Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1063/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/346/26
Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_2
02 лютого 2026 року м.Житомир
Житомирській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
головуючої - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
прокурора: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2026 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 19 березня 2026 року,
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 березня 2026 року.
Суд дійшов висновку, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.149, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Або, у відповідності до положень ст.ст. 182, 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави - у розмірі, передбаченому КПК України, поклавши на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Сторона захисту вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що фактично вся аргументація ризиків зазначених у клопотанні сторони обвинувачення зводиться до тяжкості покарання за кримінальні правопорушення в яких на даний час обвинувачується ОСОБА_6 ..
Зазначає, що у ході судового розгляду кримінального провадження потерпілі, яких уже було допитано, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ніяким чином не пов'язують ОСОБА_6 з кримінальними правопорушеннями, в яких він обвинувачується та претензій до нього не мають.
Допитані у суді першої інстанції потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 також заявили, що не мають претензій до ОСОБА_6 .. З приводу інших потерпілих у кримінальному провадженні, якщо вони і пов'язують обвинуваченого ОСОБА_6 зі вчиненням кримінальних правопорушень, то не за таких обставин які зазначено в обвинувальному акті щодо останнього. А саме, ніхто з потерпілих не підтвердив причетність ОСОБА_6 до участі в злочинній організації, вербування з метою трудової експлуатації, незаконного позбавлення волі, заволодіння особистим документом, незаконного придбання та зберігання бойових припасів, незаконного придбання та зберігання психотропних речовин.
На думку захисника, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано, що на даному етапі кримінального провадження відсутні будь-які фактичні докази, якими б обґрунтовувалося обвинувачення ОСОБА_6 ..
Захисник зазначає, що суд не взяв до уваги, що стороною обвинувачення не доведено ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Наголошує, що жоден із потерпілих не вказав про необхідність перебування під вартою ОСОБА_6 ..
Звертає увагу суду на те, що за час перебування під вартою (з 18.08.2023 року) обвинувачений ОСОБА_6 жодного разу не порушив покладених на нього КПК України обов'язків.
Вказує, що ОСОБА_6 має на утриманні 2х малолітніх дітей; до затримання працював неофіційно на каменеобробці в м. Коростишеві, Житомирської області; раніше несудимий; має офіційне місце реєстрації та проживання, виключно позитивні характеристики за місцем проживання.
Зазначає, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження завершено. Всі необхідні слідчі дії проведено, в тому числі зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні. Вся можлива слідова інформація та мобільні засоби зв'язку осіб, причетних до вказаного кримінального провадження, вилучено та оглянуто, проведено усі необхідні судові експертизи.
Звертає увагу, що в СІЗО на ОСОБА_6 здійснюється моральний та фізичний тиск, а тому є загроза його життю та здоров'ю.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 має документально підтверджений діагноз - артеріальна гіпертензія 2 ступеня, що супроводжується частим підвищенням артеріального тиску в останнього. Проходити повноцінне лікування даної хвороби, умови СІЗО ЖУВП № 8 не дозволяють.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає що, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Аргументи сторони захисту про безпідставність продовження строку тримання під вартою у зв'язку з недоведеністю ризиків колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків суду.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд 1 інстанції врахував фактичні обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які закон класифікує як особливо тяжкі злочини пов'язані із застосуванням насильства міра покарання за які, у разі визнання його винуватим, передбачає позбавлення волі на 15 років, а тому з урахуванням серйозності висунутого проти нього обвинувачення, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_6 може чинити тиск на потерпілого та свідків, які ще на допитані або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому ризики передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України залишаються.
Як заявив в судовому засіданні в апеляційній інстанції прокурор загалом в суді із 21 потерпілого наразі залишається не допитаним 1 потерпілий, також із понад 100 свідків сторони обвинувачення наразі судом допитано лише 5, при цьому не допитано ряд свідків сторони обвинувачення по епізодам інкримінованих ОСОБА_6 ..
Щодо ризику переховування від суду то ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчинені злочинів у складі злочинної організації (у якій він виступив в якості активного виконавця), що певним чином мінімізує можливість застосування заохочувальних приписів КК України до нього у разі постановлення обвинувального вироку та підвищує ймовірність настання ризику переховування. Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негатвних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, обвинувачений може ухилятися від суду, що свідчить про існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень то колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки вже притягувався до кримінальної відповідальності 27.02.2008 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.307 та ч.1 ст.308 КК України, попри це на шлях виправлення не став та продовжив вчинення кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості.
Заявлені ризики, передбачені п.п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися і виправдовують застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, у зв'язку із існуванням вищенаведених ризиків застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатньо для запобігання настанню цих ризиків, а також забезпечення належного судового розгляду даного кримінального провадження.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом раніше було застосовано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
На час розгляду клопотання суду не надано доказів про неможливість перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув'язнення за станом здоров'я або з інших причин.
Доводи захисника, що обвинувачений ОСОБА_6 має проблеми зі здоров'ям та умови СІЗО ЖУВП № 8 не дозволяють проходити повноцінне лікування є неспроможними.
Даних, що захворювання ОСОБА_6 унеможливлюють його перебування в умовах попереднього ув'язнення матеріали справи не містять та стороною захисту не надані.
Тривалий розгляд кримінального провадження викликаний об'єктивними чинниками які неспростовані захисником, складністю провадження та кількістю епізодів, великою кількістю учасників кримінального провадження, зокрема 21 потерпілий у даному кримінальному провадженні, захисники заявляли клопотання відкладення розгляду справи, а приймаючи рішення про відкладення розгляду справи суд визначав судові засідання в найкоротші терміни враховуючі, що кримінальне провадження щодо осіб, які тримаються під вартою має бути здійснено невідкладно та розглянуто першочергово.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції про необхідність дотримання вимог щодо розумності строків визначених ст. 28 КПК України, оскільки обвинувальний акт згідно до виділених матеріалів провадження затверджений ще 21.03.2024 року, а ОСОБА_6 утримується під вартою з 15.08.2023 року, а саме з моменту затримання, і саме суд зобов'язаний реагувати на поведінку учасників кримінального провадження, здійснення прокурором своїх повноважень щодо забезпечення присутності свідків обвинувачення та допиту всіх потерпілих.
Аргументи захисника про те, що до ОСОБА_6 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки судом при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обсяг обвинувачення, тяжкість та характер кримінальних правопорушень.
Доводи захисника про те, що судом не враховано, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні 2-х малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, працював неофіційно, не порушив покладених на нього КПК обов'язків, не є переконливим аргументом для визначення застави.
Апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до обвинувачення ОСОБА_6 входив до керівного складу злочинної організації, яка з застосуванням насильства, погроз застосування насильства, незаконного позбавлення волі, заподіянні фізичних страждань здійснювали вимагання, трудову експлуатацію в м. Коростишеві з 2017 року по 2023 рік, що з врахуванням проживання потерпілих та свідків в даному невеликому населеному пункті негативно вплине на розгляд справи судом, а тому продовження тримання ОСОБА_6 під вартою вимагають інтереси суспільства.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а також про недоведеність існування підстав для продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Доводи сторони захисту про те що на обвинуваченого ОСОБА_6 здійснюється фізичний та психологічний тиск перевіряються в межах кримінального провадження №42023060000000068 від 15.11.2023 та за цим фактом здійснюється досудове розслідування другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) ТУДБР, розташованого у м. Хмельницькому (з дислокацією у м. Житомирі) ТУДБР у м. Хмельницькому.
Твердження захисника ОСОБА_7 , що жоден із потерпілих не вказав про необхідність перебування під вартою ОСОБА_6 є неспроможними, оскільки КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового врахування думки потерпілих під час вирішення питання продовження запобіжного заходу.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 331, 376, 418, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2026 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 19 березня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_4
ОСОБА_3