05 лютого 2026 року справа № 580/13425/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
04.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проявилася в тому, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не виключили мене з обліку з реєстру Оберіг як військовозобов'язаного (початок перебігу строку звернення до суду я пов'язую із 21 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 21 травня 2026 року);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити мене з обліку з реєстру Оберіг як військовозобов'язаного (початок перебігу строку звернення до суду я пов'язую із 21 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 21 травня 2026 року).
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". На думку позивача, відповідач протиправно поставив його на облік, оскільки зміна законодавства в 2024 році не може жодним чином мати наслідком для позивача поновлення на військовому обліку. Позивач послався на ст.58 Конституції України, яка передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З метою зобов'язання відповідача виключити його з військового обліку як особу, яка була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 04.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали від 04.12.2025 надіслано відповідачеві в його електронний кабінет та доставлено 17.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк відаовідач відзив на позовну заяву не подав, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив такі обставини.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язоного НОМЕР_1 , 05.08.2022 ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З 20.03.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09 жовтня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, у якій просив: виключити з реєстру Оберіг інформацію про те, що ОСОБА_1 знаходиться у розшуку за порушення правил військового обліку; виключити з обліку з реєстру Оберіг як військовозобов'язаного, оскільки з 05 серпня 2022 року не являється військовозобов'язаним; відкликати з Національної поліції України звернення про розшук та доставления для складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення позивачем правил військового обліку.
14.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 листом №1/13801 надав відповідь, де зокрема зазначив: «Згідно абз. 11 п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Правомірність такого «поновлення» на військовому обліку (аналогічні предмет та підстава позову до цієї ситуації) підтверджена постановою Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17, адміністративне провадження №К/9901/18247/18; ЄДРСР 87656542). При цьому наявність заяви про взяття (повторне взяття) військовозобов'язаного не вимагається.
Крім того повідомляємо, що у Вас наявне порушення правил військовою обліку та/або мобілізаційного законодавства. Причинами наявності інформації у застосунку «Резерв+» про порушення правил військового обліку є вчинення діяння, що свідчить про порушення правил військового обліку та/або мобілізаційного законодавства.
Ви протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив вчасно свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронни кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свою перебування або знаходження, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил Військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком до Порядку організації військового обліку призовників, військовозобов язаних іа резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022.
Крім того, повідомляємо, що відображення інформації в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста «Порушення правил військового обліку» пов'язане не із притягненням Вас до адміністративної відповідальності, а із поданням до правоохоронних органів у порядку ст. 259 КУпАП звернення про доставления до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке створено системою автоматично шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС а не ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вам необхідно особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 для зняття з розшуку».
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року у справі №692/344/25 було скасовано постанову відповідача від 20 березня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відмову від проходження військово-лікарської комісії, оскільки позивач не являється військовозобов'язаним.
У позовній заяві позивач стверджує, що оскільки відповідно до довідки тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 05.08.2022 виключений з військового обліку, на нього, як на невійськовозобов'язаного, не розповсюджуються вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пзивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).
Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники громадяни чоловічої статі віком до 18 років; 2) призовники громадяни віком від 18 до 27 років, що приписані до призовних дільниць; 3) військовослужбовці громадяни, які проходять військову службу; 4) військовозобов'язані громадяни, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. 5) резервісти громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 37 №2232-ХІІ врегульовані підстави для:
- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята);
- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: - які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; - які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; - які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; - в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;
Водночас виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Норма п. 6 ч. 6 ст. 37 №2232-ХІІ корелюється з положеннями ч. 9 ст. 14 цього ж закону, відповідно до яких на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються такі обов'язки:
- зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
- виключення з військового обліку громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Аналіз норм статті 1, 2, 14, 15, 26-1, 27, 33, 37, 39 №2232-ХІІ в контексті спірних правовідносин дозволяє зробити такі висновки:
- виконання громадянином України військового обов'язку включає підготовку до військової служби та приписку до призовної дільниці, проходження військової служби (за призовом, за контрактом або в резерві), виконання військового обов'язку в запасі, а також дотримання правил військового обліку;
- військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- на військову службу під час мобілізації можуть призиватися лише дві категорії громадян України (1) резервісти та (2) військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації;
- зняття громадянина України з військового обліку та виключення з військового обліку мають різні підстави та є різними юридичними фактами, що мають відмінні правові наслідки;
- підстави для виключення громадянина України з військового обліку можна поділити на три основні категорії:
1) особа стає військовослужбовцем, тому перестає обліковуватися як призовник, військовозобов'язаний або резервіст, допоки не звільниться з військової служби в запас;
2) особа звільняється від виконання військового обов'язку внаслідок припинення громадянства України, смерті, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою;
3) особа звільняється від виконання військового обов'язку внаслідок визнання її непридатною до військової служби з різних причин, що передбачені Законом №2232-ХІІ, як-от: стан здоров'я, вік, засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину тощо.
