Справа № 420/12467/25
06 лютого 2026 року м. Одеса
У залі судових засідань №11
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Товтин В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Черток О.В.
представника відповідача - Дашдаміров Т.Н.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №565115320709, №565215320709, №565315320709, податкової вимоги №0006965-1305-1532 від 28.03.2025 року, рішення про опис майна у податкову заставу №396/15-32-13-05 від 28.03.2025 року.
За цією позовною заявою судом відкрито загальне позовне провадження та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що висновки про заниження позивачем податку на додану вартість в частині розрахунку сум суперечать описовій частині акту та як наслідок сума зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість не підтверджується. Щодо нарахування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних позивач зазначає що їх реєстрація припадала на період дії карантину під час якого штрафні санкції не застосовуються. Крім того, в період дії військового стану відповідальність за таке порушення не може перевищувати 25%, однак податковим органом застосований штраф в розмірі 50%. Враховуючи не узгодження податкових зобов'язань, про що свідчить звернення позивача до суду з цим позовом, податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу також є протиправними та підлягають скасуванню. Також, представник позивача під час судових засідань зазначив, що аванс від ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на суму 52011672,20 грн. (ПДВ 8668612,03 грн.) був повернутий в той самий день, а тому в цій частині порушень позивачем не допущено, а податкові накладні виписані позивачем під час реалізації транспортного засобу LEXUS та товару на користь АВВ-СОМ SRL (Молдова) зареєстровані позивачем в вересні 2024 року.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» в повному обсязі. Відзив, заперечення на відповідь на відзив обґрунтовані відповідачем тим, що при отриманні авансу від ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на суму 52011672,20 грн. (ПДВ 8668612,03 грн.) позивач до податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму ПДВ не включив та при продажу транспортного засобу LEXUS позивач не нарахував податок на додану вартість на операцію, яка здійснена на митній території України. Також, відповідачем зазначено, що позивач не зареєстрував накладі при отриманні авансу від ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на суму 52011672,20 грн. (ПДВ 8668612,03 грн.), при продажу транспортного засобу LEXUS та товару на користь АВВ-СОМ SRL (Молдова), а тому до нього правомірно застосовані штрафні санкції за ці порушення. Враховуючи зазначені обставини оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є правомірними та не підлягають скасуванню.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача та заперечення відповідача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Головним управлінням ДПС в Одеській області в період з 06.01.2025 року по 10.01.2025 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 20.11.2024 року в порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складений акт від 17.01.2025 року №1910/15-32-07-09-19.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 589327 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 3776486 грн. (березень 2022 року - 64789 грн., січень 2023 року - 2248822 грн., лютий 2023 року - 1218781 грн., квітень 2023 року - 244094 грн.); п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п. 69.1 п. 69 підрозділу 10, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині не реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, обов'язок реєстрації яких покладений на позивача.
На підставі акту перевірки від 17.01.2025 року №1910/15-32-07-09-19 Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу позивача направлені наступні податкові повідомлення-рішення оскаржені в цій справі: №56511532070 від 07.02.2025 року, яким позивачу за порушення п. п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині не включення до податкового зобов'язання сум податку на додану вартість при виникненні податкових зобов'язань по першій події (отримання коштів та реалізація товару), збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4154135 грн., з яких за податковим зобов'язанням 3776486 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 377649 грн.; №565215320709 від 07.02.2025 року, яким позивачу за порушення п. п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9376674716 від 21.01.2024 року в розмірі 589327 грн.; №565315320709 від 07.02.2025 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4409639,21 грн. за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 8956344,88 грн. та податкових накладних по операціям з вивезення товарів за межі митної території України на обсяг постачання (без ПДВ) у сумі 239219,58 грн.
Крім того, податковим органом направлена позивачу податкова вимога від 28.03.2025 року №0006965-1305-1532 про наявність податкового боргу в розмірі 8558139,21 грн., а також винесене рішення про опис майна у податкову заставу №396/15-32-13-05 від 28.03.2025 року.
Позивач не погодився з правомірністю податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №565115320709, №565215320709, №565315320709, податкової вимоги №0006965-1305-1532 від 28.03.2025 року, рішення про опис майна у податкову заставу №396/15-32-13-05 від 28.03.2025 року, а тому звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.
Відповідно до положень п. 186.1 ст. 186, 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
З посиланням на порушення позивачем зазначених норм законодавства Головним управлінням ДПС в Одеській області в акті перевірки зроблений висновок про заниження ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» задекларованих податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість 8956345 грн., з яких в січні 2023 року - 8668612 грн. та квітні 2023 року - 287733 грн.
