27 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/12633/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазірської Ж.Е.,
представника відповідача - Мамчич А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, відповідно до якої просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року № Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн;
визнати протиправним та скасувати рішення № 00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 липня 2025 року на суму 211527,71 грн.
В обґрунтування своїх вимог вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року № Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн., рішення № 00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 липня 2025 року на суму 211527,71 грн. протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки були прийняті на підставі формування висновків контролюючого органу щодо ніби-то не підтвердження використання у господарській діяльності придбаного платником матеріальних цінностей (абсорбенту газоконденсатного, Газу нафтового скрапленого, суміші парафінових вуглеводнів, бензину автомобільного А-92-Євро5, бензину автомобільного А-95) на загальну суму 26200000,15 грн. Разом з тим, платник податків не погоджується із висновком відповідача про відсутність факту використання в господарській діяльності Газу нафтового скрапленого (всього придбано за 20806,53 літри на суму без ПДВ 329719,07 грн.), бензину автомобільного А-92-Євро5 (всього придбано 428,91 літри на суму 8943,15 грн. без ПДВ), бензину автомобільного А-95 (всього придбано 1532,2 літри на суму без ПДВ 64200,4 грн.). Відповідні ПММ були використані в господарській діяльності, а саме при здійсненні заправки автомобіля марки РУТА д.н.з. НОМЕР_1 2013 року випуску, який використовувався в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 . Зауважено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є надання послуг вантажного автоспорту (КВЕД 49.41), факт використання автомобіля у господарській діяльності підтверджується шляховими листами, а включення використаних ПММ до складу витрат - наказами про затвердження норми витрат та відомостями про списання ПММ. Зазначено, що ФОП ОСОБА_1 визнає факт некоректного внесення відомостей до 20-ОПП, у тому числі щодо невнесення до відомостей факт використання на договірних відносинах автомобіля РУТА д.н.з. НОМЕР_1 2013 року випуску при здійсненні господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 . Окрім того, позивач наголошувала, що також в своїй господарській діяльності використовувала бензиновий генератор, який працює на бензині марки з октановим числом не менше 92, відповідно бензин А-92 використовувався в якості палива бензинового генератора. Реєстр Актів списання бензину А92 для роботи бензинового генератора додає до позову. На думку позивача, у неї наявний повний пакет документів первинного бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підтвердження правовірності віднесення до витрат та відповідно зменшення бази оподаткування ЄСВ та відсутності факту «умовного продажу» за результатом здійснення придбання газу нафтового скрапленого (всього придбано за 20806,53 літри на суму без ПДВ 329719,07 грн.), бензину автомобільного А-92-Євро5 (всього придбано 428,91 літри на суму 8943,15 грн. без ПДВ), бензину автомобільного А-95 (всього придбано 1532,2 літри на суму без ПДВ 64200,4 грн.), що в свою чергу свідчить про помилковість та протиправність винесених Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року № Ф-ОО 104882405; Рішення № 00104902405 про застосування штрафних санкцій від 24 липня 2025 року. Також платник податків не погоджується із висновком про відсутність факту використання в господарській діяльності Абсорбенту газоконденсатного та суміші парафінових вуглеводнів стабілізованої (ТУ У 06.1-25158009-006:2015).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, наполягаючи на відмові у задоволенні позову, посилався на його безпідставність. За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН, первинних документів встановлено придбання ФОП ОСОБА_1 на протязі періоду з 01.01.2019 по 31.12.2024 скрапленого газу, бензину, абсорбенту газоконденсатного та суміші парафінових вуглеводнів в істотних обсягах (інформація про які відображена в акті перевірки). Включення зазначених сум до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманим доходом та податкового кредиту з ПДВ підтверджується наданим ФОП ОСОБА_1 письмовим поясненням та платіжними банківськими документами (згідно наданої інформації про рух коштів на рахунках) та даними податкових декларації по ПДВ. При цьому, згідно наданих до перевірки свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів та договорів оренди, у ФОП ОСОБА_1 відсутні у власності чи користуванні транспортні засоби, які використовують вищезазначені нафтопродукти; ємності для зберігання та ліцензія на зберігання відсутні, інформація щодо подальшої реалізації нафтопродуктів відсутня. Платником надано усну відповідь, що абсорбент газоконденсатний та суміш парафінових вуглеводнів використовувалася для опалення приміщення, скраплений газ та бензин - для заправки власного автотранспорту. При цьому, ФОП ОСОБА_1 не надано первинних документів які б підтверджували вищезазначене (документацію щодо придбання, установку котла, ємності для зберігання палива, дозвільні документи на експлуатацію, сплату екологічного податку, договори оренди легкових транспортних засобів, подорожні листи тощо). Відтак, операції з придбання ФОП ОСОБА_1 скрапленого газу, бензину, абсорбенту газоконденсатного, суміші парафінових вуглеводнів стабілізованої не відповідає суті визначення наданого пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України та призводить до безпідставного формування витрат, оскільки перевіркою не встановлено подальшої реалізації та/або використання товарів/послуг у господарській діяльності платника, наявність його на залишках. Отже, перевіркою встановлено придбання з одночасним включенням сплачених сум до складу витрат (без врахування ПДВ) вартості товарно-матеріальних цінностей, які використано в операціях, що не є господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 , що призвело до завищення витрат на суму 26200000,15 грн. На неодноразові письмові запити перевіряючих ФОП ОСОБА_1 не було надано письмових пояснень та їх документальних підтверджень щодо використання в господарській діяльності скрапленого газу, бензину, абсорбенту газоконденсатного та суміші парафінових вуглеводнів. Зазначені пояснення та їх документальні підтвердження не були надані також і під час подання заперечення до Акту перевірки для їх врахування під час прийняття рішень.
