Провадження № 11-сс/821/37/26 Справа № 711/418/26 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
04 лютого 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора підозрюваного (відеоконференція) захисника (відеоконференція) ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2026 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рибниця, Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, українця за національністю, з базовою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, не працюючого, інвалідом не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , по матеріалам кримінального провадження №12025250000000701, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 17 січня 2026 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 березня 2026 року включно.
Визначено розмір застави - 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 256720 грн., в разі внесення якої, покладено на підозрюваного обов'язки.
Не погоджуючись із рішення слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання, обрати менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що слідчий суддя зробив висновок про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України та про те, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_11 може переховуватись від органів досудового розслідування, крім того він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість покарання, яке йому може бути призначено у випадку визнання його вини, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, клопотання слідчого не містить будь-яких обґрунтувань недостатності застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та прокурором під час судового розгляду такі обставини не наведені, а наявність обґрунтованої підозри не може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки цей запобіжний захід є винятковим..
Захисник підтримав апеляційну скаргу із зазначених в ній підстав, просив відмовити в обранні запобіжного заходу взагалі.
Прокурор не визнав апеляційних вимог, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує слідчий в клопотанні.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, ознайомившись з судовим матеріалом та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За фабулою клопотання встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, здійснив організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом організації доставлення останнього до державного кордону України - Республіки Молдова (невизнана Придністровська Молдавська Республіка), наданням порад та вказівок, що стосуються незаконного переправлення через державний кордон України, за наступних обставин.
Так, на початку жовтня 2025 року, ОСОБА_11 , спільно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , підшукали особу призовного віку для незаконного переправлення через державний кордон України, за грошові кошти в сумі 6500,00 доларів США, а саме ОСОБА_13 , якого ОСОБА_11 мав доставити до державного кордону України - Республіки Молдова (невизнана Придністровська Молдавська Республіка) та організувати незаконний перетин ним державного кордону України.
В подальшому, 26 листопада 2025 року, ОСОБА_11 , спільно з ОСОБА_12 , перебуваючи біля магазину «Файно Маркет» по вул. Перемога, 15а в м. Кам'янка, Черкаського району, Черкаської області, отримали від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 500,00 доларів США в якості завдатку, для бронювання місця в автомобілі, яким ОСОБА_11 мав намір доставити ОСОБА_13 до державного кордону України, з метою незаконного переправлення останнього за межі кордону України.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 15 січня 2026 року, близько 12 години 17 хвилин, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_12 зустріла ОСОБА_13 , поблизу залізничного вокзалу станції імені Т.Г. Шевченка у м. Сміла, Черкаської області, провела його до автомобіля «Hyundai SanFe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому перебував ОСОБА_11 і який знаходився біля аптеки «Копійка», за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Т.Г.Шевченка, 14а, та у салоні вказаного автомобіля отримали від ОСОБА_13 обговорену ними раніше суму неправомірної вигоди, а саме 6000,00 доларів США, за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України.
15.01.2026 ОСОБА_11 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
16.01.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме, в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання на строк від семи до дев'яти років позбавлення волі, що підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України є обґрунтована, наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З приводу доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про необґрунтованість підозри, апеляційний суд зазначає наступне.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
З досліджених матеріалів клопотання, необхідно дійти висновку про причетність підозрюваного до подій, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні. Подальше розслідування зазначених обставин є виправданим.
З приводу обґрунтованості ризиків на які вказує сторона обвинувачення слід зазначити наступне.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду доводиться тим, що підозрюваний ОСОБА_11 вочевидь може перетнути кордон, оскільки, як видно з матеріалів справи, а саме з протоколу за результатами проведення негласних слідчих дій, останній володіє інформацією в якому місці можна перетинати кордон з Молдовою безперешкодно, крім того, загроза можливого призначеного покарання ОСОБА_11 є теж достатньою підставою для переховування.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на:
- свідка (заявника) ОСОБА_13 у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може на нього незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовляння та/або застосування погроз, оскільки йому відома адреса місця проживання ОСОБА_13 , що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження;
- свідків - понятих, які були присутні під час проведення обшуків автомобіля, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовляння та/або застосування погроз.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_11 , є громадянином Республіки Молдова, проживає в с. Лебедівка, Черкаського району, Черкаської області та фактично матиме можливість безконтрольно спілкуватися зі свідком (заявником) у цьому кримінальному провадженні, що також в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за його поведінкою, також останній фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв'язку, з іншими особами, щодо інших епізодів злочинної діяльності, що об'єктивно може зашкодити завданням кримінального провадження.
Таким чином, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваного, оскільки, така особа завжди матиме змогу ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжувати займатися злочинною діяльністю, з урахування вище викладених обставин.
Щодо визначеного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставини кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. При цьому, сторона державного обвинувачення зобов'язана належним чином виправдати суму застави і прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).
Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.
На думку суду апеляційної інстанції, при визначенні підозрюваному розміру застави, на виконання вищевказаних вимог закону, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, соціальні зв'язки підозрюваного, наявність місця проживання, фактичні обставини кримінального провадження та тяжкість злочину, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній та обґрунтовано призначив підозрюваному заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слід виходити з того, що її розмір покликаний, у першу чергу, забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Розрахунок розміру застави у гривнях сторонами не оскаржувався.
Згідно з частиною 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову.
Оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, належним чином мотивував своє рішення, колегія суддів апеляційну скаргу захисника залишає без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 17 січня 2026 про залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: