05 лютого 2026 року № 320/22456/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Вісьтак М.Я., розглянувши в місті Києві заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2025 № 15/3383/с;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2025 № 15/3383/с про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (виклику) сторін.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року у справі №320/22456/25 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2025 № 15/3383/с.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2025 № 15/3383/с про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року у справі №320/22456/25 набрало законної сили 14.08.2025, а тому підлягає виконанню.
16.01.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року у справі №320/22456/25. В обґрунтування зазначеної заяви вказано, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року набрало законної сили, а тому воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Представник звертає увагу, що згідно з випискою боргу відповідача (копія додається) на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 року, яка складає 302092,61 грн., проте вона не була виплачена.
Таким чином, сторона позивача просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 320/22456/25 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії в сумі 302092,61 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає вважає за необхідне, з урахуванням вимог чинного законодавства, зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що у зв'язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи запровадження на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року набрало законної сили та є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним.
Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Позивач у заяві звертав увагу, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 року складає 302092,61 грн., проте вона не була виплачена.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.
Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.
Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що “ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд наголошує, що обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання визначаються в частині першій статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Так, згідно частин 8, 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно пунктів 8, 59-61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Внутрішні поштові відправлення з позначкою "Звіт" (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет та їх колекцій подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року по справі 160/24302/21.
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до п. 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Таким чином, належним доказом направлення копії заяви іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів ф.107, видані відправникові поштового відправлення.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання сторонам заяви, скарги, клопотання чи заперечення відповідно до їх кількості є - опис вкладення до поштових відправлень, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.
Проте, в порушення вищезазначених норм, заявником не надано до суду доказу надіслання листом з описом вкладення іншому учаснику справи заяви про встановлення судового контролю, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Не отримання відповідачем заяви, яку в рамках покладених процесуальним законодавством має направити йому заявник буде свідчити про порушення гарантованого відповідачу права як учасника справи на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись викладеним, суд дійшов до висновку, що недодержання заявником вимог частини 1 статті 167 не дає можливості розглянути вказану заяву, у зв'язку з чим вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Письмову заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії- повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Роз'яснити заявнику про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Вісьтак М.Я.