Щодо безпідставності тверджень Позивача про створення штучних умов, в результаті яких представники контролюючих органів не мали можливості дослідити документи, що підтверджують правомірність віднесення до витрат придбання ТМЦ на загальну суму 26200000,15 грн., зокрема, використання у господарській діяльності абсорбенту газоконденсатного, газу нафтового скрапленого суміші парафінових вуглеводнів, зазначено наступне. В позовній заяві ФОП ОСОБА_1 звертає увагу на місце здійснення перевірки за адресою контролюючого органу, а не за місцем здійснення господарської діяльності, повністю ігноруючи той факт, що зазначене відбувалося за її заявою (вх. № 37072/6/16-31 від 04.06.2025), вмотивованої відсутністю умов для її проведення в платника /а.с. 76-80/.
В ході підготовчого засідання, призначеного на 02.12.2025, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
14 січня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача /а.с. 111-113/.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, неодноразово направляв до суду клопотання про проведення судових засідань без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи заяви по суті спору та долучені до них документи і матеріали, заслухавши вступне слово представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС в Полтавській області.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.81.1 ст.81, п.82.1 ст.82 пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та п.2 ч.1 ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2025 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01.12.2018 по 31.12.2024.
За результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт від 03.07.2025 за №9110/16-31-24-05-01/ НОМЕР_2 (надалі по тексту - акт перевірки, а.с. 11-41), згідно висновків якого встановлено наступні порушення:
1) п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України облік доходів та витрат від здійснення підприємницької діяльності протягом періоду з 01.01.2019 по 31.12.2024 не вівся за встановленою формою;
2) п.177.2 ст.177, п.п. 177.4.3 п. 177.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме - включення до складу витрат вартості товарно-матеріальних цінностей (без врахування ПДВ), які використано в операціях, що не є господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 , що призвело до завищення витрат на суму 26117270,90 грн, в т.ч.: за 2019 рік на суму 2059285,40 грн, за 2020 рік на суму 24075,14 грн, за 2021 рік на суму 37626,95 грн, за 2022 рік на суму 9691784,59 грн, за 2023 рік на суму 11041667,11 грн, за 2024 рік на суму 3262831,71 грн.
Внаслідок цього порушення перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, що підлягає сплаті до бюджету самозайнятою особою ОСОБА_1 , встановлено його заниження у сумі 4701108,76 грн, в т.ч. за 2019 рік на 370671,37 грн, за 2020 рік на 4333,53 грн, за 2021 рік на 6772,85 грн, за 2022 рік на 1744521,23 грн, за 2023 рік на 1987500,08 грн, за 2024 рік на 587309,71 грн.
3) пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.6 ст.128 Господарського Кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 із змінами та доповненнями, а саме включення до декларацій про майновий стан та доходи за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки перекручених даних;
4) п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно, з порушенням встановлених термінів сплачено суми самостійно визначених зобов'язань із сплати ПДФО з доходів від здійснення підприємницької діяльності по термінах сплати;
5) п.2 частини першої ст.7 та частини 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VІ у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 944892,59 грн, у т.ч. за 2019 рік у сумі 154234,1 грн., за 2020 рік у сумі 5296,51 грн., за 2021 рік у сумі 8277,98 грн., за 2022 рік у сумі 242088,00 грн., за 2023 рік у сумі 247632,00 грн, за 2024 рік у сумі 287364 грн;
6) абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, а саме, ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний внесок з доходів від здійснення підприємницької діяльності нарахований за 2022, 2023 роки;
7) абзацу 1 частини 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний внесок з доходів у вигляді заробітної плати по термінах сплати;
8) пп.49.18.1. п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року. Згідно пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ (із змінами та доповненнями) штрафні санкції не застосовуються;
9) пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п .44.1 ст. 44, пп. «г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), пп. 5 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, а саме занижено податок на додану вартість на суму 2774809 грн., у т.ч. січень 2019 на суму 25775 грн., лютий 2019 на суму 85051 грн., березень 2019 на суму 71272 грн., квітень 2019 на суму 29633 грн., травень 2019 на суму 53326 грн., червень 2019 на суму 50279 грн., липень 2019 на суму 1523 грн., вересень 2019 на суму 13578 грн., жовтень 2019 на суму 52542 грн., листопад 2019 на суму 30754 грн., грудень 2019 на суму 32877 грн., лютий 2020 на суму 619 грн., березень 2020 на суму 637 грн., квітень 2020 на суму 377 грн., травень 2020 на суму 406 грн., червень 2020 на суму 631 грн., липень 2020 на суму 781 грн., серпень 2020 на суму 737 грн., вересень 2020 на суму 843 грн., жовтень 2020 на суму 780 грн., листопад 2020 на суму 772 грн., грудень 2020 на суму 734 грн., січень 2021 на суму 914 грн., лютий 2021 на суму 698 грн., березень 2021 на суму 925 грн., квітень 2021 на суму 761 грн., травень 2021 на суму 536 грн., червень 2021 на суму 837 грн., липень 2021 на суму 3949 грн., серпень 2021 на суму 805 грн., вересень 2021 на суму 1087 грн., жовтень 2021 на суму 849 грн., листопад 2021 на суму 1272 грн., грудень 2021 на суму 949 грн., січень 2022 на суму 1175 грн., лютий 2022 на суму 939 грн., квітень 2022 на суму 23566 грн., травень 2022 на суму 13212 грн., червень 2022 на суму 73802 грн., липень 2022 на суму 34099 грн., серпень 2022 на суму 77119 грн., вересень 2022 на суму 118298 грн., жовтень 2022 на суму 88609 грн., листопад 2022 на суму 99993 грн., грудень 2022 на суму 149740 грн., січень 2023 на суму 208005 грн., лютий 2023 на суму 153418 грн., березень 2023 на суму 134708 грн., квітень 2023 на суму 102198 грн., травень 2023 на суму 69199 грн., червень 2023 на суму 483 грн., липень 2023 на суму 4045 грн., серпень 2023 на суму 21430 грн., вересень 2023 на суму 116253 грн., жовтень 2023 на суму 108383 грн., листопад 2023 на суму 51547 грн., грудень 2023 на суму 1283 грн., січень 2024 на суму 70961 грн., лютий 2024 на суму 90267 грн., березень 2024 на суму 15079 грн., квітень 2024 на суму 107141 грн., травень 2024 на суму 56308 грн., червень 2024 на суму 20936 грн., липень 2024 на суму 51914 грн., серпень 2024 на суму 63295 грн., вересень 2024 на суму 64497 грн., жовтень 2024 на суму 3005 грн., листопад 2024 на суму 112393 грн.;
10) п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН;
11) пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 26200000,15 грн.;
12) п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно сплачені суми позитивного значення ПДВ які самостійно сплачуються до бюджету платником;
13) п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п. 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору з доходів від здійснення підприємницької діяльності у сумі в сумі 391759,07 грн, в т.ч.: за 2019 рік в сумі 30889,28 грн, за 2020 рік в сумі 361,13 грн, за 2021 рік в сумі 564,40 грн, за 2022 рік в сумі 145376,77 грн, за 2023 рік в сумі 165625,01 грн, за 2024 рік в сумі 48942,48 грн.
ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення №б/н від 18.07.2025 (вх.№ 45762/6/16-31 від 18.07.2025).
У зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 терміну подання заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки, визначеного п. 86.7 ст.86 Податкового кодексу України - заперечення залишене без розгляду. Про зазначене ОСОБА_1 було надіслано лист №22781/6/16-31-24-05-07 від 23.07.2025 рекомендованим поштовим відправленням від 23.07.2025, отримано платником 25.07.2025.
На підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 03.07.2025 року № 9110/16-31-24-05-01/2946013662 з боку ГУ ДПС у Полтавській області винесені /а.с. 44-60/:
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105012405 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 130019,34 грн. на підставі абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України через нібито не реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України за березень 2019 року - грудень 2023 року на загальний обсяг постачання (без ПДВ) в сумі 25551777,29 грн.;
- рішення від 24.07.2025 року №00104942405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску у розмірі 417,52 грн.;
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 №00104862405 про донарахування грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 489467,46 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 391759,07 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 97708,39 грн.;
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 року №00105042405 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5873609,35 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 4701108,76 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1172500,59 грн.;
- Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року №Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн.;
- Рішення №00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 липня 2025 року на суму 211527,71 грн.;
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 року №00104962405 про застосування штрафу у розмірі 6524,15 грн. за несвоєчасне сплачені суми з ПДВ які були задекларовані;
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 року №00104922405 про застосування штрафу у розмірі 1847,26 грн. за несвоєчасну сплату задекларованих платежів;
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 року №00105032405 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 3329978,75 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 2663983 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 665995,75 грн.;
- Податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 року №00104982405 про застосування штрафу у розмірі 3246,48 грн. за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН протягом граничного строку податкових накладних з ПДВ;
- Рішення №00104952405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 липня 2025 року на суму 1523,3 грн.
Такі рішення Головним управлінням ДПС у Полтавській області разом з деталізованим розрахунком направлені платнику рекомендованим поштовим відправленням від 25.07.2025 (номер поштового відправлення 0601174479066, отримане 29.07.2025) супровідним листом від 25.07.2025 за № 23043/6/16-31-24-05-07.
ФОП ОСОБА_1 подано скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення від 24.07.2025 №00105012405 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 130019,34 грн. на підставі абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України через нібито не реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України за березень 2019 року - грудень 2023 року на загальний обсяг постачання (без ПДВ) в сумі 25551777,29 грн.; №00104862405 про донарахування грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 489467,46 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 391759,07 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 97708,39 грн.; №00105042405 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5873609,35 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 4701108,76 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1172500,59 грн.; №00105032405 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 3329978,75 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 2663983 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 665995,75 грн; а також Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року №Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн., та Рішення № 00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 липня 2025 року на суму 211527,71 грн /а.с. 62-66/.
Державною податковою службою України рішенням від 02.09.2025 залишено без розгляду скаргу в частині вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року №Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн. та рішення №00104902405 про застосування штрафних санкцій від 24 липня 2025 року на суму 211 527,71 грн /а.с.61/.
Вважаючи свої права порушеними вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року №Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн /а.с. 50/ та рішенням №00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24 липня 2025 року на суму 211527,71 грн /зв.а.с. 50-51/, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 ПК України.
Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, визначений пунктом 177.4 статті 177 ПК України. До таких належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (підпункт 177.4.1);
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (підпункт 177.4.2);
суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім …) (підпункт 177.4.3);
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4).
Разом з тим, відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;
документально не підтверджені витрати.
Таким чином, відповідно до положень пункту 177.4 статті 177 ПК України фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, вправі зменшити свій загальний оподатковуваний дохід тільки на суму документально підтверджених витрат, які пов'язані із провадженням господарської діяльності та щодо яких відсутні застереження в інших положеннях ПК України. До складу витрат включаються витрати, які одночасно відповідають таким вимогам: пов'язані із господарською діяльністю фізичної особи-підприємця; є документально підтвердженими, тобто підприємець має відповідні первинні документи; безпосередньо пов'язані з отриманням доходів; фактично понесені (оплачені) у звітному періоді.
Як зазначено в акті перевірки ФОП ОСОБА_1 в порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI включено до складу витрат вартості товарно-матеріальних цінностей (без врахування ПДВ), які використано в операціях, що не є господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 , що призвело до завищення витрат на суму 26200000,15 грн., в т. ч. за 2019 рік на суму 2072293,65 грн , з а 2020 рік на суму 34538,86 грн , за 2021 рік на суму 53916,95 грн, за 2022 рік на суму 9702544,59 грн, за 2023 рі к на с уму 1l057727,11 грн, за 2024 рік на сум у 3278978,99 грн. Одночасно перевіркою встановлено випадки невключення ФОП ОСОБА_1 до складу інших витрат , що пов'язані з господарською діяльністю сплачених сум єдиного соціального внеску (ЄСВ) з доходів від здійснення підприємницької діяльності в сумах: за 2019 рік - 13008,25 грн, за 2020 рік - І 0463 ,72 грн, за 2021 рік - 16290,00 грн, за 2022 рік - 10760,00 грн, за 2023 рік - 16060 грн, за 2024 рік - 16147,28 грн.
У зв'язку з зазначеним, перевіркою включено до складу витрат суми сплаченого ФОП ОСОБА_2 . ЄСВ з доходів від здійснення підприємницької діяльності в сумах: за 2019 рік - 13008,25 грн, за 2020 рік - 10463,72 грн, за 2021 рік - 16290,00 грн, за 2022 рік - 10760,00 грн, за 2023 рік - 16060 грн, за 2024 рік - 16147,28 грн.
В цілому перевіркою встановлено завищення витрат, що пов'язані з господарською діяльністю на суму 26117270,90 грн , в т.ч.: за 2019 рік на суму 2059285,40 грн, за 2020 рік на суму 24075,14 грн, за 2021 рік на суму 37626,95 грн, за 2022 рік на суму 9691784,59 грн, за 2023 рік на суму 11041667,11 грн, за 2024 рік на суму 3262831,71 грн.
Суд наголошує, що перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 у загальній сумі 432660,00 грн., а саме за 2019 рік у сумі 50076,00 грн., за 2020 рік у сумі 57784,00 грн, за 2021 рік у сумі 72500,00 грн, за 2022 рік у сумі 78600,00 грн, за 2023 рік у сумі 80400,00 грн, за 2024 рік у сумі 93300,00 грн, відображеного в додатках Ф2 до податкових декларацій про майновий стан та доходи - встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу: за 2019 рік у сумі 2059285,40 грн, за 2020 рік у сумі 24075,14 грн, за 2021рік у сумі 37626,95 грн, за 2022 рік у сумі 9691784,59 грн, за 2023 рік у сумі 11041667,11 грн, за 2024 рік у сумі 3262831,71 грн.
В свою чергу у зв'язку із встановленням таких порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5873609,35 грн., у тому числі щодо збільшення податкового зобов'язання у розмірі 4701108,76 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1172500,59 грн /зв.а.с.48-49/, що не є предметом розгляду в межах даної справи.
Натомість як встановлено судом позивач неодноразово звертався до суду стосовно оскарження, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405 (яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб).
Однак, ухвалою суду від 24 листопада 2025 року у справі №440/15157/25 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто позивачеві /https://reyestr.court.gov.ua/Review/132025764/.
Також, ухвалою суду від 23 грудня 2025 року у справі №440/16260/25 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернуто позивачеві /https://reyestr.court.gov.ua/Review/132841794/.
Відомості стосовно оскарження таких ухвал суду до суду апеляційної інстанції станом на дату розгляду даної справи відсутні, іншого позову про оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405 (яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб), станом на час розгляду цієї справи, позивачем не подано, у зв'язку з чим суд констатує чинність податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405, та, як наслідок, не спростованими висновки відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу: за 2019 рік у сумі 2059285,40 грн, за 2020 рік у сумі 24075,14 грн, за 2021рік у сумі 37626,95 грн, за 2022 рік у сумі 9691784,59 грн, за 2023 рік у сумі 11041667,11 грн, за 2024 рік у сумі 3262831,71 грн.
Як вже зазначалося, внаслідок вказаного вище порушення, перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, що підлягає сплаті до бюджету самозайнятою особою ОСОБА_1 , встановлено його заниження у сумі 4701108,76 грн, в т.ч. за 2019 рік на 370671,37 грн, за 2020 рік на 4333,53 грн, за 2021 рік на 6772,85 грн, за 2022 рік на 1744521,23 грн, за 2023 рік на 1987500,08 грн, за 2024 рік на 587309,71 грн.
Наслідком викладеного вище послугувало встановлення перевіркою заниження позивачем єдиного внеску у сумі 944892,59 грн, у т.ч. за 2019 рік у сумі 154234,1 грн., з а 2020 рік у сумі 5296,51 грн., за 2021 рік у сумі 8277,98 грн., за 2022 рік у сумі 242088,00 грн., за 2023 рік у сумі 247632,00 грн, за 2024 рік у сумі 287364 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом №2464-VI.
