про відмову в задоволенні клопотання
Справа № 500/6876/25
06 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26", в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення у період з 29.01.2020 до 18.07.2022 нарахування позивачу розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок усіх виплачених складових грошового забезпечення та компенсаційних виплат ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 18.07.2022 шляхом визначення нового розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням вже виплачених сум та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 18.07.2022;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення;
визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 18.07.2022 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 18.07.2022, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у Державній установі "Чортківська установа виконання покарань №26". Відповідач у період з 29.01.2020 до 18.07.2022 нараховував та виплачував грошове забезпечення позивачу, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Також позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням місяця підвищення доходів (базового місяця) січень 2008 року та з 01.03.2018 по 18.07.2022 щомісячна індексація-різниця грошового забезпечення з розрахунку 4463,15 грн.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та з метою відновлення порушених прав звернувся до суду із цим позовом, у якому одночасно просить нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення та за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
29.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Зокрема, вказано, що до спірних правовідносин слід застосовувати місячний строк звернення до суду передбачений частиною п'ятою стаття Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для адміністративних спорів, пов'язаних з проходженням публічної служби. Звертає увагу, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися 30.05.2025 з наказу про його звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ти інших документів, виданих при звільненні. Позивач, в свою чергу, звернувся з позовом до суду 02.12.2025, тому вважає строк на звернення до суду в спірних правовідносинах позивачем пропущеним. З огляду на наведене просить залишити позовну заяву без розгляду.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заявах та клопотаннях сторін, суд дійшов таких висновків.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження ними публічної служби.
Проте за правилами частини першої статті 122 КАС України строки звернення до адміністративного суду можуть установлюватися не лише Кодексом адміністративного судочинства України, а і іншими законами.
У цій справі таким законом є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Частина друга статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022 включно) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» були внесені зміни до цієї статті КЗпП України і з 19.07.2022 строки звернення до суду стали обмеженими. Зокрема, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд зазначає, що спірні правовідносини за період з 01.01.2016 по 18.07.2022 виникли за старої редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому не обмежуються будь-яким строком.
З наведеного слідує, що вказаний позов подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду, тому в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26" про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06 лютого 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.