про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2026 року справа № 580/969/26
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
02 лютого 2026 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , Юридична адреса: АДРЕСА_1 ) щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 );
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , Юридична адреса: АДРЕСА_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про наявність порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ).
Під час вивчення позовної заяви суддя з'ясував, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328грн.
Оскільки адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру, тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
До позовної заяви, позивач додав квитанцію АТ «Таксомбанк» № 8748-3772-8406-5782 від 19.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Разом з тим суддя з'ясував, що згідно інформації АС “Діловодство спеціалізованого суду» квитанція АТ «Таксомбанк» № 8748-3772-8406-5782 від 19.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн закріплена у адміністративній справі № 580/671/26.
За таких обставин, суддя не може прийняти квитанцію АТ «Таксомбанк» № 8748-3772-8406-5782 від 19.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн за подання до суду даної позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА