65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2528/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників:
від прокуратури: Пластун Т.А.,
від позивача-1: Шмиголь Ф.Д.,
від позивача-2: Шмиголь Ф.Д.,
від позивача-3: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2528/25
за позовом: Херсонської окружної прокуратури (просп. Богоявленський, № 314, м. Миколаїв, 54000) в інтересах держави в особі:
1) Херсонської обласної військової адміністрації (площа Свободи, № 1, м. Херсон, 23023);
2) Херсонської обласної державної адміністрації (площа Свободи, № 1, м. Херсон, 23023);
3) Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (просп. Незалежності, № 47, м. Херсон, 73000);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» (вул. Косівська, № 47, м. Одеса, 65017)
про стягнення 28 421 802,34 грн,
1. Суть спору.
Херсонська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (надалі - Херсонська ОВА, позивач-1), Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська ОДА, позивач-2) та Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (Департамент, позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» (ТОВ «Одесміськбуд», відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-3 збитки у сумі 28421802,34 грн.
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину завищення вартості виконаних відповідачем робіт за укладеним з Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації договором № 5-П від 10.06.2021, що призвело до спричинення збитків державі, адже фінансування виконання робіт здійснювалось за рахунок державного та місцевого бюджетів. У зв'язку з тим, що позивачі, які у спірних правовідносинах наділені повноваженнями для захисту інтересів держави, не вчинили дій, з метою стягнення збитків з відповідача, прокурор звернувся до суду з позовом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
2. Позиція учасників справи.
2.1. Аргументи Прокурора.
Прокурор зазначає, що Рішенням ХХХІІ сесії Херсонської обласної ради VІІ скликання №1561 від 28.02.2020 «Про план заходів з реалізації у 2021 -2023 роках Стратегії розвитку Херсонської області на період 2021-2027 років» затверджено план заходів з реалізації у 2021 - 2023 роках Стратегії розвитку Херсонської області на період 2021-2027 років, в рамкам якої за напрямом 2D «Збереження та розвиток культурного простору» передбачено реставрацію та реконструкцію будівель музеїв обласного значення - пам'яток архітектури, історії та культури, у тому числі Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка за адресою: м. Херсон, вул. Соборна, 34.
Постановою Кабінету Міністрів України №887 від 11.08.2021 затверджено Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності, а розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 №1248-р «Про затвердження розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності» із загального фонду державного бюджету виділено цільову фінансову допомогу в сумі 33 022,5 тис.грн. до обласного бюджету Херсонської області на реалізацію науково-проектної документації Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 230057, 4-Хр), Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний номер 29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування.
Також прокурор вказує, що моніторингом веб-порталу публічних закупівель «Prozorro» ним встановлено, що у квітні 2021 року Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації проведено відкриті торги щодо закупівлі «науково-проектної документації Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» очікуваною вартістю 95 101 337,00 грн. (ідентифікатор доступу UA-2021-04-14-002563-a), за результатами якої 10.06.2026 між Департаментом та ТОВ «Одесміськбуд» укладено договір № 5-П.
Посилаючись на умови вказаного договору № 5-П, прокурор наголошує, що фінансування об'єкта у 2021 році здійснюється за рахунок обласного бюджету у сумі 1 965 400,00 грн, у 2022 році здійснюється за рахунок коштів державного і обласного бюджету у сумі 46 341 550,91 грн., у 2023 році здійснюється за рахунок коштів державного і обласного бюджету у сумі 46 341 550,91 грн., по мірі їх надходження відповідно до порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1764. Між тим, опрацюванням Єдиного веб-порталу використання публічних коштів «Spending.gov.ua» прокурором встановлено, що за договором №5-П від 10.06.2021 упродовж грудня 2021 року проведено оплату на суму 32 564 880 грн, в тому числі в порушення вимог п. 3.1 договору 9 770 000.00 грн аванс для придбання матеріалів.
Також прокурор додає, що 13.02.2025 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації опубліковано додаткову угоду до договору №5-П від 10.06.2021, яка укладена 26.12.2024, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2025.
Водночас, як зазначає прокурор, Херсонською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42025232010000010 від 31.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати посадовими особами Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, на користь інших осіб, грошових коштів державного та обласного бюджету Херсонської області, в межах якого встановлено, що посадові особи Департаменту достовірно знаючи, що вартість та об'єми фактично виконаних робіт відповідачем згідно спірного договору, не відповідають вартості та об'ємам робіт, зазначених у кошторисній частині договору, на підставі підроблених актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, необґрунтовано сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ «Одесміськбуд» грошові кошти на загальну суму 28 421 802,34 грн.
Окрім того, прокурор пояснив, що в рамках кримінального провадження №42025232010000010 від 31.01.2025 проведено судову економічну експертизу, про що складено висновок експерта №СЕ-19/122-25/2556-ЕК від 09.05.2025, та судову будівельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої складено висновок експерта №СЕ-19/115-25/3796- БТ., якими підтверджено факт необґрунтованого отримання ТОВ «Одесміськбуд» коштів в сумі 28 421 802,34 грн. При цьому, в подальшому у період з грудня 2021 року по червень 2025 року будівельні роботи, визначені умовами договору № 5-П від 10.06.2021, так і не виконані, що, на думку прокурора, є підставою для стягнення з відповідача необґрунтовано отриманих грошових коштів в сумі 28 421 802,34 грн.
Відтак, за висновком прокурора, за рахунок бюджетних коштів з рахунків Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації за договором №5-П від 10.06.2021 зайво сплачено 28 421 802,34 грн. бюджетних коштів за роботи, які фактично не проводилися, що спричинило шкоду інтересам держави, які полягають в ефективному, економному та законному використанні бюджетних коштів. У свою чергу, ні Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, ні Херсонською обласною державною адміністрацією, та в подальшому Херсонською обласною військовою адміністрацією не ініціювалося питання щодо стягнення з ТОВ «Одесміськбуд» вказаних грошових коштів, які Товариство безпідставно отримало, як підрядник за договором №5-П за виконання робіт.
Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, прокурор наголошує, що при укладенні договору № 5-П від 10.06.2021 сторонами узгоджено ціну договору та строки виконання робіт, про що чітко прописано в пунктах договору, а відповідач як підрядник взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи на умовах та в терміни, визначені договором. У свою чергу, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), а відтак, ключовим моментом для проведення оплати за договором №5-П від 10.06.2021 є фактично виконані роботи, що підтверджується складеними та підписаними актами приймання виконаних будівельних робім та довідкою про вартість будівельних робіт та витрат.
Водночас, за ствердженням прокурора, протиправна поведінка та дія полягають у тому, що ТОВ «Одесміськбуд» як підрядником в офіційні документи Акти фоми КБ-2в та КБ-3, які є підставою для перерахування коштів, внесено відомості про роботи та матеріали, що не виконувалися та не використовувалися, а наявність збитків підтверджено висновками судової економічної експертизи, про що складено висновок експерта №СЕ-19/122-25/2556-ЕК від 09.05.2025, та судової будівельно-технічної експертизи, за результатами проведення якої складено висновок експерта №СЕ-19/115-25/3796-БТ.
В свою чергу, причинний зв'язок, на переконання прокурора, полягає у тому, що ТОВ «Одесміськбуд» та Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації безперечно були обізнані, що відомості в актах не відповідають дійсності та не вжили упродовж січня 2022 - червня 2025 року заходів щодо належного виконання зобов'язання та для запобігання спричинення шкоди. При цьому, виходячи з наявних матеріалів кримінального провадження №42025232010000010 та № 12025231020000597 встановлено та документально підтверджено, що Департаментом перераховано кошти на рахунок Товариства в сумі 32 564 880 грн, у тому числі з них 28 421 802,34 грн за роботи, які фактично виконано не було.
Відтак, за висновком прокурора, максимальний результат при використанні бюджетних коштів досягається у тому числі за рахунок того, що гроші за виконання робіт за укладеним договором підряду №5-П можуть бути переведені лише за фактичний обсяг виконаних робіт, а перерахування коштів в розмірі 28 421 802,34 грн за роботи, які фактично виконано не було не може свідчити про дотримання принципу ефективності та результативності.
Отже, обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави, зокрема безпідставне перерахування коштів з бюджету у сумі 28 421 802,34 грн за роботи, які фактично виконано не було, свідчать про невідповідність вказаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства, що призводить до розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб'єктів господарювання.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, останній вказує, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Неефективне використання (безпідставне витрачання) бюджетних коштів порушує державні інтереси у зазначеній сфері, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може унеможливити фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених. Крім того, питання дотримання уповноваженими особами вимог законодавства під час витрачання коштів набувають особливої актуальності в умовах збройної агресії російської федерації.
На переконання прокурора, у таких умовах пріоритетними є питання захисту інтересів держави у бюджетній сфері, зокрема, щодо використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану, дотримання умов договорів, укладених за результатами публічних закупівель, виконання зобов'язань за ними стосовно строків, належної якості та комплектації постачання товарів, робіт і послуг. В свою чергу, на державні органи першочергово покладено виконання дій, які направлені на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, територіальних громад, а неефективне витрачання коштів не тільки не сприяє встановленню режиму законності на території України, але й суттєво поглиблює проблему гострого дефіциту коштів бюджетів усіх рівнів. Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Водночас, за ствердженням прокурора, Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації достеменно знаючи, що фактично ним у грудні 2021 році перераховано кошти з бюджету в розмірі 28 421 802,34 грн на рахунки ТОВ «Одесміськбуд» за роботи, які виконано не було і відповідно підрядником порушено істотні умови договору щодо строків і якості виконаних робіт, не вживав заходів щодо повернення вказаних коштів до бюджету, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Так само і Херсонською обласною державною адміністрацією, за якою було визначено здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням вказаних бюджетних коштів, незважаючи на явні порушення вимог чинного законодавства і нецільове та безпідставне використання бюджетних коштів в сумі 28 421 802,34 грн, не вжито жодних заходів щодо стягнення з ТОВ «Одесміськбуд» вказаних коштів в судовому порядку.
2.2. Аргументи позивача-2 (Херсонська ОДА).
Херсонська обласна державна адміністрація погоджується з доводами, викладеними прокурором у позові, та, посилаючись на норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини щодо підряду, наголошує, що відповідачем до теперішнього часу роботи, визначені договором, не виконано, втім кошти отримані в обсягах, визначених умовами договору. Відтак, позивач-2 погоджується з думкою прокурора, викладеною в позові, що боржником мають бути відшкодовані збитки, завдані державі в особі Департамента розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації.
3. Процесуальні питання, вирішені судом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 позовну заяву (вх. № 2590/25) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
01.07.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх. № 2590/25 від 27.06.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2528/25. Постановлено справу № 916/2528/25 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "17" липня 2025 року о 12:20 год.
03.07.2025 за вх.№ 21117/25 до суду від представника Херсонської обласної державної адміністрації надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка відповідною ухвалою суду від 04.07.2025 була задоволена судом повністю.
07.07.2025 за вх.№ 21453/25 до суду від представника Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації також надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка відповідно була задоволена судом ухвалою від 08.07.2025.
09.07.2025 від Херсонської обласної державної адміністрації до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 21682/25), які судом були прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.
17.07.2025 у підготовчому засіданні по справі № 916/2528/25 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до "07" серпня 2025 року о 12:00 год., про що відповідач був повідомлений ухвалою суду від 17.07.2025, постановленою у відповідності до ст. 120 ГПК України.
21.07.2025 представником Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації подано до суду заяву (вх. № 22965/25), якою останній просив внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 916/2528/25 та перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді. Вказана заява була задоволена та 28.07.2025 було надано доступ представнику до матеріалів електронної справи № 916/2528/25.
18.07.2025 Херсонською ОДА подано до суду додаткові пояснення (вх. № 22770/25) щодо підтвердження повноважень представника відповідним документами. Вказані пояснення були долучені до матеріалів справи разом із доданими до них доказами.
29.07.2025 за вх.№ 23928/25 до суду від Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Окрім того, 30.07.2025 від Херсонської окружної прокуратури до суду також надійшла заява (вх. № 23968/25) про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Підготовче засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі № 916/2528/25 на 07.08.2025 о 12:00 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Цісельського О.В. у період з 31.07.2025 по 07.08.2025 включно на лікарняному.
08.08.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/2528/25 за ініціативою суду на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі № 916/2528/25 на "02" вересня 2025 року о 12:20 год. Також, даною ухвалою були задоволені заяви Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (вх. № 23928/25 від 29.07.2025) та Херсонської окружної прокуратури (вх. № 23968/25 від 30.07.2025), постановлено здійснити проведення підготовчого засідання по справі № 916/2528/25 "02" вересня 2025 року о 12:20 год. та всіх подальших судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «ВКЗ».
26.08.2025 позивач-2 звернувся до суду із заявою (вх. № 26519/25), якою просив провести підготовче засідання у справі, призначене на 02.09.2025 о 12:20 год., за відсутності представника Херсонської ОДА.
02.09.2025 у підготовчому засіданні по справі № 916/2528/25 судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до "09" жовтня 2025 року о 12:00 год., про що позивачів 1, 2 та відповідача було повідомлено відповідною ухвалою від 03.09.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.
09.10.2025 у підготовчому засіданні по справі № 916/2528/25, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/2528/25 до судового розгляду по суті на "23" жовтня 2025 року о 12:00 год. Окрім того, призначено резервну дату судового засідання з розгляду справи № 916/2528/25 по суті на 20 листопада 2025 року об 11:00 год. Херсонська обласна військова адміністрація, Херсонська обласна державна адміністрація та Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд», відповідно до приписів ст. 120 ГПК України, були повідомлені про час та місце розгляду справи по суті ухвалою суду від 10.10.2025.
Судове засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2025 у справі № 916/2528/25 на 23.10.2025 о 12:00 год., не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судових засідань.
23.10.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області судове засідання у справі № 916/2528/25 призначено на "20" листопада 2025 року об 11:00 год.
20.11.2025 у судовому засіданні по справі № 916/2528/25, у зв'язку з об'єктивною неможливістю завершити розгляд справи по суті, судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до "04" грудня 2025 року об 11:20 год., про що Херсонську обласну військову адміністрацію, Херсонську обласну державну адміністрацію та Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» повідомлено ухвалою суду від 20.11.2025, постановленою відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.
Судове засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 у справі № 916/2528/25 на 04.12.2025 об 11:20 год., не відбулося у зв'язку з позаплановими технічними роботами на об'єктах інформаційної інфраструктури судової влади України, відсутністю доступу до підсистеми ВКЗ та відсутністю стабільного з'єднання з медіа-сервером та мережею інтернет в установі суду, що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції з учасниками справи, які знаходились поза межами суду з використанням технічних засобів представників.
04.12.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області судове засідання у справі № 916/2528/25 призначено на "16" грудня 2025 року об 11:40 год.
Судове засідання, призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2025 у справі № 916/2528/25 на 16.12.2025 об 11:40 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Цісельського О.В. у період з 15.12.2025 по 17.12.2025 включно у відпустці.
18.12.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області судове засідання у справі № 916/2528/25 призначено на "08" січня 2026 року об 11:40 год.
08.01.2026 у судовому засіданні по справі № 916/2528/25, у зв'язку із значним обсягом доказів, що містяться в матеріалах справи, та з метою надання сторонам додаткового часу для підготовки до судових дебатів, судом постановлено протокольну ухвалу про перерву до "15" січня 2026 року о 10:00 год. Херсонську обласну військову адміністрацію, Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» було повідомлено про наступну дату, місце та час судового засідання по суті у справі № 916/2528/25 ухвалою суду від 08.01.2026 у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті прокурор виступив із вступною промовою, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та у судових дебатах просив суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених ним у позові, та підтверджених наданими до матеріалів справи доказами.
Представник Херсонської ОДА та Херсонської ОВА під час розгляду справи по суті виступив із вступною промовою, підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та у судових дебатах наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі.
Представник Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації під час розгляду справи по суті виступив із вступною промовою, також підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та у судових дебатах просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ «Одесміськбуд» про час та місце розгляду справи судом повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази направлення копій ухвал до його електронного кабінету, проте свого представника в підготовчі та судові засідання жодного разу не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтував, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У той же час чергове безпідставне відкладення розгляду справи може призвести до тривалого виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судові засідання, неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, судом враховано, що в умовах воєнного часу, суди України, продовжують працювати на територіях, де це є можливим, на підставі чого, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по даній справі, суд вважав за доцільне розглядати дану справу в межах розумного строку, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної позовної заяви був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах судових засідань. Судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.
Враховуючи наведене, 15.01.2026 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті, оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення 26.01.2026 об 11:00 год.
26.01.2026 судом, відповідно до ч.1 ст.219 та ст. 240 ГПК України, в присутності прокурора та представників позивачів було проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як свідчать матеріали справи, у квітні 2021 року Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації здійснювалась публічна закупівля: «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» (CPV за ДК 021:2015-4545300-7: Капітальний ремонт і реставрація). Ідентифікатор закупівлі - UA-2021-04-14-002563-a. У вказаній процедурі закупівлі прийняли участь два учасника: ТОВ «Ваді 2012» та ТОВ «Одесміськбуд».
Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 06.05.2021 переможцем вищезазначеної публічної закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» (відповідач), як таке, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, із ціною тендерної пропозиції - 94648501,82 грн, оголошено про намір укласти договір з ТОВ «Одесміськбуд».
В подальшому, 10.06.2021 між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ «Одесміськбуд» (підрядник) укладено договір № 5-П (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт, пов'язаних з реставрації пам'ятки історії місцевого значення (охоронний № 29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору об'єкт робіт: ДСТУ БД. 1.1-1:2013 «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» (CPV за ДК 021:2015-45453000-7: Капітальний ремонт і реставрація)». Місцезнаходження об'єкту - м. Херсон, вулиця Соборна, 34. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією.
За умовами п.п. 2.1.-2.3. договору початок та закінчення робіт, зазначених у п. 1.2. договору визначається календарним планом (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору, та графіком виконання робіт та з дня виконання замовником зобов'язань щодо: передачі проектної документації; передачі дозвільної документації; надання будівельного майданчика та/або фронту робіт. Одночасно із остаточним завершенням робіт (наданням замовнику на розгляд та підпис останнього акту виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3) підрядник зобов'язаний передати замовнику всю виконавчу документацію по об'єкту, що оформлюється відповідним актом приймання. Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику.
При цьому, згідно із п.п. 2.4., 2.5. договору, строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин, передбачених п. 19 Загальних умов. Замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт (будівництва об'єкта) із внесенням у встановленому порядку змін у договір, у тому числі до календарного графіка виконання робіт, договірної ціни, тощо.
Умовами розділу 3 «Договірна ціна» договору визначено, що договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1), і складає 94 648 501,82 грн, у тому числі ПДВ 14 537 227,37 грн. Склад витрат за договірною ціною і методика її складання визначається діючими на даний момент «Правилами визначення вартості будівництва» ДСТУ БД. 1.1-1:2013, затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293.
Уточнення твердої договірної ціни здійснюється у разі виникнення обставин, передбачених у п. 24 Загальних умов та у порядку, визначеному Державними будівельними нормами та іншими законодавчими актами в галузі будівництва та містобудування.
Відповідно до п.п. 10.2., 10.3. договору з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством. З метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектній документації замовник забезпечує здійснення авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації (генеральним проектувальником). Авторський нагляд під час будівництва об'єктів здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 11.1. договору встановлено, що джерелом фінансування робіт (будівництва об'єкта) є кошти державного та місцевого бюджетів. Фінансування об'єкта у 2021 році здійснюється за рахунок обласного бюджету у сумі 1 965 400,00 грн по мірі їх надходження відповідно до порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764. Фінансування об'єкта у 2022 році здійснюється за рахунок коштів державного і обласного бюджетів у сумі 46 341 550,91 грн по мірі їх надходження відповідно до порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764. Фінансування об'єкта у 2023 році здійснюється за рахунок коштів державного і обласного бюджетів у сумі 46 341 550,91 грн по мірі їх надходження відповідно до порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764.
Умовами пунктів 12.1.-12.4. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує акті і довідку і подає їх разом з виконавчою документацією для підписання замовнику. Замовник підписує подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтовує причини відмови їх підписання. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених твердою договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю товару.
Відповідно до пункту 12.6 договору можлива попередня оплата замовником, після пред'явлення підрядником рахунку на аванс для придбання матеріалів в розмірі до 30% від обсягу фінансування робіт, які доручаються підряднику у поточному бюджетному році, виходячи з вимог Постанови КМУ в тому числі п.6 від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 2001 № 1764. Замовник оплачує рахунок на аванс протягом 10 банківських днів з дати рахунку.
При цьому, підрядник протягом трьох місяців з моменту надходження коштів зобов'язаний використати отримані кошти для виконання робіт по договору. Підтвердженням цільового використання отриманих коштів є підписаний сторонами акт виконаних робіт форми КБ-2в, який у вказаний вище термін складається підрядником і надається на підпис замовнику. У випадку, якщо протягом трьох місяців з моменту надходження коштів, підрядник не підтвердить цільове використання отриманих коштів, отримана підрядником сума попередньої оплати підлягає поверненню замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів після спливу вказаного строку.
Замовник здійснює оплату виконаних робіт за договором після підписання акту та довідки, при наявності бюджетного фінансування (п. 12.7. договору).
Пунктом 15.1. договору передбачені обов'язки підрядника, зокрема: виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації (п/п 15.1.1.); передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором, закінчені роботи (об'єкт будівництва) (п/п 15.1.6.).
В свою чергу, в п. 15.4. договору погоджені права замовника, а саме: здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт (п/п. 15.4.2.); відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим (п/п. 15.4.5.); ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору (п/п. 15.4.6.).
Відповідно до п. 17.2. договору зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Договір набуває чинності з моменту його укладання, у частині зобов'язань щодо будівництва об'єкта діє до 31.12.2023, у інших частинах до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 18.2. договору).
Відповідно до п. 21 додатками до договору є: додаток 1 - договірна ціна; додаток 2 - календарний план; додаток 3 - графік фінансування.
Договір разом із відповідними додатками підписаний Департаментом та ТОВ «Одесміськбуд» та скріплений відтисками печаток останніх.
З матеріалів справи слідує, що 26.12.2024 між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесміськбуд» була укладена додаткова угода до договору № 5-П від 10.06.2021, якою було погоджено продовжити строк дії договору на проведення робіт на об'єкті: «ДСТУ БД. 1.1-1:2013 «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» (CPV за ДК 021:2015-45453000-7: Капітальний ремонт і реставрація)» і викласти в такій редакції п. 18.2. договору: «договір набуває чинності з моменту його укладення, у частині зобов'язань щодо будівництва об'єкта діє до 31.12.2025, у інших частинах до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору». Пунктом 2 додаткової угоди сторони передбачили викласти додаток № 2 «Календарний план робіт» до договору у новій редакції.
Між позивачем та відповідачем був підписаний та скріплений їх печатками додаток № 2 до договору № 5-П від 10.06.20214 «Календарний план робіт» по об'єкту, за умовами якого термін будівництва: початок - з дати отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт, закінчення - 31.12.2025.
Прокурором до матеріалів справи надано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, які на виконання згаданого договору № 5-П від 10.06.2021 підписані Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесміськбуд» без зазначення їх номеру, звітного періоду виконання робіт та дати їх підписання, а саме три акти за період 2021 року, в яких обсяги та вартість виконаних робіт вказуються зі знаком «мінус»: на суму (-) 9770000,00 грн; на суму (-) 9916400,00 грн; на суму (-) 8989356,50 грн.
До позовної заяви прокурором також долучено і відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а саме форми №КБ-3 з початку будівництва по звітній місяць включно, проте також без зазначення їх номеру, звітного періоду виконання робіт та дати їх підписання, в яких також вартість виконаних робіт вказуються зі знаком «мінус»: на суму (-) 9770000,00 грн; на суму (-) 9916400,00 грн; на суму (-) 8989356,50 грн.
Також матеріали справи містять зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва та кошторисну документацію (том 7, 8 науково-проектної документації).
У матеріалах справи наявні роздруківки платіжних трансакцій, згідно яких Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації проведено оплату ТОВ «Одесміськбуд» вартості виконаних робіт у період з 10.12.2021 по 28.12.2021 за договором № 5-П від 10.06.2021 на загальну суму 32623559,00 грн, а саме: трансакція № 222430448 від 14.12.2021 на суму 9770000,00 грн; трансакція № 224361868 від 24.12.2021 на суму 3064855,78 грн; трансакція № 224361869 від 24.12.2021 на суму 6851544,22 грн; трансакція № 224805587 від 28.12.2021 на суму 8989356,50 грн; трансакція № 225177240 від 29.12.2021 на суму 3889123,50 грн; трансакція № 225561007 від 30.12.2021 на суму 58679,00 грн.
До матеріалів справи долучено копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження 42025232010000010 від 31.01.2025 за фактом розтрати посадовими особами Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації на користь інших осіб грошових коштів державного та обласного бюджету Херсонської області, які кваліфікуються за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
09.06.2025 Відділом поліції № 2 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області на запит прокурора (вих. № 55-4391вих-25 від 01.05.2025) було направлено копії матеріалів кримінального провадження № 42025232010000010 від 31.01.2025 за ч. 5 ст. 191 КК України.
Судом було досліджено висновок експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ19/115-25/3769-БТ від 30.04.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної постановою заступника начальника СВ ВП № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області від 04.03.2025 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025232010000010 від 31.01.2025.
Зі змісту вказаного висновку вбачається, що 19.03.2025 проводився огляд та лінійні виміри з фотофіксацією об'єкта дослідження в присутності ініціатора дослідження. Проведеним оглядом місця події Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34, встановлено, що ТОВ «Одесміськбуд» фактично проведені роботи з демонтажу та встановлення перекриття між 2 та 3 поверхами будівлі, інші роботи не виконуються та станом на 19.03.2025 взагалі роботи не проводяться.
Експерт дійшов висновку, що за результатами візуального огляду та проведенням лінійних вимірів за місцем розташування об'єкта дослідження та при порівнянні отриманих даних з відомостями, наведеними в кошторисній та договірній документації, по об'єкту: «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» встановлено, що вартість фактично виконаних робіт знаходяться в межах договірної ціни, але об'єми зазначені в локальному кошторисі договірної ціни договору № 5-П від 10.06.2021 по вказаному об'єкту невиконані в повному обсязі.
За результатами дослідження була складена таблиця 2 «Порівняння фактично виконаних робіт з тими, що наведені в локальному кошторисі договірної ціни договору № 5-П від 10.06.2021 по об'єкту: «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування», виконано робіт на суму в прямих витратах 3028566,47 грн, всього 4143077,66 грн, у т.ч. ПДВ 690512,94 грн.
У висновку експерта № СЕ19/115-25/3769-БТ від 30.04.2025 зазначено, що проведення судової експертизи доручено судовому експерту відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Пшеничних М.В., який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» (свідоцтво № 18252, видане ЕКК МВС України 14.09.2021), стаж експертної роботи - з 2021 року, який повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України попереджений.
Окрім того, судом досліджено висновок експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/122-25/2556-ЕК від 09.05.2025 за результатами проведеної судової економічної експертизи, призначеної постановою заступником начальника слідчого відділення капітаном поліції Демчук Т.С. від 06.05.2025, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025232010000010 від 31.01.2025, де експерт дійшов висновку, що підтверджується документально оплата вартості виконаних робіт Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації на рахунки ТОВ «Одесміськбуд» НОМЕР_1 та UA233287040000026002054346797 за договором № 5-П від 10.06.2021 на проведення робіт по об'єкту «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» за період з 10.12.2021 по 28.12.2021 на загальну суму 32564880,00 грн.
Враховуючи вартість фактично виконаних робіт, визначену за даним договором висновком будівельно-технічної експертизи СЕ19/115-25/3769-БТ від 30.04.2025, Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації на рахунки ТОВ «Одесміськбуд» НОМЕР_1 та UA233287040000026002054346797 за договором № 5-П від 10.06.2021 на проведення робіт по об'єкту «Науково-проектна документація Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 230057, 4-Хр) Пам'ятка історії місцевого значення (охоронний №29) Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка (колишня Херсонська міська дума) м. Херсон, вул. Соборна, 34. Реставрація та пристосування» за період з 10.12.2021 по 28.12.2021 необґрунтовано сплачено 28421802,34 грн.
У висновку експерта №СЕ-19/122-25/2556-ЕК від 09.05.2025 також зазначено, що проведення судової експертизи доручено завідувачу відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Херсонського НДЕКЦ МВС Катречку Д.В., який має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічної за експертним спеціальностями 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності» (свідоцтво № 6263, видане ЕКК МВС України 23.09.2003), 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій» (свідоцтво № 8896, видане ЕКК МВС України 09.10.2008), 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» (свідоцтво № 8896, видане ЕКК МВС України 09.10.2008), перший кваліфікаційний клас судового експерта та стаж експертної роботи - з 2002 року, який повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України попереджений.
