Справа № 729/1013/25
3/729/7/26
02 лютого 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретарів Шолудько Ю.М., Ященко Л.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сікачова С.Ю. розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Глибів Козелецького райну. Чернігівської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , пенсіонер,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362216 від 15.06.2025, ОСОБА_1 15.06.2025 о 02 год. 51 хв. в с. Озеряни Ніжинського району Чернігівської області по вул. Незалежності, 30 керував автомобілем TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук) Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме бодікамеру м 505 всн 202308220002. Від керування транспортними засобами відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 15.06.2025 він керував автомобілем TOYOTA RAV4, та рухався у напрямку м. Бобровиця з м. Ромни Сумської області. В с. Озеряни його зупинили працівники поліції, які повідомили, що з його транспортного засобу відчувається запах алкоголю, на що він відповів, що в салоні транспортного засобу знаходився військовий, якого він відвозив до м. Ромни, а він спиртних напоїв не вживає, оскільки переніс інсульт та страждає на цукровий діабет. Він погодився на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Він двічі проходив огляд, так як перший газоаналізатор, як пояснили поліцейські розрядився. Показник другого газоаналізатора склав - 0,38 проміле. З таким результатом він не погодився та повідомив працівників поліції, що згоден поїхати до медичного закладу і там пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Однак, відразу на огляд не поїхали, а поліцейські в своєму службовому автомобілі почали складати якісь документи та час від часу питали, чи погоджується він проїхати до лікарні, на що він надавав стверджувальну відповідь. Останній раз задавши аналогічне питання та не дочекавшись відповіді зазначили, що він може відмовитись і свою відмову пояснити у суді. Поліцейські не відсторонювали його від керування транспортним засобом, посвідчення водія не вилучали та тимчасовий талон не видавали. Запросили невідомого йому молодого чоловіка, який написав якийсь документ і поїхав, а йому сказали щоб він їхав додому, що він і зробив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сікачов С.Ю., подав заперечення на протокол, в яких зазначив, що зупинка транспортного засобу була здійснена поліцейським без законних підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки жодного порушення Правил дорожнього руху водій не вчиняв. Протокол складено з порушенням вимог КУпАП, при цьому відсутні належні докази на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення. Огляд проводився за допомогою приладу «Drager», однак до матеріалів справи не долучено сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку, а останнє калібрування було проведено з порушенням встановлених строків, що ставить під сумнів достовірність отриманих результатів. Водночас об'єктивних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не зафіксовано. З відеозапису точно не видно жодного тремтіння пальців рук, обличчя ОСОБА_1 колір не змінювало. Навпаки ОСОБА_1 поводив себе впевнено, стримано і не мав жодної зовнішньої ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з викладеним вважає, що протокол складено з істотними порушеннями, докази не є належними та допустимими, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні адвокат Сікачов С.Ю. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що 15.06.2025 під час дії комендантської години він та його напарник в с. Озеряни зупинили автомобіль TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . У нього були ознаки алкогольного сп'яніння, про які було повідомлено водія та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 6820, на що останній погодився. Результати тесту склали 0,38 проміле. ОСОБА_1 з результатами тесту не погодився, тому йому було запропоновано проїхати до медичного закладу і там пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак водій відмовився, що зафіксовано на технічний пристрій - бодікамеру. Після цього його відсторонили від керування транспортним засобом та запросили особу, яка має водійські права та зможе доставити автомобіль та водія до місця його проживання в м. Остер. Особа написала відповідну розписку, а вони продовжили чергування по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Про те, що ОСОБА_1 , вживає лікарські препарати він не повідомляв.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з приписів ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 3 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарськийх препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з приписами п. 7 розділу 1 даної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Статтею 266 КУпАП також передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362216 від 15.06.2025 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР України відповідальність за що передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правила дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису видно, що 15.06.2025 близько 15.06.2023 о 02 год. 51 хв. в с. Озеряни Ніжинського району Чернігівської області працівниками поліції зупинений автомобіль TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 . Поліцейські не проінформували водія про те, що ведеться відео фіксація, а відразу зазначили, що в салоні автомобіля чути запах алкоголю та поцікавились чи вживав він спиртні напої , на що останній відповів, що спиртне він не вживав, оскільки приймає лікарські препарати, а в салоні автомобіля перебував військовий. Поліцейські запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. Огляд проводився двічі, так як алкотестер яким проводився огляд вперше, як повідомили поліцейські розряджений. Результат алкотестера «Драгер», яким вдруге проводився огляд склав 0,38 проміле, однак з таким результатом ОСОБА_1 не погодився. Тоді йому запропонували проїхати у медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водій погодився проїхати в лікарню, а також запропонував працівникам поліції здати аналіз крові, на підтвердження відсутності в його крові алкоголю. Працівники поліції оформляючи направлення декілька раз з'ясовували у водія: «так у лікарню їдемо, чи не їдемо, якщо не їдемо тоді відмова від проходження. Ви можете відмовитись. У суді будете пояснювати причини відмови».
