача як роботодавця та колишнього роботодавця у контексті повноважень страхувальника. Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати представнику позивача для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права позивача; повідомлення, з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із позовом; надання власних розрахунків деструктивних відхилень щодо кожної складової грошового забезпечення з наданням доказів на підтвердження і поясненням формування обраного способу захисту з наданням копії наказу про встановлення кожної надбавки під час проходження служби; порівняльного розрахунку щодо розміру премії; довідки територіальної громади про зареєстроване місце проживання позивача; оформлення позовної заяви з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України та підтвердженням зазначеної реєстрації відповідача у м.Черкаси; копії звернення Позивача до відповідача як роботодавця та колишнього роботодавця у контексті повноважень страхувальника, податкового агента; повідомити з якою саме датою пов'язує Позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, формуючи вимоги з 13.03.2022, вказати всі види грошового забезпечення з покликанням на нормативно-правові акти та підстави встановлення з наданням власного розрахунку деструктивних відхилень за кожен бюджетний період з 01.01. до 31.12 та обгрунтувати поєднання різних бюджетних періодів в одній вимозі щодо прожиткового мінімуму.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала складена, підписана 06.02.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА