Єдиний унікальний номер 341/2183/25
Номер провадження 2/341/225/26
02 лютого 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
представниці відповідачки ОСОБА_1 (ВКЗ),
розглянув у порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
У грудні 2025 року представниця Щербань В. С. в інтересах ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
У позові просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 12.06.2025 № 1563-0801 у розмірі 47439,0 грн та судовий збір.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 12.06.2025 № 1563-0801, у зв'язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 47439,0 грн, з яких: 19100,0 грн - заборгованість за кредитом, 18909,0 грн - заборгованість за процентами, 7640,0 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 1790,0 грн - заборгованість за комісією.
Ухвалою суду від 18.12.2025 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.01.2026.
08.01.2026 представниця відповідачки надіслала до суду відзив, у якому зазначила, що заперечує щодо позову з наступних підстав.
Зміст укладеного між сторонами кредитного договору не містить умов про наявність у кредитодавця права вимагати у відповідача здійснення дострокового погашення кредиту, тобто у позивача відсутнє право вимоги дострокового погашення кредитної заборгованості.
Щодо стягнення відсотків, зазначила, що під час стягнення заборгованості за відсотками необхідно керуватись умовами договору, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нараховувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така сума не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Також, додала, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. У постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 № 902/417/18 вказано, зокрема, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України.
Вважає, що відсотки за процентами річних відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані позивачем неправомірно та не підлягають до стягнення.
Позовна вимога щодо стягнення комісії 1790,0 грн задоволенню не підлягає, оскільки встановлення такої у договорі суперечить вимогам законодавства.
У судове засідання 16.01.2026 з'явилась представниця відповідачки, представник позивача не з'явився. Розгляд справи відкладено на 02.02.2026.
У судове засідання 02.02.2026 з'явилась представниця відповідачки, представник позивача не з'явився.
Представник позивача в клопотанні, яке долучено до позовної заяви, просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 55).
Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частина третя статті 223 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки такий повідомлений про розгляд справи належним чином, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
У судовому засіданні представниця відповідачки просила у позові відмовити повністю. Оскільки не настав час дострокового повернення кредиту. При цьому зазначила, що визнає факт укладення договору та отримання у межах його виконання відповідачкою коштів від позивача двома траншами у сумі по 17300,0 грн та 1800,0 грн, а всього 19100,0 грн.
Також, не визнає заборгованість щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 18909,0 грн, оскільки такі є неспівмірними та надмірними. Заперечила щодо нарахування відсотків у розмірі 7640,0 грн за процентами річних відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану. Також, вважає неправомірним нарахування комісії в сумі 1790,0 грн, оскільки не зрозуміло, яким чином нарахована така сума і комісія стягується лише, якщо позичальник більш, ніж двічі на місяць, звертається до кредитодавця за інформацією щодо кредитної заборгованості.
Крім того, представниця відповідачки вказала, що формуючи позовні вимоги позивач не врахував сплату відповідачкою заборгованості 25.07.2025 у сумі 600,99 грн та 2767,5 грн.
До матеріалів справи долучено виписки про рух коштів по рахунку відповідачки.
Суд, заслухавши представницю відповідачки, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
12.06.2025 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» № 1563-0801 (далі - Кредитний договір, Договір) (а. с. 11-21).
Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 3.2 Кредитного договору для укладення цього договору у порядку, встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
При поданні інформації відповідно до пункту 3.2 договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця на веб-сайті кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ у ІТС кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що поданий позичальником відповідно до пункту 3.2 цього Договору зокрема, але не виключно в один із наступних способів: у смс-повідомленні; з використанні сучасних сервісів передачі даних (Vibar, WhatshApp, Telegram, тощо); електронним листом; шляхом здійснення дзвінку та повідомлення одноразового паролю (пункт 3.3 Кредитного договору).
Безпосередньо після отримання акцепту від позичальника, що є укладенням договору відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на цей Договір, укладений у вигляді електронного документа, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього кредитодавець направляє позичальнику підтвердження вчинення (укладення) цього Договору у формі електронного документа та примірник (оригінал) цього Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в особистий кабінет позичальника та на електронну адресу позичальника, вказану ним у порядку, встановленому пунктом 3.2 Договору (пункт 3.9 Кредитного договору).
Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 17300,0 грн. Дата надання/видачі кредиту: 12.06.2025 (пункти 4.1-4.2 Кредитного договору).
Базовий період складає 28 календарних днів (пункт 4.8 Кредитного договору).
Відповідно до пункту 4.10 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною ставкою:
- 1,0 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору;
-0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Згідно з п. 11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15,0 % від суми виданого кредиту.
Відповідно до пункту 4.12 Кредитного договору комісійна винагорода, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет становить не більше 0,7 % від суми платежу, що вноситься позичальником.
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту - 11.06.2026 (пункт 4.14 Кредитного договору).
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3307,57 % (пункт 4.15 Кредитного договору).
Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає: 75241,73 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет (пункт 4.16)
Згідно з пунктом 5.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.
Відповідно до пункту 8.3 Договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом.
Цей договір підписаний від імені ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4384.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Графік платежів за Договором) дата видачі кредиту 12.06.2025. Кількість днів у розрахунковому періоді - 365 днів. Чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 17550,02 грн. Сума кредиту за договором - 17300,0 грн. Проценти за користування кредитом - 54823,70 грн. Комісія за надання кредиту - 2595,0 грн. Інші послуги третіх осіб - 523,03 грн. Реальна річна процентна ставка - 3307,57 %. Загальна вартість кредиту - 75241,73 грн (а. с. 30 зворот-31).
28.06.2025 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1563-0801 (далі - Додаткова угода) (а. с. 37 зворот-39), відповідно до умов якої кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові кошти в розмірі 1800,0 грн.
Відповідно до п. 2.11 Додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить 381 день, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.
Додаткова угода підписана від імені ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9626.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Додаток до Додаткової угоди) дата видачі кредиту 28.06.2025. Кількість днів у розрахунковому періоді - 365 дні. Чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 85857,74 грн. Сума кредиту за договором - 19100,0 грн. Проценти за користування кредитом - 63295,90 грн. Комісія за надання кредиту - 2865,0 грн. Інші послуги третіх осіб - 596,84 грн. Реальна річна процентна ставка - 6710,50 %. Загальна вартість кредиту - 85857,74 грн (а. с. 40).
Відповідно до копії довідки ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджується видача коштів за Кредитним договором від 12.06.2025 № 1563-0801, а саме: 12.06.2025 у розмірі 17300,0 грн, 28.06.2025 у розмірі 1800,0 грн (а. с. 41).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» станом на 22.10.2025 заборгованість сформовано у розмірі 47439,0 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19100,0 грн, заборгованість за процентами - 18909,0 грн, заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України - 7640,0 грн, заборгованість за комісією - 1790,0 грн (а. с. 42-43).
Згідно з розрахунком відповідачка здійснила одну проплату 14.07.2025 на суму 9000,0 грн.
Згідно з даними виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк» 12.06.2025 на рахунок відповідачки надійшло 17300,0 грн та 28.06.2025 надійшло 1800,0 грн. Деталі операцій: CASH2CARD A2C EASYCASH.
14.07.2025 відповідачка сплатила 9000,0 грн, деталі операції: Creditcasa. Credit1.
25.07.2025 сплачено відповідачкою кошти в сумі 600,99 грн та 2767,5 грн. Деталі операції: EASYPAY.UA2.
Оцінюючи дані виписки по рахунку відповідачки, суд не визнає зазначений доказ належним в частині встановлення обставин здійснення відповідачкою оплат в сумі 600,99 грн та 2767,5 грн саме у межах виконання Договору від 12.06.2025 № 1563-0801. Так, аналіз даних виписки загалом дає підстави вважати, що у відповідачки були наявні й інші кредитні зобов'язання, відмінні від тих, які розглядаються в межах цього спору. Тоді як деталі операції не дають можливості констатувати, що сплачені кошти в сумі 600,99 грн та 2767,5 грн призначені саме для погашення заборгованості за Кредитним договором у цій справі.
28.10.2025 позивач надіслав відповідачці вимогу про усунення порушень умов Договору від 12.06.2025 № 1563-0801, відповідно до якої станом на 22.10.2025 відповідачкою, як позичальником порушено умови Договору щодо строків сплати процентів. Як наслідок виникла заборгованість за процентами, сплата за якими прострочена на строк понад один календарний місяць. Станом на 22.10.2025 загальна заборгованість за Договором складає 47439,0 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19100,0 грн, заборгованість за процентами - 18909,0 грн, заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України - 7640,0 грн, заборгованість за комісією - 1790,0 грн (а. с. 44).
Дані щодо виконання боржницею вказаної вимоги відсутні.
Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Договір підписаний ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачкою правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідачки коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_2 . Договір не був би укладеним.
Суд установив, що за умовами Договору відповідачка отримала кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 19100,0 грн, користувалась ними.
Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором відповідачка не надала.
При цьому у судовому засіданні представниця відповідачки підтвердила факт укладення Договору та отримання коштів у сумі 19100,0 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 19100,0 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Суд вважає необґрунтованими доводи сторони відповідачки про відсутність у позивача права дострокового повернення кредиту й відсотків за ним, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
У пункті 8.3 Договору закріплене відповідне право позикодавця.
Оскільки останню проплату за Договором відповідачка здійснила у липні 2025 року, у жовтні 2025 рокукредитодавець надіслав відповідну вимогу позичальниці і така не виконана до грудня 2025 року, то у ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виникло право на дострокове повернення кредиту і процентів за користування ним.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь комісії у розмірі 1790,0 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Суд не погоджується з доводами представниці відповідачки в частині заперечення розміру заборгованості за комісією, оскільки у п. 4.11 Договору сторони погодили сплату позичальником комісії у розмірі 15 % від суми виданого кредиту і це не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, позивач за Договором має право на отримання комісії в розмірі 2865,0 грн (19100,0 грн * 15%). При цьому, оскільки частину здійсненого відповідачкою 14.07.2025 платежу в розмірі 9000,0 грн, а саме кошти в сумі 1075,0 грн, позикодавець спрямував на часткове погашення заборгованості за комісією, то залишок не погашеної комісії становить 1790,0 грн (2865,0 грн - 1075,0 грн).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості зі сплати комісії за видачу кредиту у розмірі 1790,0 грн.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 18909,0 грн.
Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» за Договором, відповідно до якого заборгованість за процентами становить 18909,0 грн (а. с. 23 зворот-25).
З указаного розрахунку суд установив, що 12.06.2025 надано кредит у розмірі 17300,0 грн, 28.06.2025 надано кредит у розмірі 1800,0 грн. Відповідачка 14.07.2025 погасила заборгованість у розмірі 9000,0 грн, з яких зараховано: 6015,0 грн - проценти за кредитом, 1910,0 грн - проценти за ст. 625 ЦК України, 1075,0 грн - комісії. Тобто, станом на 14.07.2025 у відповідачки заборгованість за процентами була повністю погашена.
Протягом періоду з 12.06.2025 до 27.06.2025 відповідачці нараховувались проценти за ставкою 1 % на день від тіла кредиту згідно з п. 4.10 Договору, тобто по 173,0 грн на день. Протягом періоду з 28.06.2025 до 24.10.2025 відповідачці нараховувались проценти за ставкою 1 % від тіла кредиту згідно з п. 4.10 Договору, тобто по 191,0 грн на день.
Таке нарахування процентів та строк їх нарахування відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідачка прийняла, частково виконувала шляхом отримання кошів, їх використання та часткового погашення заборгованості.
Отже, суд дійшов висновку про те, що нараховані позивачем проценти саме за користування кредитними коштами у сумі 18909,0 грн за період з 15.07.2025 до 21.10.2025 за ставкою 1% на день на залишок тіла кредиту здійснено відповідно до умов Договору та в межах погоджених строків кредитування.
Оцінюючи доводи представниці відповідачки в частині заперечення розміру заборгованості за процентами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, не заслуговують на увагу доводи представниці відповідачки з покликанням на відповідну судову практику Верховного Суду, оскільки у цій справі позивач просить стягнути 18909,0 грн саме як нараховані відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом, а не як штрафні санкції (штраф, пеню). Тобто, заявлені до стягнення в цій частині кошти не є компенсацією за невиконання боржником своїх зобов'язань за Договором, не є процентами у розумінні ч. 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання, які суд може зменшити.
Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за Договором в частині суми нарахованих процентів на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 7640,0 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з наступним.
Відповідачка як боржниця порушила зобов'язання за Договором. Доказів сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом не надала.
Проте, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування позикодавцем процентів як міри відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Тобто, в цьому випадку відповідачка як позичальниця звільнена від обов'язку сплати процентів на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 7640,0 грн задоволенню не підлягають.
При цьому, оскільки позичальниця звільнена від обов'язку сплати процентів на підставі ст. 625 ЦК України, а сплачені відповідачкою 14.07.2025 кошти у сумі 1910,0 грн неправомірно спрямовано на погашення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, то суд дійшов висновку про необхідність урахування цих коштів у погашення заборгованості відповідачки зі сплати процентів за користування кредитом.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у частині стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом і стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами за Договором у розмірі 16999,0 грн (18909,0 грн - 1910,0 грн).
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1934,74 грн (а. с. 9).
На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як п'ять днів.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272-273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 12.06.2025 № 1563-0801 у розмірі 37889,0 грн, з яких: 19100,0 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16999,0 грн - заборгованість за процентами, 1790,0 грн - заборгованість за комісією.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1934,74 грн.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 лютого 2026 року.
Учасники справи:
позивач - товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження за адресою: бульвар Л. Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38548598;
відповідачка - ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