Частиною першою статті 4 Закону №2464-VI установлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
За загальним правилом, визначеним у пункті 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (у редакції, чинній з 01 січня 2018 року по 01 січня 2021 року), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 і частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону; встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Частиною другою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Отже, з наведених положень Закону №2464-VI слідує, що фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування є платниками єдиного внеску, нарахування якого зобов'язані здійснювати у повному обсязі, виходячи з доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, на підставі бухгалтерських та інших документів (йдеться про суму доходу, яка є різницею між виручкою й витратами, що пов'язані з підприємницькою діяльністю та підтверджені документами).
Натомість відповідно до частини третьої статті 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 і частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма статті 9 Закону №2464-VI, у редакції, чинній з 01 січня 2018 року).
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за 2018 - 2024 роки контролюючим органом встановлено його заниження у сумі 944892,59 грн, виходячи з тих обставин, що вказана сума донарахованого єдиного внеску, яка є предметом оскарження в цій справі, фактично є наслідком донарахування відповідачем суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб (на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405), і вказане рішення є чинним, то підстав для визнання протиправним оскарженого рішення про нарахування єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 на суму 944892,59 грн, - не має.
Суд ще раз звертає увагу, що в межах даної справи рішення відповідача про донарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб (на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405), не є предметом оскарження, а отже висновки відповідача про безпідставність формування позивачем витрат, на що посилається позивач у своїй позовній заяві, не підлягають дослідженню судом у межах цієї справи.
Оскільки вказані висновки відповідача (щодо безпідставного формування позивачем витрат) стали підставою саме для донарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб (на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 № 00105042405), однак не були підставою для донарахування єдиного внеску.
В той час, як донарахований відповідачем дохід ФОП ОСОБА_1 , який є чинним на час розгляду справи, став підставою для винесення оскарженого рішення про донарахування єдиного внеску.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи, заниження позивачем загального оподатковуваного доходу призвело до неправильного нарахування та сплати ним єдиного соціального внеску.
У зв'язку з вищевикладеним, суд погоджується з висновком контролюючого органу, що ФОП ОСОБА_1 занижено єдиний внесок на загальну суму 944892,59 грн, у т.ч. за 2019 рік у сумі 154234,1 грн, за 2020 рік у сум і 5296,51 грн, за 2021 рік у сумі 8277,98 грн, за 2022 рік у сумі 242088,00 грн, за 2023 рік у сумі 247632,00 грн, за 2024 рік у сумі 287364 грн , в результаті порушення п.2 частини першої ст.7 та ч.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування » від 08.07.2010 №2464-VI (із з мінами та доповненнями).
Враховуючи ту обставину, що сума донарахованого єдиного соціального внеску, яка є предметом оскарження в цій справі, є наслідком донарахування відповідачем суми доходу, і вказане рішення є чинним, то підстав для визнання протиправною оскаржену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року № Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн, - не має.
Аналізуючи положення пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 1, пунктів 4, 5 частини першої статті 4, пункт 2 частини першої, частини третьої статті 7, частини 11 статті 8, частини другої, абзацу четвертого та п'ятого частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" видно, що єдиний соціальний внесок розраховується виходячи з чистого оподаткованого доходу суб'єкта підприємницької діяльності.
Оскільки під час перевірки виявлено заниження позивачем отриманого чистого доходу від провадження господарської діяльності і рішення про донарахування ПДФО є чинним та не оскарженим позивачем, то контролюючим органом було обґрунтовано, з дотриманням вимог ПК України, донараховано позивачу зобов'язання зі сплати єдиного внеску і підстав для його скасування в межах розгляду цієї справи - не має.
Що стосується іншого оскарженого рішення від 24.07.2025 № 00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 211527,71 грн, то суд звертає увагу на наступне.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За приписами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно із п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Відтак, рішення від 24.07.2025 № 00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 211527,71 грн є похідним від вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року № Ф-ОО 104882405 щодо сплати ЄСВ у розмірі 944892,59 грн.
Враховуючи, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 24 липня 2025 року № Ф-ОО 104882405 за наслідками розгляду цієї справи є правомірним, то підстав для визнання протиправним рішення від 24.07.2025 № 00104902405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідними податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 211527,71 грн - не має.
Таким чином, висновки контролюючого органу про необхідність донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму у розмірі 944892,59 грн та застосування до штрафних санкцій у розмірі 211527,71 грн є правомірними та обґрунтованими, а позивачем, в межах та підставах, вказаних ним в позові, - не спростовані.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведене вище, виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд.4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 лютого 2026 року.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський