05 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 698/518/25
Провадження № 22-ц/821/40/26
Категорія 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - Василенко Л.І.,
суддів: Новікова О. М., Фетісової Т.Л.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,
представник позивача-адвокат Тараненко Артем Ігорович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області 08 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс», Товариство) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 283709417 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
При заповненні анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Договір підписано за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
23.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6000,00 грн на банківську карту відповідача № 4441ХХХХХХХХ99.
Товариство свої зобов'язання надати грошові кошти виконало у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
Всупереч умов договору № 283709417 від 23.08.2023 ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 30967,20 грн, яка складається з наступного: 6000,00 грн - заборгованість по кредиту; 24967,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118/01, відповідно умов якого, до фактору за плату відступлено право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118/01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 255 від 24.10.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15411,60 грн.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30967,20 грн.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, згідно умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №б/н від 29.05.2025, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30967,20 грн.
Отже, відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого на момент подання позовної заяви виникла заборгованість на загальну суму 30967,20 грн, яка складається з наступного: 6000,00 грн - заборгованість по кредиту; 24967,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
В зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023 у розмірі 30967,20 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 283709417 від 23.08.2023 у розмірі 30967,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс», яке набуло право вимоги, заборгованості за договором кредитної лінії № 283709417 від 23.08.2023 у розмірі 30967,20 грн.
Суд, враховуючи складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наявність численної усталеної практики, а також враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшити розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «Ейс» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.09.2025 та ухвалите нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано оцінки фактичним обставинам викладеним у позовній заяві, які явно свідчать про порушення закону.
Вважає, що питання про відступлення ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги за кредитним договором № 283709417, укладеним 23.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , слід вирішувати, виходячи зі змісту домовленостей між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в контексті того, чи передбачалась можливість передачі майбутніх прав вимоги.
Аналіз положень договору факторингу дає підстави вважати, що вимога до боржника ОСОБА_1 не могла входити до Витягу з Реєстру боржників, адже на момент укладення договору факторингу кредитний договір ще не був укладений, а сам договір факторингу не передбачає передачу абстрактних вимог за кредитними договорами, які будуть укладені в майбутньому.
З доданих позивачем Додаткових угод до Договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, не вбачається зміна умов Договору факторингу щодо можливості відступлення прав грошової вимоги Клієнтом Факторові, яке настане в майбутньому.
До того ж, ані у Додаткових угодах до Договору факторингу, ані в долучених копіях Актів прийому-передачі Реєстру боржників не зазначено про відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 та розмір відступленої грошової вимоги.
Позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому й до ТОВ «ФК «Ейс», оскільки позивач посилається на договір факторингу, який був укладений 28.11.2018, тоді як спірний договір укладений після відступлення прав вимоги.
Отже, ТОВ «ФК «Ейс» у даному випадку є неналежним позивачем. Оскільки не має права вимагати від відповідачки сплати заборгованості за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс», є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Відзив на апеляційну скаргу.
Представник ТОВ «ФК «Ейс» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вказує, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс».
Фактичні обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 283709417, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн, на рахунок позичальника, картка № НОМЕР_1 з кінцевим терміном повернення 22.09.2028, мета кредиту на споживчі цілі, тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 3690,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9690,00 грн, реальна річна процентна ставка 34000,89 % річних.
Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30967,20 грн, яка складається із: 6000,00 грн заборгованості по кредиту, 24967,20 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, сума/ліміт кредиту 6000,00 грн, строк кредитування до 1857 днів, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом на рахунки позичальника в наступному порядку: у розмірі 6000,00 грн - на рахунок позичальника, картка № НОМЕР_1 у національній валюті. Процентна ставка 34000,89% річних, тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом - 3690,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9690,00 грн.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (www.moneyveo.ua).
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор PJVW для підписання Кредитного договору № 283709417 від 23.08.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії та іншими супутніми документами.
ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена із вказаними документами та зобов'язується виконувати їх умови. Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису. На виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Згідно довідки від 23.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повідомляє про успішність наступних операцій, згідно договору № 283709417 від 23.08.2023 укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за кредитним договором № 283709417 на картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-5199 перераховано кошти у сумі 6000,00 грн..
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023 боржниця ОСОБА_1 заборгувала первинному кредитору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» загальну суму заборгованості за кредитом 15232,80 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9411,60 грн - заборгованість за відсотками по кредиту.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики виникла заборгованість, яка станом на 10.10.2024 становить 30967,20 грн, яка складається з 6000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками - 24967,20 грн.
Згідно наданої ТОВ «ФК «Ейс» виписки з особового рахунка за кредитним договором № 283709417 заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 складає 30967,20 грн, з яких 6000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 24967,20 грн прострочена заборгованість за процентами.
Згідно наданої інформації АТ «Універсал Банк» від 23.07.2025 на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № 4441-ХХХХХХХ-99 та за період з 23.08.2023 по 28.08.2023 здійснено зарахування на суму 6000,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору 31.12.2024.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 255 від 24.10.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15411,60 грн.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір фактоингу № 10/1024-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 2 від 10.10.2024 до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30967,20 грн.
29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого на користь ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30967,20 грн, що підтверджується актом прийому-передач і реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023, а саме тіла кредиту та нарахованих відсотків.
Отже, предметом позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» є стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 283709417від 23.08.2023 в розмірі 30967,20 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість за кредитом, 24967,20 грн заборгованість по відсоткам.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс», суд першої інстанції виходив з того, що на підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» є обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс», яке набуло право вимоги, заборгованості за договором кредитної лінії № 283709417 від 23.08.2023 у розмірі 30967,20 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступого.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч. 2 ст. 1078 ЦК України).
Майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч. 1 ст. 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з'явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу.
З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 283709417.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 255 від 24.10.2023. Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод до 31.12.2024. За змістом пункту 2.1 договору факторингу № 28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 24.10.2023 № 255 до договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 15411,60 грн.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01. За змістом пункту 2.1 договору факторингу № 10/1024-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пункту 4.1. договору факторингу № 10/1024-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Згідно із витягом з реєстру прав вимоги від 10.10.2024 № 2 до договору між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» факторингу від 10.10.2024 №10/1024-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 30967,20 грн.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу від №29/05/25-Е. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30967,20 грн, що підтверджується актом прийому-передач і реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025.
Отже, у справі, яка переглядається, внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 23.08.2023 № 283709417 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Договори факторингу є чинними, оскільки їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають виконанню.
Що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
З матеріалів справи вбачається, що при підписанні кредитного договору № 283709417 від 23.08.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова» (первісний кредитор) сторонами було погоджено всі істотні умови договору. Відповідачем вказаний договір був підписаний за допомогою електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора PJVW.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн, на картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-5199 з кінцевим терміном повернення 22.09.2028, загальні витрати за кредитом 3690,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9690,00 грн, реальна річна процентна ставка 34000,89 % річних.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, сума/ліміт кредиту 6000,00 грн, строк кредитування до 1857 днів, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом на рахунки позичальника в наступному порядку: у розмірі 6000,00 грн - на рахунок позичальника, картка № НОМЕР_1 у національній валюті. Процентна ставка 34000,89% річних, тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом - 3690,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9690,00 грн.
Згідно довідки від 23.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повідомляє про успішність операції, згідно договору № 283709417 від 23.08.2023 укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 6000,00 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 283709417 від 23.08.2023 ОСОБА_1 заборгувала первинному кредитору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» загальну суму заборгованості за кредитом 15232,80 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9411,60 грн - заборгованість за відсотками по кредиту.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики виникла заборгованість, яка станом на 10.10.2024 становить 30967,20 грн, яка складається з 6000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками - 24967,20 грн.
Згідно наданої ТОВ «Ейс» виписки з особового рахунка за кредитним договором № 283709417 заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 складає 30967,20 грн, з яких 6000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 24967,20 грн прострочена заборгованість за процентами.
Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30967,20 грн, яка складається із: 6000,00 грн заборгованості по кредиту, 24967,20 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було.
Слід зауважити, що стороною відповідача надані позивачем розрахунки заборгованості не спростовані, не надано власного розрахунку чи доказів виконання боргових зобов'язань.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість наявності у відповідача заборгованості в розмірі 30967,20 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів виконання договорів факторингу, зокрема сплати ціни продажу факторами відповідним клієнтам є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, судом першої інстанцій виконано вимоги ст. 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено і оцінено докази та встановлено обставини у справі, правильно застосовано норми матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Врахувавши характер спірних правовідносин, складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів, про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.09.2025, судові витрати слід залишити за відповідачем.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 05 лютого 2026 року.
Головуюча Л. І. Василенко
Судді О. М. Новіков
Т. Л. Фетісова