Справа № 346/63/26
Провадження № 3/346/210/26
05 лютого 2026 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),
До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 06 січня 2026 року надійшов протокол серія ВАД № 440409 від 23 грудня 2025 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.
Аргументи держави Україна. Позиція поліцейського, який склав протокол відносно ОСОБА_1 полягала у тому, що останній 23 грудня 2025 року о 18 годині 35 хвилин в с. Годи-Добровідка по вул. Незалежності, ОСОБА_1 не виконав неодноразове розпорядження про припинення правопорушення, намагався втекти, шарпав працівників поліції, поводив себе нахабно та зухвало, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції під час виконання ними службових обов'язків. А за це передбачена адміністративна відповідальність статтею 185 КУпАП.
Аргументи ОСОБА_1 суду невідома. Повістка у паперовому вигляді була надіслана йому на поштову адресу, з рекомендованим листом. І тому, на підставі статті 6 «право на справедливий суд» Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року (де було розглянуто питання тривалості розгляду справи, але його висновок суд вважає цілком застосовним і до цієї справи), а також рішення від 24.02.2022 року про визнання не прийнятною заяви №43925/18 у справі "Goryachyy v. Ukraine" (якою суд не знайшов порушень статті 6 Конвенції у тому, що суд інформував людину про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання повістки поштою з рекомендованим повідомленням, але вона повернулась з поміткою, що її не було доставлено у зв'язку із закінченням строку для його отримання отримувачем) суд проводив розгляд справи ОСОБА_1 за його відсутності, оскільки він як сторона у справі не вжив жодних заходів аби дізнатись про стан відомого йому судового провадження та забрати повістку.
Оцінка суду.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
А положеннями статті 185 КУпАП передбачено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, є адміністративним правопорушенням.
Положення частини 1 статті 9 КУпАП передбачають, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
І з огляду на зміст статті 185 КУпАП, об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, є злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Однак суду не надано належних, достовірних та допустимих доказів того, що 23 грудня 2025 року о 18 годині 35 хвилин в с. Годи-Добровідка по вул. Незалежності, ОСОБА_1 не виконав неодноразове розпорядження про припинення правопорушення, намагався втекти, шарпав працівників поліції, поводив себе нахабно та зухвало, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції під час виконання ними службових обов'язків.
Пункт 7 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395, прямо вказує на те, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Тож з цієї підстави, суд не може прийняти рапорт поліцейського (а.с 3), як докази наявності вказаних вище фактів.
Що стосується протоколу (а.с.1), як окремо доказу, передбаченого частиною 1 статті 251 КУпАП, то суд враховує те, що він містить відомості про те, що ОСОБА_1 знаходячись в с. Годи-Добровідка по вул. Незалежності, ОСОБА_1 не виконав неодноразове розпорядження про припинення правопорушення, намагався втекти, шарпав працівників поліції, поводив себе нахабно та зухвало, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції під час виконання ними службових обов'язків. Але такі фактичні дані не підтверджуються іншими, будь-якими доказами, які повинні узгоджуватись із протоколом, оскільки сам по собі, за відсутності згоди із ним людини, протокол не може вважатись достовірним доказом будь-якого діяння людини, позаяк він складається після настання будь-якої події, і його зміст залежить виключно від волі поліцейського, який його складає. Думка суду могла би бути іншою, за наявності згоди ОСОБА_1 із протоколом або визнання ним своєї вини, але таких відомостей суду не надано.
Разом з цим, навіть якщо взяти до уваги зміст протоколу, то виписане поліцейським у протоколі діяння ОСОБА_1 не містить відомостей про те, що він вчинив саме злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків (а.с.1). З протоколу не можливо встановити яке саме законне розпорядження чи вимогу було висунуто поліцейським, яким саме поліцейським і коли, та чи був такий поліцейський при виконанні службових обов'язків, і в чому саме полягала злісна непокора ОСОБА_1 . А головне суду не надано доказів вчинення ОСОБА_1 , такого діяння.
В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
А згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому враховуючи це, і оскільки суду не надано доказів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого 185 КУпАП, в діянні ОСОБА_1 , вчиненого ним 23 грудня 2025 року, провадження у справі слід закрити.
Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому враховуючи, що судом прийнята постанова про закриття провадження, судовий збір стягненню не підлягає.
Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 173, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 .
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Суддя: Коваленко Д. С.