Між тим, як свідчать матеріали справи, 05.03.2025 Херсонська окружна прокуратура звернулась до Херсонської ОВА з листом № 55-2343вих-25, яким прокурор просив у строк до 17.03.2025 надати копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) відповідно до договору № 5-П від 10.06.2021, у тому числі на сплачені у 2021 році 32 млн. грн, а також інформацію щодо фінансування за укладеним договором упродовж 2022-2025 років, ініціювання питання про укладення додаткових угод, підстав укладення 26.12.2024 додаткової угоди до договору № 5-П від 10.06.2021 після спливу одного року від дати закінчення договору, щодо сплати авансового платежу та стану виконання спірного договору.
12.03.2025 Херсонською ОВА листом № 01-01-66-2807/2/25/27 надано відповідь прокурора на вказаний запит, де зазначено, що з аналізу п. 1 розділу ХІІІ (Перехідні положення) ЗУ «Про прокуратуру», ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», вбачається, що представництво в суді законних інтересів держави прокурор здійснює у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, однак жодних доказів фактів порушення або загрози порушення інтересів держави та підстав того, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснюється не було надано, а тому відсутні правові підстави для подання запиту та надання запитуваних документів органам прокуратури. Також, Херсонська ОВА повідомила, що між сторонами укладалися щороку додаткові угоди та продовжено строк дії договору до 31.12.2025, проте будівництво на об'єктах було призупинено у зв'язку із введенням воєнного стану, перебування міста Херсон в зоні активних бойових дій, відсутністю бюджетних призначень, а у зв'язку із довготривалою окупацією міста Херсон, розташуванням окупаційних військ у приміщеннях Адміністрації, постійними обстрілами міста, місцезнаходження більшості документів, що стосуються діяльності Департаменту та створені до початку військової агресії наразі встановити неможливо, а доступ до приміщень Департаменту є обмеженим. Окрім того, Херсонська ОВА додала, що адміністрацією під час здійснення повноважень дотримується принцип ефективності та результативності, належним чином виконуються завдання та здійснюється захист інтересів держави, тож необхідність у представництві у суді законних інтересів держави відсутня.
06.05.2025 за №55-4491вих-25 Херсонська окружна прокуратура скерувала Херсонській ОВА лист, у якому керуючись вимогами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою вирішення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просила в строк до 10.05.2025 надати інформацію та копії підтверджуючих документів щодо обставин проведення закупівлі на виконання будівельних робіт, її фінансування та фактичного виконання сторонами договору № 5-П від 10.06.2021, а також повідомити, чи зверталися Херсонська ОДА та Департамент розвитку територій Херсонської ОДА до суду з позовом до ТОВ «Одесміськбуд» про розірвання договору, повернення авансового платежу, стягнення штрафних санкцій, стягнення штрафу в розмірі 50000,00 грн, або чи планують звертатися.
У відповідь на вищевказаний лист прокуратури Херсонська ОВА листом № 01-01-66-4888/0/25/27 від 07.05.2025, окрім раніше вказаного, повідомила, що адміністрацією не розглядалося питання розірвання договору № 5-П від 10.06.2021 саме з питань захисту інтересів держави, а негативні наслідки у випадку розірвання договору, що був укладений до початку збройної агресії, призведе до додаткового навантаження на бюджет та збільшення витрат, оскільки обов'язок зберігати об'єкт незавершеного будівництва та ризик випадкового знищення/пошкодження об'єкта перейдуть до замовника, а також спливе два роки гарантійного строку якості закінчених робіт, а тому, з метою економії бюджетних коштів, розірвання договірних відносин під час дії правового режиму воєнного стану є недоцільним. Додатково Херсонська ОВА зазначила, що остаточних актів підрядником не надавалося на розгляд замовника у зв'язку із призупиненням будівельних робіт, тому штрафні санкції наразі не нараховувалися замовником будівництва, а також повторно наголосила, що адміністрацією належним чином виконуються завдання та здійснюється захист інтересів держави, тож необхідність у представництві у суді законних інтересів держави відсутня.
19.06.2025 Херсонська окружна прокуратура звернулась із запитом № 55-6186вих-25 до Міністерства розвитку громад та територій України, де, повідомивши про виявлені ним порушення законодавства, прокурор просив у строк до 23.06.2025 надати інформацію: чи є Міністерство головним розпорядником бюджетних коштів по спірній закупівлі, під яку бюджетну програму виділено кошти Херсонській ОДА на проведення такої закупівлі та яким чином здійснюється контроль Міністерством щодо використання останньою субвенції з державного бюджету на проведення робіт, а також щодо звернення Міністерства з позовом до суду щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.
23.06.2025 Міністерство розвитку громад та територій України надало відповідь № 15242/31/10-25 на лист прокуратури від 19.06.2025, яким, серед іншого, повідомив прокуратуру, що оскільки Міністерство не було головним розпорядником коштів, які спрямовуються у 2021 році на реалізацію Проекту, та не є стороною за договором підряду, укладеним між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесміськбуд» щодо реалізації зазначеного Проекту, Мінрозвитку не володіє інформацією, яка запитується у листі.
Окрім того, 19.06.2025 прокурор звернувся до Херсонської ОВА, Херсонської ОДА та Департаменту з листом № 55-6129вих-25, яким просив їх повідомити в строк до 23.06.2025, чи зверталися вони до суду з позовом ТОВ «Одесміськбуд» про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 28421802,34 грн згідно договору № 5-П від 10.06.2021 та чи планують звертатися.
Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації листом № 27-04-14-1474/0/25/27-04 від 23.06.2025 повідомив прокурора, що не звертався із відповідним позовом до суду оскільки за наявними у його розпорядженні даними за договором здійснено оплати, суми яких повністю підтверджені належними документами (актами виконаних робіт), суми невикористаних авансових платежів відсутні, а обов'язок по збереженню об'єкта лежить а підрядникові. Проте, у зв'язку із повідомленими прокурором обставинами, Департамент просив у межах повноважень з метою захисту інтересів держави звернутися до суду із позовом до відповідача про розірвання договору та стягнення коштів від імені та в інтересах Департаменту.
