Житомирський апеляційний суд
Справа №279/6806/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.
Номер провадження №33/4805/531/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
02 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду 27.10.2025 року о 17 год. 36 хв. по вул. Святкова, с. Горщик, Коростенського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Reno Scenic» « НОМЕР_1 », перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на оскарження, постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що відеозапис не може бути доказом до протоколу, який складено до початку відеозапису. На його думку відмова від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, не зафіксована належними та допустимими доказами, оскільки складання направлення для проведення огляду в медичному закладі і вручення його на записі відсутнє. Натомість, в матеріалах справи міститься направлення до медичного закладу складене 27.10.2025 о 17:55 або 18:55 так як час має виправлення, на якому є відмітка «від підпису відмовився», однак факт вручення направлення на записі відсутній. Вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги ст.ст. 245, 252 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом та прийшов до помилкового висновку про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495776 від 27.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 27.10.2025 о 17:35 в с. Горщик по вул. Святкова керував т.з. «Reno Scenic» н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495776 від 27.10.2025 (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.10.2025 (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); рапортом поліцейського РПП СПД 1ВП1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Сергія Хильмана від 27.10.2025 зі змісту якого вбачається, що під час несення служби 27.10.2025 в с. Горщик по вул. Святкова, в темну пору доби в межах населеного пункту по освітленій вулиці з увімкненим дальнім світлом фар, було зупинено т/з «Reno Scenic» нз « НОМЕР_1 ». В ході проведення перевірки водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя тому водію було запропоновано пройти огляд згідно чинного законодавства на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 або у найближчому медичному закладі (Коростенський ЦМЛ), на що гр. ОСОБА_1 категорично відмовився. Гр. ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ст.130 ч.1 КУпАП п.2.5 ПДР, що і було здійснено та в подальшому рух на вказаному т/з заборонено (а.с.8), оптичним диском з відеозаписами з портативного відеореєстратора (а.с. 10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв'язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано. Досліджені суддею докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із автомобільного відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .. Під час апеляційного розгляду справи не були спростовані обґрунтовані та об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу.
З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останнього було проінформовано про причини зупинки та наявність ознак алкогольного сп'яніння. Водій відмовився виконувати законну вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я, незважаючи на роз'яснення наслідків такої відмови, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами, складеними відносно нього адміністративними матеріалами, а також відсторонено від керування транспортним засобом.
Відеозаписом підтверджено, що дії працівників поліції відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Твердження апеляційної скарги, що дані щодо часу зупинки транспортного засобу, часу складання направлення на огляд водія та початку фіксації правопорушення, як на істотні порушення є безпідставними, оскільки вказані порушення не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Слід зазначити, що законодавство не вимагає безперервної щосекундної фіксації кожного жесту поліцейського (вручення паперу, нахил ручки тощо). На відеозаписі зафіксовано зупинку транспортного засобу, виявлення ознак сп'яніння та відмову їхати до лікарні, що є підтвердженням складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виправлення часу направлення до медичного закладу не нівелює факт відмови особи від огляду, оскільки інші матеріали справи, а саме рапорт поліцейського та відеозапис підтверджують час зупинки транспортного засобу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Крім того, на відео зафіксовано відмову ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Твердження апеляційної скарги щодо неправомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відсутності підстав для проходження останнім огляду на стан сп'яніння, порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, неналежність як доказів акту огляду та направлення до медичного закладу були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким обставинам суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Наведені доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх.
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постановила:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Рябенька