Справа № 732/1464/25
Провадження № 3/732/7/26
06.02.2026 року м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Карпинська Н.М., за участі секретаря Берези Є.О., за дистанційної участі у режимі відеоконференції адвоката Дмитренко Олени Олегівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Городня справу, які надійшла з відділення поліції № 3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
05.09.2025 о 00:13 в м. Городня по вулиці Поліська,114 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд Фокус д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер 2279, результат тесту - 1,22 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху Україниі вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 участі у судовому засіданні не прийняв. Сторона захисту була представлена адвокатом Дмитренко О.О., яка просила закрити провадження у справі, оскільки огляд на стан сп'яніння був проведений не уповноваженими особами. Вказувала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, зазначений приписами статті 266-1 КУпАП. Оскільки установлений законом порядок працівниками поліції дотриманий не був, процедура огляду ОСОБА_1 є недійсною. Подала клопотання про визнання показань технічного приладу недопустимими та недостовірними доказами, оскільки не проведено пробний забір повітря з нульовим показником перед застосуванням газоаналізатору і перевищено інтервали технічного обслуговування приладу. Адвокат посилається на те, що ТОВ «АТЗТ компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» вказує, що лише 22.10.2024 проведені операції «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання» («Градуювання»), навченими сертифікованими, уповноваженими виробником спеціалістами у сервісному центрі Drager. На час проходження ОСОБА_1 огляду був перевищений шестимісячний строк калібрування, градуювання та сервісного технічного обслуговування газоаналізатору. Ресурс приладів істотно вичерпаний, що може впливати значною мірою на точність цих засобів вимірювальної техніки. Оскільки в газоаналізаторі, яким користувалася поліція не здійснювалася заміна електрохімічних сенсорів з моменту їх ввезення на територію України та введення в обіг, результати вимірювання даних засобів вимірювальної техніки внаслідок старіння можуть бути не прогнозовано нестабільними. За відповідним направленням працівника поліції огляд водія в закладі охорони здоров'я проведений не був і право на проходження такого огляду в медичному закладі ОСОБА_1 роз'яснено не було. У силу імперативних приписів ст. 266 КУпАП огляд ОСОБА_1 вважається недійсним, а роздруківка чеку із Drager та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, на думку адвоката, є недопустимими доказами. ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортними засобами. Матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений у русі. Відеофайл 1901, як вказує адвокат є неналежним і недопустимим доказом. Водночас у клопотанні від 05.01.2026 (а.с.97-102) адвокат Дмитренко О.О. просить призначити «покарання» ОСОБА_1 , з урахуванням принципу індивідуалізації за аналогією застосування закону ст.. 69 КК України і не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Дослідивши письмові докази у справі та відео- докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина доводиться у встановленому порядку доказами, які містяться у справі.
Так, протокол серії ЕПР1 443885 від 05.09.2025 як одне із джерел доказів і офіційний документ, повно фіксує факт неправомірних дій та їх виявлення.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції у період дії комендантської години, за чітко озвученою поліцейським підозрою, що водій ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейський правомірно оглянув такого водія на місці зупинки із застосуванням Драгер.
Як вбачається із відеозапису події, ОСОБА_1 добровільно проходить такий огляд, висловлює свою обізнаність із таким оглядом, вказуючи, що він військовий медик. Будь-яких зауважень щодо виявленого показника, як стану сп'яніння, ОСОБА_1 не виражає. Його згода із застосованою процедурою і результатом тесту посвідчена ним особисто у додатку до протоколу, де під результатом тесту - 1,22 % (стан алкогольного сп'яніння) водій ОСОБА_2 поставив свій підпис. Крім того, із відтворених відеофайлів, вбачається, що безпосередньо при складенні адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, під час перебування у поліцейській машині, ОСОБА_1 каже : «Я відповім за свої вчинки».
Таким чином, незгода висловлена після підписання протоколу у поясненнях до протоколу, виникла як захисна реакція пізніше. І у випадку, якщо водій був впевнений, що його неправомірно вважають нетверезим водієм, він не був позбавлений згідно з порядком огляду на стан сп'яніння, як водій, який не згоден з результатами огляду на місці зупинки, реалізувати право самостійно звернутися до медичного закладу протягом 2-х годин після проведення огляду поліцейським або складення протоколу..
Щодо порушення поліцейським імперативної норми ст. 266-1 КУпАП, на що посилалася у суді адвокат, суд відмічає, що Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1).
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.2).
Отже, аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП.
Отже, посилання адвоката на те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому огляд на стан сп'яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції, є помилковим. До того ж, матеріали справи не містять даних про те, що у визначений у протоколі час ОСОБА_1 був при виконанні обов'язків військовослужбовця. Навпаки, у відтвореній обстановці зафіксовано, що він та кілька його друзів разом з дівчатами спільно проводять вільний час.
Показник 1,22 проміле алкоголю в крові вказує на стан середнього ступеня сп'яніння, а поведінка ОСОБА_1 , зафіксована відеозаписом, не вказує на типову тверезість, навпаки простежується уповільнена реакція.
Види газоаналізаторів зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529. На даний час ведення цього реєстру скасовано. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016№1747 і становить 1 рік.
Тому, не можуть бути покладені в основу визнання недійсним пройденого водієм ОСОБА_1 тесту із застосуванням приладу Drager самі лише тези адвоката про те, що операції «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання» («Градуювання»), навченими сертифікованими, уповноваженими виробником спеціалістами у сервісному центрі Drager не проводилися.
Поліцією підтверджено, що у відділенні № 3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області дотримується річний термін повірки Drager і що застосований для тестування ОСОБА_1 газоаналізатор відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія» (а.с.238-240).
Відтак, доводи про порушення порядку збирання доказів, а тому і про відсутність складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію суд розцінює, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Суд виходить із того, що визнання доказів недопустимими відбувається не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини(постанови Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі N 359/7742/17 (провадження N 51-2114км19). Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в кожному конкретному випадку виходить із фактично встановлених обставин. Самим фактом огляду водія на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», а не в лікарні, не спростовується факт того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, будучи у стані, що перевищує поріг тверезості.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, рід його занять, сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік. За диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП не передбачено дискреції і штраф застосовується разом та одночасно із позбавленням права керування транспортними засобами. Аналогія для Кодексу України про адміністративні правопорушення не характерна.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 294, ст. 308 КУпАП, суд,-
Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Карпинська