"05" лютого 2026 р. с-ще Тиврів 145/165/26
6/145/5/2026
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяни Мельник про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи до виконання ним зобов'язань за рішеннями,
До Тиврівського районного суду Вінницької області з поданням звернулась заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяна Мельник про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи до виконання ним зобов'язань за рішеннями.
Подання мотивоване тим, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 74697261 від 09.04.2024 про стягнення з ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" коштів на загальну суму 11340245,34 грн, до складу якого входить 73 виконавчих проваджень, з яких 37 виконавчих проваджень на суму 2 461 224,94 грн про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов'язаних з трудовими правовідносинами.
За вказаним зведеним виконавчим провадженням боржником є ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр", код ЄДРПОУ 35558713, адреса: Вінницька область, Вінницький район, м. Гнівань, вул. Соборна, 85.
Постановами про відкриття виконавчого провадження боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно боржника.
Проте, рішення на даний час боржником в повному обсязі не виконано, декларації не надано, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно та транспортні засоби (в тому числі великотоннажні технологічні транспортні засоби та сільськогосподарська техніка), однак боржник рішення не виконував та на даний час не виконує.
У ході здійснення зведеного виконавчого провадження, були накладені арешти на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника в установах банку та на майно боржника, про що винесені відповідні постанови. Зокрема, за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника, було проведено опис та арешт майна, яке належить боржнику.
У подальшому, організатором торгів (ДП "СЕТАМ") засобами системи електронних торгів через Веб-сайт були проведені електронні аукціони (торги) з реалізації майна боржника.
Відповідно до протоколів ДП "СЕТАМ" проведення електронних аукціонів (торгів), відбулися торги з реалізації наступного майна: квартири, незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями, чотирьох транспортних засобів (КРАЗ 65055, МАЗ 5334, напівпричепу ПП FEBER 35NWB, напівпричепу ПП FEBER 35NWBX). Кошти, що надійшли на депозитний рахунок Відділу від реалізації зазначеного майна, були розподілені відповідно до вимог ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» та перераховано на рахунки стягувачів. Однак коштів недостатньо для задоволення усіх вимог стягувачів.
Разом з цим, електронні аукціони (торги) з реалізації двох нежитлових приміщень та трьох великотоннажних технологічних транспортних засобів (самоскидів БІЛАЗ, БеЛаз) не відбулися в зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Крім цього, наразі на реалізації в ДП "СЕТАМ" перебувають два транспортних засоби, що належать боржнику.
Також державним виконавцем вжито заходів щодо розшуку майна (транспортних засобів) боржника, про що винесено відповідні постанови від 13.02.2025 та від 10.03.2025. Наразі в розшуку знаходяться ВАЗ 211440 та підіймач монтажний ОПТ-9195.
З метою списання коштів з рахунків боржника, до банківських установ неодноразово направлялись платіжні інструкції, однак коштів на рахунках боржника виявлено недостатніми для задоволення усіх вимог стягувачів.
Враховуючи викладене, а також те, що рішення боржником в повному обсязі не виконано, станом на 30.01.2026 загальна сума стягнення по зведеному виконавчому провадженню з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 12487336,37 грн, декларації про доходи та майно боржника до Відділу не надано, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.01.2026 керівником ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" є ОСОБА_1 .
За повідомленням Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 06.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.01.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.07.2024, 23.03.2025 перетинала кордон на виїзд з України та 14.07.2024, 31.03.2025 - на в'їзд в Україну.
Просить винести ухвалу про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань за рішеннями.
У судове засідання заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяни Мельник не з'явилась, надала заяву в якій подання підтримала, його розгляд просила провести за її відсутності.
На підставі ч. 4 ст. 441 ЦПК України боржник та стягувач у судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносини, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України".
У ході розгляду подання суд встановив такі фактичні обставини.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №74697261 від 09.04.2024 про стягнення з ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" коштів на загальну суму 11340245,34 грн, до складу якого входить 73 виконавчих провадження, з яких 37 виконавчих провадження на суму 2461224,94 грн про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов'язаних з трудовими правовідносинами (судові накази).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.01.2026 керівником ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" є ОСОБА_1 .
За повідомленням Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 06.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.07.2024, 23.03.2025 перетинала кордон на виїзд з України та 14.07.2024, 31.03.2025 - на в'їзд в Україну.
В обґрунтування зазначеного подання заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Т.Мельник зазначила, що рішення суду боржником ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання боржником не здійснено, боржник не подав декларацію про доходи та майно, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 ЗУ «Про виконавче провадження».
Крім того, боржнику достеменно відомо про наявність рішень суду (судових наказів, виконавчих листів) про стягнення з нього заборгованості, оскільки державним виконавцем постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника проведено опис та арешт частини нерухомого та рухомого майна, яке належить боржнику.
Частина майна боржника реалізовано та на даний час на реалізації в ДП "СЕТАМ" перебувають два транспортних засоби, що належать боржнику.
Також державним виконавцем вжито заходів щодо розшуку майна (транспортних засобів) боржника, про що винесено відповідні постанови від 13.02.2025 та від 10.03.2025. Наразі в розшуку знаходяться ВАЗ 211440 та підіймач монтажний ОПТ-9195, що вказує на свідоме приховування майна.
Рішення боржником в повному обсязі не виконано, станом на 30.01.2026 загальна сума стягнення по зведеному виконавчому провадженню з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 12487336,37 грн, декларації про доходи та майно боржника не надано.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду боржником до даного часу не виконується, що підтверджується матеріалам доданими до подання.
Суд зазначає, що державний виконавець надав належні докази того, що керівник юридичної особи-боржника ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на юридичну особу рішеннями судів.
Так, досліджені судом матеріали подання доводять факт свідомого ухилення боржника від виконання судових рішень, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють та ускладнюють виконання рішень; не наданні у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в ненаданні відомостей про майно, що перебуває в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Обмеження у праві виїзді за межі України передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, з метою захисту прав і свобод інших осіб, у тому числі щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов'язаних з трудовими правовідносинами з юридичною особою - боржником.
Судом установлено, що обмеження у праві виїзду за кордон, за вищенаведених обставин є справедливим обмеженням, воно носить тимчасовий характер та є дієвою юридичною санкцією, яка зумовить припинення нехтування своїми обов'язками та змусить боржника віднайти способи для виконання рішення суду.
Суд, оцінивши відповідно до ст. 89 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що подання підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити боржнику ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" керівником якого є ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст.441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 18, 89, 260-261, ст. 441 ЦПК України, суд,-
Подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тетяни Мельник про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи до виконання ним зобов'язань за рішеннями - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський гранітний кар'єр» - Берещук Олени Павлівни, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань за рішеннями.
Суд може скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Копію ухвали направити відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для подальшої організації її виконання.
Ухвала відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Іванець В. Д.