Листом від 25.06.2025 № 55-6455вих-25 Херсонська окружна прокуратура повідомила Херсонську ОВА, Херсонську ОДА та Департамент в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» про те, що прокуратурою буде заявлено позовну заяву в їх інтересах щодо стягнення з ТОВ «Одесміськбуд» збитків, завданих неналежним виконанням умов договору № 5-П від 10.06.2021 у сумі 28421802,34 грн.
5. Норми права, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення та висновки суду за результатами вирішення спору.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації, Херсонської обласної державної адміністрації та Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації.
Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Участь прокурора у судовому процесі також регламентовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове засування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Європейський суд з прав людини також звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).
При цьому, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
Відповідно, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб'єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, ні норми Конституції України, ні Закону України «Про прокуратуру» не містять обов'язку прокурора з'ясовувати причини неналежного виконання органом своїх обов'язків щодо відшкодування шкоди підприємству, установі, організації, інтереси яких представляє прокурор чи надавати суду підтвердження того, що орган, який представляє прокурор погодився на таке представництво.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
У даному випадку встановлено, що спірний договір, укладений між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд», а фінансувався здійснювалось рахунок державного бюджету та обласного бюджету Херсонської області.
Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 вказаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Замовником за договором № 5-П від 10.06.2021 виступав Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, який входить до складу Херсонської обласної державної адміністрації та діяльність якого фінансується з Державного бюджету України.
До принципів здійснення публічних закупівель відносяться, зокрема: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням (пункти 2, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Предметом позову є стягнення бюджетних коштів на суму 28421802,34 грн. Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, безумовно становлять суспільний інтерес.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2019 у справі №912/898/18, дотримання законодавства за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює своїх інтересів. Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави у судовому порядку щодо надходжень коштів до бюджету, необхідних для реалізації функцій держави.
Отже, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні законності використання бюджетних коштів та належного виконання зобов'язань, які укладаються з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, на фінансування яких державою виділяються бюджетні кошти у значному розмірі.
Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на відновлення зазначених інтересів, оскільки будівництво, ремонт та реконструкція об'єктів, які відносяться до пам'яток архітектури та історії місцевого значення, та інших капітальних споруд, що знаходяться в населених пунктах є одним з пріоритетних та затребуваних суспільством завдань, від реалізації якого залежить економічний розвиток, інвестиційна та туристична привабливість держави.
Отже, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.
Пунктом 18 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в порушенні підрядником вимог законодавства України, умов укладеного договору № 5-П від 10.06.2021 та безпідставному отриманні ним 28421802,34 грн за не виконані роботи.
Тобто, у вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, який, в свою чергу, підпорядкований голові обласної державної адміністрації, що полягає у неналежному виконанні зобов'язань щодо завищення робіт в обсягах та вартості, що призводить до фактичних втрат бюджетних коштів, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Ураховуючи наведене, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок неналежного (неякісного) виконання зобов'язання за спірним договором з боку ТОВ «Одесміськбуд», що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
Підставою для представництва інтересів держави у даному випадку є не здійснення уповноваженими органами - Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонською обласною державною адміністрацією, повноваження та функції якої наразі виконує Херсонська обласна військова адміністрація на підставі Указу Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій», захисту інтересів держави, а саме невжиття заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування збитків та примусового повернення бюджетних коштів загальним розміром 28421802,34 грн.
Із зазначеного вище листування між прокурором та позивачами вбачається, що позивачі наявність стверджуваних прокурором порушень інтересів держави у відповідних правовідносинах не визнали та, відповідно, заходів для захисту інтересів держави не вживали, зокрема до суду з позовною заявою не зверталися.
Отже, жоден із зазначених уповноважених органів не здійснив захист інтересів держави в частині відшкодування наведених матеріальних збитків, оскільки заходів, спрямованих на їх відшкодування, не вжито, відповідний позов до підрядника про стягнення шкоди до суду не заявлено, у зв'язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до бюджету, тому є правові підстави для пред'явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст. 131-1 Конституції України.
Матеріалами справи підтверджено, що Херсонська окружна прокуратура на виконання вимог, установлених ч.4 ст.23 Закону, з метою вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, стягнення збитків або повідомлення причини, що перешкоджають захисту інтересів держави, листами неодноразово повідомляв Херсонську обласну військову адміністрацію, а відповідно і Херсонську обласну державну адміністрацію, про виявлене завищення обсягів та вартості виконаних робіт.
Таким чином, з боку органу, уповноваженого державою на захист її порушених інтересів, допущено нездійснення відповідного захисту: не пред'явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з ТОВ «Одесміськбуд» відповідних збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, як підрядником, своїх договірних зобов'язань з належного виконання будівельних робіт, у судовому порядку.
З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Херсонської обласної військової адміністрації, Херсонської обласної державної адміністрації та Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність у даній справі здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Щодо позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача збитків в сумі 28 421 802,34 грн, суд виходячи з встановлених обставин справи, зазначає наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Судом встановлено, що факт виконання підрядних будівельних робіт у відповідних умовам договору обсязі зафіксований актом (форма КБ-2в), який підписують обидві сторони договору підряду, і який засвідчує, які саме роботи, в якому обсязі та якої вартості були виконані підрядником. Фактичне виконання заявленого в акті обсягу робіт є достатньою підставою для того, аби виконавець отримав оплату за виконану ним роботу.
Проте, як свідчать наявні матеріали, за наслідками виконання вищевказаного спірного договору, хоча й були складені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, однак їх зміст не відповідає фактично виконаному обсягу робіт, а саме до актів приймання виконаних будівельних робіт були внесені обсяги робіт, які були передбачені, однак, фактично не виконані відповідачем.
Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частинами 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч.3 ст. 22 ЦК України). Аналогічні положення викладено в ст. ст. 224. 225 ГК України.
Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства можна дійти висновку, що у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Частиною 1 ст.226 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарський сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Відтак, оплата позивачем вартості невиконаних робіт фактично є втраченим майном, оскільки сума завищення сплачена за відсутності підстав для даної оплати.
При цьому позивач втратив можливість розпоряджатися даними коштами (оскільки вони фактично перебувають у відповідача).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Натомість відповідачу, з урахуванням положень частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).
Так, протиправна поведінка ТОВ «Одесміськбуд» виразилась у невиконанні усього обсягу робіт та у невідповідності виконаних робіт, передбачених у актах виконаних робіт форми КБ-2В, КБ-3 та по яким було зайво сплачено бюджетних коштів на загальну суму 28 421 802,34 грн, у зв'язку з чим замовник не отримав очікуване при укладенні договору. Збитки у розмірі 28 421 802,34 грн перебувають у безпосередньому причинному зв'язку від протиправної поведінки відповідача.
Збитки, завдані державному та обласному бюджету, за результатами протиправної поведінки ТОВ «Одесміськбуд» підтверджуються висновками судових експертиз.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, як обов'язкова умова за заподіяні збитки, полягає в тому, що завдана державному та обласному бюджету шкода у розмірі 28 421 802,34 грн є об'єктивним наслідком протиправної поведінки підрядника, що виразилось у невиконанні усього об'єму робіт, що передбачені локальним кошторисом та сплачені позивачем-3, що встановлено висновком будівельно-технічної експертизи.
Вина відповідача полягає у тому, що підрядником у надані первинні документи були включені роботи, які відповідачем частково не виконані, хоча він отримав від позивача повну оплату за виконання усіх, зазначених у актах робіт, чим і спричинив державі збитки. Відповідальність за безпосередній обсяг та якість робіт за договором підряду лежить на підряднику, тому вина відповідача у заподіянні збитків доведена.
Аналогічний висновок з приводу відшкодування збитків за наявності повного складу цивільного правопорушення міститься у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 по справі № 916/477/18.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
За приписами ч. 1 ст. 884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Вказані положення узгоджують з практикою Верховного Суду, правові висновки у частині відшкодування збитків завданих вчиненням цивільного правопорушення викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/332/17, якою також зроблено висновок про те, що критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 у справі №916/477/18 про стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням будівельних робіт за договором підряду, вказав, що враховуючи наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що роботи, вартість яких позивач просить стягнути із відповідача, виконані неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору, а відтак, наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі №927/375/19 від 01.03.2021.
В свою чергу, як вже зазначалося вище, ТОВ «Одесміськбуд» роботи за вищевказаним договором виконано не у повному обсязі, що свідчить про ухилення останнього від виконання покладених на нього обов'язків та вину у вчиненні правопорушення, що призвело до збитків у сумі 28 421 802,34 грн.
Невиконання відповідачем договірних зобов'язань з виконання будівельних робіт у повному обсязі, який був визначений відповідно до умов договору, зобов'язання з виконання якого покладено на відповідача як підрядника, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними збитками. Відсутність своєї вини у завданні збитків відповідач належними та допустимими доказами суду не довів.
Суд узяв до уваги як належні і допустимі докази висновок судового експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ19/115-25/3769-БТ від 30.04.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та висновок судового експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/122-25/2556-ЕК від 09.05.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи.
Зазначені докази здобуті у кримінальному провадженні № 42025232010000010.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що розглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу, є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а, отже, є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).
Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22)).
У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 зроблено правовий висновок про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.
Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.
Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі №907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №924/497/19).
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17 колегія суддів врахувала допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не був ухвалений.
За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, господарський суд дійшов переконання про можливість дослідження та оцінки як доказів вищеописаних висновків.
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ч.1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»).
Стаття 98 ГПК України встановлює вимоги до висновку експерта. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Наведеним вимогам висновок судового експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ19/115-25/3769-БТ від 30.04.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також висновок судового експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/122-25/2556-ЕК від 09.05.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи, складені в межах кримінального провадження №42025232010000010, відповідають, чого відповідачем у встановленому порядку не спростовано.
Отже, належними та допустимими доказами за даним позовом є висновки судових експертиз проведені в рамках кримінального провадження.
Враховуючи викладене, в результаті неналежного виконання вищевказаного договору підряду ТОВ «Одесміськбуд» безпідставно, надлишково отримано бюджетні кошти в сумі 28 421 802,34 грн, які були завчасно сплачені відповідачу замовником, що спричинило державі матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Згідно із п.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
За результатами розгляду справи суд дійшов переконання, що докази, надані прокурором на підтвердження обставин неповного виконання відповідачем робіт за договором та завдання збитків державному та обласному бюджету Херсонської області в сумі 28 421 802,34 грн, дозволяють суду дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Як уже було наведено вище, неповне виконання робіт відповідачем є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач-3 був позбавлений права в повному обсязі отримати результат виконання укладеного договору, що перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із наведеними діями відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням зазначеного, з огляду на ненадання відповідачем жодного доказу на спростування відсутності в діях останнього вини у заподіянні позивачам збитків та їх наявності, суд вважає позовні вимоги керівника Херсонської окружної прокуратури про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору № 5-П від 10.06.2021, у розмірі 28 421 802,34 грн, доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню судом.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом під час розгляду справи, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм законодавства, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені прокурором не спростував, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» (вул. Косівська, № 47, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40381625) на користь Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (просп. Незалежності, № 47, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 33824934) грошові кошти в розмірі 28 421 802 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять одна тисяча вісімсот дві) грн 34 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесміськбуд» (вул. Косівська, № 47, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40381625) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, № 33, м. Херсон, 73025, код ЄДРПОУ 04851120) судовий збір в розмірі 341 061 (триста сорок одна тисяча шістдесят одна) грн 62 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.
Накази видати відповідно до ст.327 ГПК України.
Повне рішення складено 05 лютого 2026 р.
Суддя О.В. Цісельський