Так, відповідно до договору від 11.11.2022 року №1523 позивачем отриманий аванс від ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» на виконання робіт з реконструкції в зв'язку з прокладкою ВОЛЗ по ПЛ на ділянках ПС 330 кВ «Львів - південна», - ПС 220 кВ «Розділ» - ПС 220 кВ «Стрий» - ПС 220 кВ «Борислав» - ПС 220 кВ «Воловець» - ПС 400 кВ «Мукачеве» - Державний кордон України, Закарпатська область, Львівська область, ІІІ черга (коригування) на суму 52011672,20 грн., в тому числі ПДВ - 8668612,03 грн. - виписка банку №3 від 05.01.2023 року. Позивач до податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 8668612,03 грн. не включив, що призвело до заниження податкового зобов'язання у січні 2023 року у розмірі 8668612,03 грн.
Позивачем зазначені обставини не заперечуються, однак ним надано до суду докази, зокрема, виписка з банку АТ «БАНК АЛЬЯНС» та ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 06.01.2023 року, які підтверджують що на банківський рахунок ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» 05.01.2023 року 0 17:17 надійшли кошти в сумі 52011672,20 від ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго», однак ці кошти повернуті ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» в той же день 05.01.2023 року о 17:56.
Відповідно до положень п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи з положень законодавства щодо можливості коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки кошти, які надійшли на адресу ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» без зволікань негайно були повернуті ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго», позивачем не виписувалася податкова накладна, надходження коштів та їх повернення відбулося в один день в одному періоді, за відсутності податкової накладної замовник послуг не міг сформувати податковий кредит, в даному випадку відсутні будь-які втрати бюджету, всі події відбулися в одному звітному періоді, а тому, при таких обставинах, суд вважає, що позивач не мав визначати податкові зобов'язання, які і так мали бути відкориговані в бік їх зменшення.
Позиція податкового органу про те, що позивач мав зареєструвати податкову накладну та розрахунок коригування до неї при таких обставинах, є надмірним формалізмом, тобто, надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.05.2018 року у справі №826/11106/17, від 28.10.2018 року у справі №826/14749/16, від 27.11.2019 року у справі №826/15257/15, від 25.03.2020 року у справі №805/4508/16-а, від 20.05.2020 року у справі №809/1031/16, від 31.03.2021 року у справі №620/2520/20, від 19.05.2021 року у справі №210/5129/17 та від 20.05.2022 року у справі №340/370/21, від 27.09.2022 року №320/1510/20.
Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.
Отже, «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору комісії від 19.04.2023 року №7747/23/1/003197 ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (Комітент) доручив ТОВ «ЮГДКП» (комісіонер) реалізувати транспортний засіб марки LEXUS, модель NX200, номер кузова НОМЕР_1 . Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 20.04.2023 року №7747823/003197 та акту огляду реалізованого транспортного засобу від 20.04.2023 року №7747/23000603 ТОВ «ЮГДКП» передало у власність ОСОБА_1 зазначений транспортний засіб, загальна вартість якого складає 1438664,29 грн. (без ПДВ).
Однак позивачем не нарахований податок на додану вартість в розмірі 287732,86 грн. на операцію, яка здійснювалася на митній території України - реалізація транспортного засобу.
Позивач ці обставини не заперечує, однак надав до суду докази, які підтверджують, що ним за цією операцією 24.09.2024 року зареєстрована податкова накладна №1 від 20.04.2023 року.
За податковим повідомленням-рішенням №56511532070 від 07.02.2025 року позивачу за порушення п. п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3776486 грн., а також за податковим повідомленням-рішенням №565215320709 від 07.02.2025 року позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9376674716 від 21.01.2024 року в розмірі 589327 грн., однак суд вважає що ці податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2025 року ТОВ «Інноваційні Технології ЛТД» надало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2021 року, в якому до рядку 1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» включило суму ПДВ у розмірі 1502603 грн., що призвело до збільшення податкового зобов'язання на цю суму та зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 78080 грн., а також збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18) у сумі 391190 грн. Внаслідок поданого уточнюючого розрахунку значення показника по рядку 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» стала дорівнювати нуль грн.
Однак, при перенесені значення рядка 21 декларації з ПДВ за грудень 2021 року до декларації з ПДВ за січень 2022 року (значення якого відображається у рядку 16.1 декларації з ПДВ за поточний звітний період) підприємство продовжило відображати показник у сумі 78080 грн.