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 362216 від 15 червня 2025 року сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У вищезазначеному протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Отже, основними підставами для проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння - це наявність ознак алкогольного сп'яніння виявлених поліцейськими у водія.
Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівники поліції, не озвучують наявність у водія конкретних ознак сп'яніння, не роз'яснюють йому порядок проведення такого огляду, який передбачений ст. 266 КУпАП.
Відеокамера запаху алкоголю не передає, а з розмови поліцейського з водієм не вбачається підстав стверджувати про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, зовнішньої ознаки алкогольного сп'яніння - тремтіння пальців рук не спостерігається. Він усвідомлює свої дії, чітко вимовляє фрази, одягнений у звичайний одяг, поведінка адекватна, висловлює занепокоєння та неодноразово повторює про те, що у зв'язку з хворобою спиртних напоїв не вживає, а тому з результатом огляду 0,38 проміле не погоджується.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення поза увагою поліцейських залишилися відомості про стан здоров'я ОСОБА_1 про який останній повідомляв поліцейських, що підтверджується наявними у справі медичними документами, що могло вплинути на реакцію ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими та викликати тривожність і переживання.
Поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності , зафіксована на відеозаписі, може бути пов'язана із захворюванням вказаним у медичних документах.
Також слід зазначити, що згідно в квитанції з алкотестеру Драгер зазначено, що останнє калібрування цього приладу було проведено 17.09.2024. В той час, як відповідно до Інструкції з експлуатації до алкотестеру Drager 6820 технічне обслуговування приладу проводиться кожні 6 місяців. В даному випадку огляд ОСОБА_1 проводився алкотестером, який як три місяці використовувався з простроченням строків технічного огляду.
Крім того із дослідженого відеозапису видно, що водій не погоджуючись з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння відразу зрозумів пропозицію працівників поліції проїхати до лікувального закладу для проходження огляду, та погодився на цю пропозицію, однак поліцейські відразу не поїхали до медичного закладу, а на протязі певного часу неодноразово запитували у ОСОБА_1 , щодо його намірів проїхати до лікарні для проходження огляду і не дочекавшись відповіді повідомляли його про те, що він може відмовитись від проходження огляду і свою відмову пояснити у суді.
Вимога поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній форм та є законодавчо обґрунтованою.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції водію було висловлено пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я. При цьому будь-яких доказів того, що така пропозиція була сформульована як чітка, однозначна та обов'язкова до виконання вимога, матеріали справи не містять.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма визначає межі здійснення повноважень поліції, однак сама по собі не встановлює обов'язку особи виконувати будь-яку пропозицію працівника поліції, якщо така не набула форми законної вимоги.
За таких обставин ототожнення понять «пропозиція» та «вимога» не ґрунтується на матеріалах справи та не узгоджується з наведеними положеннями закону.
Крім того, з відеозапису вбачається, що водій, навпаки, виявляв готовність пройти огляд у медичному закладі та пропонував проїхати до лікарні, що виключає висновок про невиконання ним законної вимоги працівників поліції.
Згідно з приписами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи та відеозапису не вбачається факту відсторонення особи від керування транспортним засобом. Сама по собі розписка, як було встановлено сторонньої особи, ОСОБА_3 не є належним підтвердженням відсторонення водія від керування автомобілем, та виконання вимог вищезазначеної правової норми. Доводи ОСОБА_1 про те, що після написання розписки незнайомим чоловіком, останній поїхав у невідомому напрямку, а йому поліцейські також повідомили, щоб він теж їхав додому, при цьому посвідчення водія у нього не вилучались, тимчасовий талон не видавався не спростовані під час розгляду адміністративного матеріалу.
При цьому слід зазначити, що розписка не містить посилання на адресу проживання ОСОБА_3 , що позбавило можливості сторони захисту заявити клопотання про виклик вказаної особи до суду з метою її допиту в якості свідка, оскільки суд збирає докази переважно у формі їх витребування, виклику свідків за клопотанням або перевірки наданих матеріалів, а не через активний пошук доказів замість поліції. Тягар доказування лежить на посадових особах, які склали протокол, а не на суді.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1ст.130, ст.ст. 247, 280-284 КУпАП,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.М.Демченко