Справа № 144/1661/25
Провадження № 33/801/108/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондарук О. П.
Доповідач: Копаничук С. Г.
05 лютого 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова Сергія Олександровича на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 30.12.2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП України,-
Встановив :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 №490568 , 22 жовтня 2025 року, об 11 год 45 хв, в с. Кубліч по вул. Залізничній, водій ОСОБА_1 керував мінітрактором з причіпом «Vitals», без держномера, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер 6810, результат 2,05 проміле, чим порушив п. 2.9. а. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 30.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Клінчиков С.О., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм права, просить оскаржувану постанову скасувати ,а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції була безпідставною та незаконною, у зв'язку з чим усі подальші їх дії після такої зупинки є незаконними. Суд не врахував, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням встановлених інструкцій, а зафіксований результат у 2,05 проміле, який відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння, не підтверджується поведінкою ОСОБА_1 на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції. Щодо відмови. від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, то ОСОБА_2 відмовився їхати до Гайсинської ЦРЛ, однак надавав згоду на проходження огляду у КНП «Теплицька міська лікарня». Твердження про відсутність у вказаному закладі спеціаліста, уповноваженого проводити відповідний огляд, є недостовірними, що й зумовило відмову ОСОБА_1 їхати до Гайсинської ЦРЛ з огляду на значну відстань. За таких обставин висновки суду про відмову ОСОБА_1 від огляду в закладі охорони здоров'я є необґрунтованими. Крім того, працівниками поліції не було оголошено зміст протоколу та не надано можливості надати пояснення, що є істотним порушенням процедури. Також суд безпідставно відхилив доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 перебував під дією лікарських препаратів, застосування яких не забороняє керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з'явився, про дату ,час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Перевіривши і дослідивши матеріали справи, постанову суду в межах доводів
апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи постанову , суд виходив із того, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів : протоколом про адміністративне правопорушення, результатами огляду із застосуванням приладу «Drager 6810» де зафіксований ступінь алкоголю з показником 2,05 проміле, актом та направленням на медичний огляд ,а також відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських. Суд визнав, що огляд проведено відповідно до вимог законодавства та за наявності у водія об'єктивних ознак алкогольного сп'яніння, а доводи захисту про відсутність підстав для зупинки, порушення процедури огляду, необхідність проведення огляду в іншому медичному закладі та перебування ОСОБА_1 під дією лікарських препаратів, є необґрунтованими і належними доказами не підтверджені.
Апеляційний суд вважає, що суд вірно встановив обставини і вину ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9. а. Правил дорожнього руху України,що тягнуть відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП , правильно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вказаною статею.
Так , з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №490568 від 22.10.2025 року вбачається, що 22 жовтня 2025 року, об 11 год 45 хв, в с. Кубліч по вул. Залізничній, водій ОСОБА_1 керував мінітрактором з причіпом «Vitals», без державного реєстраційного номеру, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер 6810, результат 2,05 проміле.(а.с. 2-4)
З акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів вбачається , що огляд проводився у зв'язку із виявленими у нього ознаками сп'яніння : запах з порожнини рота, порушення мови, хитка хода. Результат огляду складає 2,05 проміле, з якими ОСОБА_1 не згоден. (а.с. 5).
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ОСОБА_1 було направлено до Гайсинської ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з виявленими ознаками, а саме запах з порожнини рота, порушення мови, хитка хода, проте він відмовився і огляд в лікарні не проводився.(а.с.6).
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 1.3 ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України, зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За змістом п. 4 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
П. 7. розділу ІІ Інструкції вказує, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.(п.10 розділу ІІ Інструкції)
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції була здійснена з порушенням ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», не заслуговують на увагу , з огляду на те, що це не є порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, та не тягне за собою недійсність доказів. Зокрема, дії працівників поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, незаконність дій працівників поліції не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу, внаслідок чого апеляційний суд не може їх враховувати, як такі ,що підтверджені достатніми доказами. Крім того, неправомірність дій останніх не є предметом розгляду даного провадження, а наявність або відсутність причини для зупинки транспортного засобу не спростовує вказаного складу правопорушення.
Доводи про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та про неспівмірність високого показника алкоголю у 2,05 ‰ із зафіксованою на відеозаписах нагрудних камер поведінкою ОСОБА_1 , яка не вказує на таку ступінь сп'яніння , є безпідставними.
Сторона захисту посилається на загальні принципи використання газоаналізатора « Drager Alcotest», але не зазначає конкретних порушень при його застосуванні, а також не подавала клопотань щодо витребування додаткових даних про прилад чи його технічні характеристики. Крім того, захисник вказує, що працівники поліції нібито не провели «нульовий тест» перед вимірюванням, що ставить під сумнів достовірність результату. Однак, «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», не містить вимоги щодо обов'язкового проведення нульового тесту, тож його відсутність не є порушенням і не впливає на допустимість та достовірність результатів. Відтак, чек із результатами тестування ОСОБА_1 газоаналізатором Drager Alcotest 6810 з показником у 2,05 ‰ ,є належним, допустимим доказом перебування його в стані сп'яніння , а всі заперечення захисту є необгрунтованими.
Доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, оскільки погодився пройти його у КНП «Теплицька міська лікарня», є необґрунтованими, оскільки закон і чинні інструкції не передбачають, що відмова їхати до конкретного закладу через велику відстань звільняє особу від відповідальності за відмову від проходження огляду. Чек з результатами тестування ,здійсненого за допомогою Draeger Alcotest з показником у 2,05 ‰ залишаються належним і допустимим доказом, оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з отриманими результатами, тому саме на ньому лежав обов'язок довести протилежне, пройшовши огляд у медичному закладі або звернувшись для повторного обстеження, чого він не зробив.
Окрім того, захист заперечує висновок суду першої інстанції щодо «критичної оцінки» доводів захисника про перебування ОСОБА_1 під дією лікарських препаратів, які не забороняють керування транспортними засобами. Так, суд послався на те, що на відеозаписі нібито зафіксовані непослідовні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 зазначав, що вживав «порошки», а згодом - що приймав «уколи». Натомість ОСОБА_1 послідовно пояснював поліцейським, що перебуває на курсі лікування із застосуванням як порошків, так і ін'єкційних препаратів психіатричної групи. Такі пояснення надавалися виключно з тією метою, щоб переконати поліцейских у неможливості вживання ним алкогольних напоїв під час проходження курсу лікування психотропними медичними препаратами, що саме по собі не може спростовувати факт невживання таких напоїв ОСОБА_1 .
У матеріалах справи відсутні докази того, що ці препарати могли вплинути на результати огляду на стан сп'яніння. Тому ці обставини не мають значення для висновку про стан сп'яніння, оскільки визначальними залишаються огляду із застосуванням приладу «Drager 6810» де зафіксований ступінь алкоголю з показником 2,05 проміле, які є належним і допустимим доказом у справі.
Доводи про порушення процедури через неповідомлення змісту протоколу та відсутність можливості надати пояснення є безпідставними.
Відповідно до п.2.12. «Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» від 02.08.2024 протокол підписується особою, яка його склала, i особою, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi. При наявності свiдкiв протокол може бути підписано також i цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, вiд підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної вiдповiдальностi, має право викласти мотиви свого відмовлення вiд його підписання, які додаються до протоколу.
На 22 хвилині 20 сек працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 підійти та ознайомитися із змістом протоколу після чого його підписати, проте на 22 хв 25 сек ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися та підписувати протокол. Працівниками поліції було зроблено відповідну відмітку в протоколі по відмову ОСОБА_1 підписувати протокол.
Суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова Сергія Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 30.12.2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. Г. Копаничук