Під час перевірки податковим органом врахований уточнюючий показник по рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (0 грн.), що призвело до завищення задекларованого платником податків значення рядка 21 податкових декларації з ПДВ за січень 2022 року - на суму 78080 грн., лютий 2022 року - на суму 78080 грн., березень 2022 року - на суму 13291 грн., а також встановлено заниження задекларованого платником податків значення по рядку 18 «Позитивне значення» за березень 2022 року на суму 64789 грн. (13291+64789 = 78080 грн.), квітень 2022 року - на суму 13291 грн., травень 2022 року - на суму 13291 грн., червень 2022 року - на суму 13291 грн., липень 2022 року - на суму 13291 грн., серпень 2022 року - на суму 13291 грн., вересень 2022 року - на суму 13291 грн., жовтень 2022 року - на суму 13291 грн., листопад 2022 року - на суму 13291 грн., грудень 2022 року - на суму 13291 грн.
Заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 3776486 грн. (березень 2022 - 64789 грн., січень 2023 - 2248822 грн., лютий 2023 - 1218781 грн., квітень 2023 - 244094 грн.) обґрунтовано не нарахуванням ТОВ «Інноваційні Технології ЛТД» податкових зобов'язань на суму авансового платежу у сумі 52011672,20 грн. (ПДВ - 8668612,03 грн.) від ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» відповідно до договору від 11.11.2022 року №1523, що призвело до заниження платником податків податкового зобов'язання по рядку 9 «Усього зобов'язань» декларації з ПДВ за січень 2023 року у розмірі 8668612 грн. та відповідно до заниження показника по рядку 18.1 «Позитивне значення» декларації з ПДВ за січень 2023 року у сумі 2248822 грн., а також до завищення показника 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за січень 2023 року на 6433081 грн. (2248 822 грн. + 6433081 грн. - 13291 грн. (завищення за грудень 2022 року) = 8668612 грн.). Значення рядка 21 декларації з ПДВ за січень 2023 року було зменшено за результатами перевірки на 6433081 грн. і стало дорівнювати нуль грн.
При розрахунку в ході перевірки показників податкових декларацій з ПДВ за наступні податкові (звітні) періоди враховано зменшення рядка 21 за січень 2023 року на 6433081 грн., внаслідок чого встановлено: заниження значення рядка 18.1 «Позитивне значення» декларації за лютий 2023 року - на суму 1219781 гривень та завищення значення по рядку 21 за лютий 2023 року на 545688 грн.
Крім того, ТОВ «Інноваційні Технології ЛТД» не нарахувало податок на додану вартість у сумі 287732,86 грн. на операцію з реалізації у квітні 2023 року транспортного засобу марки LEXUS, модель NХ200, номер кузова НОМЕР_1 , внаслідок чого з врахуванням розрахованого значення рядка 21 попередніх звітних переодів встановлено: заниження ПДВ за квітень 2023 року на суму 244094 грн., та завищення значення рядка 21 на суму 589327 гривень.
Однак, суд прийшов до висновку про протиправність висновків податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у січні 2023 року у розмірі 8668612,03 грн. по операції з ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго», про що зазначено вище.
Як наслідок сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на 6433081 грн. безпідставно зменшена податковим органом, що впливає на всі розрахунки податкових зобов'язань визначених податковим органом та призводить до відсутності заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та безпідставності зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 589327 грн.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у рішенні від 22.02.2024 року у справі №826/16991/13-а, від 19.03.2024 року у справі №823/1553/16, відповідно до якої наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
В даному випадку, протиправність висновків податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у січні 2023 року у розмірі 8668612,03 грн. по операції з ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» має наслідком невідповідність розрахунків, зроблених податковим органом в наступних періодах.
Крім того, позивачем надані докази коригування у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в лютому 2025 року рядку 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації за січень 2025 року та зменшення від'ємного значення на 78080 грн., про які зазначалося вище.
З акту перевірки також вбачається, що відповідно до контракту від 02.10.2023 року №02-10-23 та митної декларації від 12.10.2023 року №1860 позивач реалізував на користь АВВ-СОМ SRL (Молдова) товар: «Прилади та апаратура для автоматичного регулювання електричних величин та вироби з гуми, використовуються для ремонту повітряних вимикачів інфраструктури енергосистем цивільного призначення» загальна фактурна вартість яких складає 239219 грн., що підтверджується первинними документами: контракт, митні декларації, CMR, рахунки фактури. Однак позивачем не включений обсяг реалізованого товару за межі митної території України за зовнішньоекономічними контрактами на суму 239219 грн. за жовтень 2023 року. При цьому, в акті перевірки зазначено, що це порушення не призвело до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в періоді, що перевіряється, оскільки ці операції оподатковуються за нульовою ставкою.
Позивач ці обставини не заперечує, однак надав до суду докази, які підтверджують, що ним за цією операцією 24.09.2024 року зареєстрована податкова накладна №1 від 12.10.2023 року.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №56511532070 від 07.02.2025 року, яким позивачу за порушення п. п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині не включення до податкового зобов'язання сум податку на додану вартість при виникненні податкових зобов'язань по першій події (отримання коштів та реалізація товару), збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4154135 грн., з яких за податковим зобов'язанням 3776486 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 377649 грн., а також податкового повідомлення-рішення №565215320709 від 07.02.2025 року, яким позивачу за порушення п. п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9376674716 від 21.01.2024 року в розмірі 589327 грн. та наявність підстав для їх скасування.
Також, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №565315320709 від 07.02.2025 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4409639,21 грн. за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 8956344,88 грн. та податкових накладних по операціям з вивезення товарів за межі митної території України на обсяг постачання (без ПДВ) у сумі 239219,58 грн., з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за актом перевірки від 17.01.2025 року №1910/15-32-07-09-19 вбачається, що до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за не реєстрацію податкової накладної при отриманні авансу від ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» на суму 52011672,20 грн., в тому числі ПДВ - 8668612,03 грн. за п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 50% від суми податку на додану вартість (4334306,02 грн.). Крім того, за не реєстрацію податкової накладної при реалізації транспортного засобу марки LEXUS вартість 1438664,29 грн. (ПДВ - 287732,86 грн.) до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у відповідності до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 25% та сума штрафу склала 71933,19 грн. Також, за не реєстрацію податкової накладної при реалізації на користь АВВ-СОМ SRL (Молдова) товару, вартість якого складає 239219 грн. по операції, що оподатковуються за нульовою ставкою до позивача у відповідності до п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосований штраф в розмірі 3400 грн.
Позивач під час розгляду справи зазначав, що застосування до нього штрафних санкцій за не реєстрацію накладних є безпідставним, оскільки їх реєстрація припадала на період дії карантину під час якого штрафні санкції не застосовуються. Крім того, в період дії військового стану відповідальність за таке порушення не може перевищувати 25%, однак податковим органом застосований штраф в розмірі 50%. Також, позивач надав до суду докази реєстрації до проведення перевірки накладних по операціям при реалізації транспортного засобу марки LEXUS та при реалізації на користь АВВ-СОМ SRL (Молдова) товару.
Відповідно до положень п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції що оподатковуються за нульовою ставкою протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
При цьому, відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 року №2876-IX, який набрав чинності 08.02.2023 року, підрозділ 2 до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений п. 89 та 90, відповідно до яких тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Крім того, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого п. 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Щодо тверджень позивача про те, що застосування до нього штрафних санкцій за не реєстрацію накладних є безпідставним, оскільки їх реєстрація припадала на період дії карантину під час якого штрафні санкції не застосовуються, суд з такими твердженнями не погоджується з огляду на наступне.
18.03.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року №533- IX, а тому з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-IX та Закону України від 13.05.2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений п. 52-1 такого змісту: за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
При цьому, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3.03.2022 року №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 року.
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений п. 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо реєстрації накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом України №2142-IX від 24.03.2022 року внесено зміни у п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX, який набрав законної сили 27.05.2022 року, п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено у такій редакції: у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо зокрема, реєстрації накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику
Відтак, з набранням чинності Законом України №2260-IX передбачене п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку.
Законом України №2260-IX п. п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнені положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Питання щодо дії положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, неодноразово розглядалося судами та Верховним Судом зроблені висновки про те, що 27.05.2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину (рішення від 12.03.2024 року у справі №1160/13661/23, від 12.04.20244 року у справі №620/9720/23, від 16.04.2024 року у справі №460/21543/23 та інших).
Щодо тверджень позивача про те, що в період дії військового стану за не реєстрацію податкових накладних платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі, що не перевищує 25%, суд з цими твердженнями погоджується, однак звертає увагу, що такі зміни до Податкового кодексу України набрали чинності 08.02.2023 року на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 року №2876-IX, а тому податковим органом застосований штраф в розмірі 50% в частині не реєстрації податкової накладної на суму ПДВ - 8668612,03 грн. в січні 2023 року та 25% за не реєстрацію накладної на суму ПДВ - 287732,86 грн. в квітні 2023 року.
Разом з цим, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до положень п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як вбачається з виписки з банку №3 від 05.01.2023 року позивач отримав від ПАТ «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» кошти в розмірі 52011672,20 грн., в тому числі ПДВ - 8668612,03 грн. відповідно до договору від 11.11.2022 року №1523 за виконання робіт з реконструкції в зв'язку з прокладкою ВОЛЗ по ПЛ на ділянках ПС 330 кВ «Львів - південна», - ПС 220 кВ «Розділ» - ПС 220 кВ «Стрий» - ПС 220 кВ «Борислав» - ПС 220 кВ «Воловець» - ПС 400 кВ «Мукачеве» - Державний кордон України, Закарпатська область, Львівська область, ІІІ черга (коригування).
Однак ці кошти були зараховані на адресу позивача помилково та згідно з випискою з банку АТ «БАНК АЛЬЯНС» та ПАТ «БАНК ВОСТОК» від 06.01.2023 року ці кошти, які надійшли 05.01.2023 о 17:17 одразу були повернуті позивачем в той же день 05.01.2023 року о 17:56, що свідчить про відсутність у позивача податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг та відсутність оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню. Надходження коштів та повернення як помилково направлених відбулося без зволікань одразу після їх надходження, це відбулося в одному періоді, ці обставини не призвели до втрат бюджету, а тому, в даному випадку, у позивача відсутні підстави для реєстрації по цій операції податкової накладної та розрахунку коригування, що мало відбутися одночасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вже зазначалося вище, одночасна реєстрація податкової накладної та розрахунку коригування буде надмірним формалізмом, надмірним прагненням до чистоти, перевагою форми над змістом, надмірним формальним суровим (бюрократичним) застосуванням правових норм, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), натомість штрафні санкції, які застосовані податковим органом при цьому є значними та складають 4334306,02 грн., що не відповідає критеріям добросовісності, розсудливості, пропорційності тощо.
Застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій за не реєстрації податкової накладної при реалізації транспортного засобу марки LEXUS вартістю 1438664,29 грн. (ПДВ - 287732,86 грн.), а також при реалізації на користь АВВ-СОМ SRL (Молдова) товару, вартість якого складає 239219 грн. по операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, суд вважає безпідставним, оскільки станом на час проведення перевірки, яка проводилася в період з 06.01.2025 року по 10.01.2025 року податкові накладні по цим операціям позивачем зареєстровані, така реєстрація відбулася 24.09.2024 року, про що свідчать квитанції №1, наявні в матеріалах справи (податкові накладні №1 від 20.04.2023 року та №1 від 12.10.2023 року).
Податковим органом при наявності інформації про реєстрації зазначених накладних до позивача застосовані штрафні санкції саме за п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України, тобто, відсутність реєстрації податкової накладної що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, однак вищезазначені податкові накладні зареєстровані в вересні 2024 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій не пов'язано з будь-якими податковими повідомленнями-рішеннями.
При цьому, податковим органом не застосовувалися до позивача штрафні (фінансові) санкції за п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України, який стосується саме несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
Враховуючи зазначені обставини оскаржуване податкове повідомлення-рішення №565315320709 від 07.02.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до п. 59.1, 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Головіним управлінням ДПС в Одеській області направлена позивачу податкова вимога №0006965-1305-1532 від 28.03.2025 року відповідно до якої станом на 26.03.2025 року за позивачем рахується податковий борг в розмірі 8558139,21 грн., з яких по податковому зобов'язанню борг складає 3770851 грн., по штрафним (фінансовим) санкціям борг складає 4787288,21 грн., а оскільки суд прийшов до висновку про протиправність нарахування позивачу грошових зобов'язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №565115320709, №565215320709, №565315320709, у суду також є підстави для визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Головним управлінням ДПС в Одеській області винесене рішення про опис майна у податкову заставу №396/15-32-13-05 від 28.03.2025 року, що пов'язано з наявністю у позивача податкового боргу, однак враховуючи, що суд прийшов до висновку про протиправність нарахування позивачу грошових зобов'язань на підставі податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №565115320709, №565215320709, №565315320709 скасуванню підлягає також це рішення про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору, він має бути стягнутий з відповідача у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (вул. Новосельського, буд. 108, м. Одеса, Одеська область, 65045, код ЄДРПОУ 35567199) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2025 року №565115320709, №565215320709, №565315320709, податкової вимоги №0006965-1305-1532 від 28.03.2025 року, рішення про опис майна у податкову заставу №396/15-32-13-05 від 28.03.2025 року - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07.02.2025 року №565115320709, №565215320709, №565315320709, податкову вимогу №0006965-1305-1532 від 28.03.2025 року, рішення про опис майна у податкову заставу №396/15-32-13-05 від 28.03.2025 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (вул. Новосельського, буд. 108, м. Одеса, Одеська область, 65045, код ЄДРПОУ 35567199) сплачений судовий збір у розмірі 30280 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА