Справа №591/5881/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/28/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - інші клопотання
Іменем України
15 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі: судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/5881/24 за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Дорпостач» в особі директора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2025 про виправлення описки,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника власника майна ТОВ «Дорпостач» - ОСОБА_8 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі представник власника майна ТОВ «Дорпостач» ОСОБА_9 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити слідчому у виправленні описки, оскільки слідчий суддя фактично змінив ухвалене ним по суті рішення, порушивши принцип незмінності судового рішення, наклавши арешт на інші т/з, ніж ті, які були зазначені в клопотанні слідчого.
24.09.2024 до Зарічного районного суду м. Суми звернувся слідчий СУ ГУНП в Сумській області із заявою про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.07.2024 у справі № 591/5881/24 (провадження № 1-кс/591/2066/24) про арешт майна, вилученого 08.07.2025 на території нафтобази за адресою: АДРЕСА_1 , в частині номерних знаків вилученого т/з та причепу.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суд м. Суми від 22.05.2025 виправлено описку в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.07.2024 та зазначено, що арешт накладено, в тому числі, на т/з МАЗ 5337, д. н. з. НОМЕР_1 та причеп ПР ПЦ-8, зеленого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 .
Відповідно п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді Зарічного районного суд м. Суми була постановлена 22.05.2025 і 29.05.2025 вперше ТОВ «Дорпостач» подало апеляційну скаргу в межах п'яти днів з дня отримання її копії, але ухвалою апеляційного суду від 04.06.2025 її було повернуто, а повторно ТОВ «Дорпостач» подало апеляційну скаргу 16.06.2025, тому процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді суду першої інстанції підлягає поновленню, оскільки він пропущений з поважних і об'єктивних причин.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи представника власника майна ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України), а порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ч. 1 КПК).
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Під час кримінального провадження слідчий суддя, прокурор, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 1, 6 ст. 9 КПК).
У разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (ч. 5 ст. 173 КПК).
Суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено (ст. 379 КПК).
Необхідно зауважити, що опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмового вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків тощо. При цьому не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють і не викривлюють зміст та текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Суд може виправити лише ті помилки, які допустив він сам, тобто якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 пп. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 пп. 5.4 п. 5).
У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom) від 23.09.1998, п. 54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія; вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».
Здійснивши розгляд клопотання слідчого про виправлення описки та задовольнивши його, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про необхідність виправлення описки в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.07.2024, зазначивши про накладення арешту, в тому числі і на т/з МАЗ 5337, д. н. з. НОМЕР_1 та причеп ПР ПЦ-8, зеленого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 .
Разом з тим, такі висновки слідчого судді суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки сам слідчий суддя, постановляючи свою ухвалу 15.07.2024, будь-якої описки не допустив і наклав арешт виключно на майно, вказане у клопотанні слідчого, а допущені слідчим у клопотанні про арешт майна описки слідчий суддя не має права виправляти.
Так, як убачається з матеріалів кримінального провадження, 08.07.2024 за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 45, на території нафтобази ТОВ «Дорпостач», в межах кримінального провадженні № 42023200000000140 був проведений обшук, за результатом якого був оформлений відповідний протокол, в якому було зазначено про вилучення т/з МАЗ 5337, д. н. з. НОМЕР_1 та причепа ПР ПЦ-8, зеленого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , які слідчий в подальшому визнав речовими доказами.
При зверненні до суду з клопотанням про арешт вказаного майна слідчий допустив помилки у ідентифікації вилученого ним майна, а саме просив накласти арешт на «т/з МАЗ 5337, д. н. з. НОМЕР_2 » та «причеп ПР ПЦ-8, зеленого кольору, д. н. з. « НОМЕР_3 ».
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.07.2024 зазначене клопотання слідчого було задоволене, включаючи накладення арешту на «т/з МАЗ 5337, д. н. з. НОМЕР_2 » та «причеп ПР ПЦ-8, зеленого кольору, д. н. з. « НОМЕР_3 ».
З огляду на викладене, ухвалу слідчого судді суду першої інстанції не можна вважати законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, тому це рішення підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Після скасування ухвали слідчого судді про виправлення описки колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у виправленні описки.
Керуючись ст. 404, 405, 406, 407, 418, 419 КПК України,
постановила:
Поновити представнику власника майна ТОВ «Дорпостач» ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2025.
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Дорпостач» ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2025 про виправлення описки скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу.
Відмовити слідчому СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 в задоволенні його заяви про виправлення описки в резолютивній частині ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 15.07.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4