30 вересня 2025 року справа №320/47807/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладену у листі від 22.07.2024 № 29303-29666/Є-02/8-2600/24, про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу для нарахування пенсії;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяця служби періоди перебування в антитерористичній операції з 12 жовтня 2016 р. по 08 червня 2018 р. та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позов позивач вказує, що при призначенні пенсії, до страхового стажу період проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції та приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях не зарахований в трикратному обчисленні (один місяць служби за три місяці), а зарахований в однократному обчисленні, через що позивач звертався до територіальних органів ПФУ із заявою про врахування кратному обчисленню (один місяць служби за три місяці) періодів проходження ним служби та листом від 22.07.2024 Головним управлінням ПФУ в м. Києві йому було відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує конституційні права позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 07.12.2011 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України від 28.12.93 № 3723 "Про державну службу".
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України (далі - ЗСУ) за контрактом з 6 жовтня 2016 р. по 6 липня 2018 р.
З 12 жовтня 2016 р. по 9 березня 2017 р. Позивач служив у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника медичної служби-начальника медичного пункту, а потім з 14 березня 2017 р. по 6 липня 2018 р. у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника медичного пункту і виконував обов'язки начальника медичної служби частини.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою з питанням щодо зарахування до його страхового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяця служби періоди перебування в антитерористичній операції з 12 жовтня 2016 р. по 08 червня 2018 р. Отримав відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.07.2024 № 29303-296 6/€-02/8-2600/24, про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу для нарахування пенсії.
Не погодившись з дія відповідача, щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За ч. 1 ст. 4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями, зокрема, шляхом прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
За ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби; […] - час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (в редакції, чинній як станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, так і станом на час звернення із заявою про перерахунок пенсії) (далі Закон № 1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
За приписами абз. 7 пп. 1 п. 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
При цьому, час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.
За п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393), яка на час виникнення спірних правовідносин діяла в редакції від 13 травня 2023 року, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час; […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; […] період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; […].
Згідно п. 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 (далі - Положення № 530) (у редакції, чинній як станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, так і станом на час звернення із заявою про перерахунок пенсії), при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог п. п. 2.4 та 2.5 цього розділу):
1)один місяць служби за три місяці:
[…] участь у бойових діях у воєнний час; […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення; […] інші періоди, зазначені в пп. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами); […].
Верховний Суд в постанові від 2 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17, предметом спору у якій було зарахування на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) до страхового стажу особи у пільговому обчисленні періоди участі позивача в антитерористичній операції, навів такі висновки: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три; зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці […].
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом в постановах від 16 червня 2020 року у справі № 185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі № 185/6919/16, від 17 жовтня 2022 року у справі № 340/395/17, від 18 січня 2023 року у справі № 1.380.2018.003739, від 31 березня 2023 року у справі № 160/6146/19.
Суд враховує, що проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей розпочато рішенням Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 лютого 2018 року № 2268-VIII запроваджені заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, які визначатимуться окремими рішеннями Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Указом Президента України «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей» від 30 серпня 2018 року № 116/2018 року введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого антитерористична операція (АТО) на території Донецької та Луганської областей завершується та починається Операція Об'єднаних сил (ООС).
Отже, Операція Об'єднаних сил фактично є переформатуванням Антитерористичної операції (АТО) з введенням воєнного або надзвичайного стану, переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО, до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ.
Суд враховує висновки Верховного Суду в постановах від 2 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі № 185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі № 185/6919/16, від 17 жовтня 2022 року у справі № 340/395/17, від 18 січня 2023 року у справі № 1.380.2018.003739, від 31 березня 2023 року у справі № 160/6146/19, при розгляді даної справи.
Відповідно до довідки від 23.08.2019 №04/1496 ОСОБА_1 в період з 04.05.2018 по 08.06.2018 безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення її здійснення.
За таких обставин, суд зазначає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладена у листі від 22.07.2024, про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу для нарахування пенсії, є протиправною.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування періоду з 04.05.2018 по 08.06.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Посилання відповідача на те, що позивач отримує пенсію за віком, а не за вислугу років, жодним чином не позбавляє права на зарахування зазначеного періоду військової служби до страхового стажу у пільговому обчисленні.
При цьому, суд під час ухвалення рішення по даній справі враховує практику Верховного суду з подібного питання, яка викладена в постанові від 21.03.2023 по справі №160/6146/19.
В свою чергу, відсутні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до стажу період з 12.10.2016 по 04.05.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме в цей період Позивач -військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладену у листі від 22.07.2024 № 29303-29666/Є-02/8-2600/24, про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу для нарахування пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяця служби періоди перебування в антитерористичній операції з 04.05.2018 по 08.06.2018 та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.