Отже, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-ХІІ звільнила цю особу від виконання військового обов'язку.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.
Як свідчать матеріали справи, а саме, відомості з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , 05.08.2022 позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 та того ж дня 05.08.2022 було виключено з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу».
Стосовно правомірності поновлення військового обліку позивача, то суд звертає увагу, що для виключення з військового обліку з підстави «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину», мають значення лише дві умови: 1) факт засудження та 2) тяжкість злочину.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 05.08.2022 був виключений з військового обліку як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відповідно до п.6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних".
Таким чином Позивач втратив статус військовозобов'язаного з 05.08.2022. З цієї дати в нього відсутні будь - які обов'язки, що передбачені для військовозобов'язаних громадян, а у органів військового управління повноваження щодо прийняття рішень чи вчинення дій щодо нього, крім тих, що пов'язанні з реалізацією статусу не військовозобов'язаного, а саме внесення актуальних даних щодо нього до відповідних документів та інформаційних систем.
Європейський суд з прав людини зазначає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп).
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням.
Тож повторне взяття на військовий облік на підставі нових законів, який вже був виключений з обліку остаточно в 2022 році, є дією, яка погіршує його існуюче становище, та буде обмеженням його конституційних прав і свобод.
Тому суд висновує про протиправність дій відповідача щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 .
Щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною, яка виразилась у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).
Cтаттею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У частині першій статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 (далі - Порядок №94; чинний у період з 15.04.2022 по 22.08.2024)
Пунктами 16 - 18 розділу ІІ Порядку №94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру. Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу ІІІ Порядку №94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста. До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку. Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до пунктів 6, 9 розділу ІІІ Порядку №94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку №94 створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559, в редакції на момент виникнення спірних відносин), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): (...) 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; (...) 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Так, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Суд, дослідивши копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 встановив, що 05.08.2022 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», про що здійснений відповідний запис у тимчасовому посвідченні.
Водночас, за інформацією, що зазначена у листі ІНФОРМАЦІЯ_9 від 30.09.2025 №2/2/2556 встановлено, що позивач стоїть на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 20.03.2025 та є порушником військового обліку з 22.04.2025.
Рішенням Драбівського районного суду від 07.04.2025 у справі №692/344/25, провадження №2-а/692/2/25, що набрало законної сили 08.05.2025, ЄДРСР 126401087: Визнано протиправною та скасовано постанову від 20.03.2025 серії № 1149/М/2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.З ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 до покарання у виді штрафу у сумі 17000 гривень та закрити справу про адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.І ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В мотивувальній части рішення зазначено:" ...оскільки ОСОБА_1 не мав на момент вручення йому направлення для проходження військово-лікарської комісії статусу військовозобов'язаного, вручення йому направлення є незаконним, а отже і його відмова від отримання такого направлення не є порушенням Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ. Таким чином, за відсутності порушень вказаного закону в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню як протиправна, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях особи".
Аналізуючи вищевикладене, враховуючи висновки суду щодо визнання протиправними дій відповідача щодо потворного взяття на обліку позивача, можна констатувати, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою позивач мав бути виключений з військового обліку на підставі пункт 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу», про що міститься відповідний запис у тимчасовому посвідченні позивача №Д-409. Крім того відповідач, мав внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протягом п'яти днів з дня надходження заяви.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити.
Відповідно до частини 1 ,3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 159, 242, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» як військовозобов'язаного.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити ОСОБА_1 із військового обліку та внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» як військовозобов'язаного.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім) 96 коп за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 05.02.2026.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО