Справа № 761/467/26
Провадження № 2/761/7552/2026
14 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Савчук Ю.Н., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ритуальної служби «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про захист немайнового права від протиправних посягань, усунення перешкод у користуванні майном та вчинення дій,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ритуальної служби «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про захист немайнового права від протиправних посягань, усунення перешкод у користуванні майном та вчинення дій.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.
В порушення вимог вказаних норм процесуального закону позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджу сплату судового збору.
Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.7, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», яка визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивач зазначає, що його померлий батько ОСОБА_1 , мав статус учасника бойових дій Великої Вітчизняної війни, в підтвердження чого надав посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.06.1981 року та довідку № 11050 від 12.12.2025 року, видану ТЦК СП.
При цьому позивач вважає, що він звернувся до суду із позовом щодо захисту прав та інтересів інших осіб, тобто свого батька ОСОБА_1 , який помер у 1982 році.
Проте позивач помилково вважає, що його звільнено від сплати судового збору з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд постановити рішення щодо захисту немайнового права від протиправного захисту суміжної земельної ділянки та місця поховання його батька ОСОБА_2 шляхом зобов'язання демонтувати частину огорожі, розташовану поруч з могилою його батьків.
За змістом ч.1 ст.56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Відповідно до ч.1-3 ст.57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.
В силу приписів ч.1,2 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Згідно з ч.1 ст.30 ЦК України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Ст.46 ЦПК України (Цивільна процесуальна правоздатність) передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ст.47 ЦПК України (Цивільна процесуальна дієздатність) здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Ч.4 ст.25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Як зазначає позивач у позовній заяві, його батько ОСОБА_2 помер у 1982 році, а відтак його правоздатність припинилася з моменту смерті.
Як випливає зі змісту ст.57 ЦПК України фізичні особи вправі звертатися до суду в інтересах лише осіб, які наділені цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю, в той час, коли померлий батько позивача ОСОБА_2 не має ані правоздатності, ні дієздатності, а відтак позивач звертається до суду із позовом щодо захисту свого порушеного права щодо місця поховання свого батька, як син померлого.
Отже, в даному випадку не має місце звернення з позовом до суду щодо захисту прав, свобод та інтересів інших осіб.
Таким чином, від сплати судового збору позивач відповідно до закону не звільнений.
Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».
Частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 грн.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 331,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ритуальної служби «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про захист немайнового права від протиправних посягань, усунення перешкод у користуванні майном та вчинення дій.- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником цієї ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: