02 лютого 2026 року м. Харків Справа № 922/3125/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Пархоменко О.В.;
прокурор (в залі суду): Горгуль Н.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласті.Ко" (вх. №2785 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Погорелової О.В. 18.12.2025 (повний текст складено та підписано 22.12.2025) за результатом розгляду заяви Харківської обласної прокуратури про виправлення арифметичної помилки у рішенні Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25
за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області, м. Лозова в інтересах держави в особі Златопільської міської ради Харківської області, м. Златопіль,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласті.Ко", м. Харків,
про стягнення коштів,
Керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області (прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Златопільської міської ради Харківської області (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласті.Ко" (відповідач) в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Златопільської міської ради Харківської області заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002, розташованої за адресою: Харківська область, м. Златопіль, вул. Дорожня, буд. 3 у розмірі 1 419 714,03 грн. Витрати по оплаті судового збору прокурор просив суд покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25 позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ТОВ "Пласті.Ко" на користь Златопільської міської ради Харківської області заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002, розташованої за адресою: Харківська область, м. Златопіль, вул. Дорожня, буд. 3, в сумі 958076,79 грн та стягнуто з ТОВ "Пласті.Ко" на користь Харківської обласної прокуратури понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 11 496,92 грн. В решті позову відмовлено.
08.12.2025 до суду від Харківської обласної прокуратури надійшла заява, в якій прокурор просить суд виправити арифметичні помилки, що містяться в рішенні Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі № 922/3125/25 та зазначити замість суми 958 076,79 грн правильну суму 1 153 763,89 грн, що підлягає стягненню з ТОВ "Пласті.Ко" на користь Златопільської міської ради Харківської області в якості заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002, розташованої за адресою: Харківська область, м. Златопіль, вул. Дорожня, буд. 3 та зазначити замість суми 11496,92грн правильну суму 13845,17 грн, що підлягає стягненню з ТОВ "Пласті.Ко" на користь Харківської обласної прокуратури в якості понесених витрат зі сплати судового збору.
В обґрунтування заяви прокурор вказує на те, що рішення суду обґрунтовано тим, що у період з 01.03.2022 по 06.05.2023 відповідач був звільнений від плати за користування спірною земельною ділянкою. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми заборгованості суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 958076,79грн заборгованості. Проте, в тексті рішення (мотивувальна та резолютивна частини) помилково до стягнення зазначена заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 958076,79грн замість вірної суми - 1153763,89грн, що підтверджується розрахунками № 04/08-25-П та № 05/08-25-П-2, які наявні в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 заяву Харківської обласної прокуратури про виправлення у рішенні Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25 арифметичної помилки задоволено.
Виправлено допущену арифметичну помилку у рішенні Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25.
Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25 постановлено вважати вірним у наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласті.Ко" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код ЄДРПОУ 43345328) на користь Златопільської міської ради Харківської області (64102, Харківська область, м. Златопіль, просп. Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04396986) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002, розташованої за адресою: Харківська область, м. Златопіль, вул. Дорожня, буд. 3, в сумі 1 153 763,73 грн".
Абзац третій резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25 постановлено вважати вірним у наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласті.Ко" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 1, код ЄДРПОУ 43345328) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 13 845,17 грн".
Постановлено, що дана ухвала є невід'ємною частиною рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25.
Суд зазначив, що підставою для часткового задоволення позовних вимог стало застосування у спірних правовідносинах пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на користь платника плати за землю - ТОВ "Пласті.Ко", в частині звільнення останнього від сплати орендної плати за період з 01.03.2022 по 06.05.2023.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми заборгованості, шляхом виключення із заявленого прокурором періоду стягнення період з 01.03.2022 по 06.05.2023, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 1153763,73грн за періоди:
- нежитлова будівля (адміністративно-побутовий корпус) літ. "А-3" площею 1184,7 кв.м.:
з 06.05.2023 по 31.12.2023 у розмірі 108 678,80 грн,
з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 174 977,48 грн,
з 01.01.2025 по 31.07.2025 у розмірі 114 318,61 грн,
що загалом становить 397974,89 грн;
- нежитлова будівля (майстерня) літ. "Б-1-3" площею 1668,6 кв.м.:
з 16.02.2021 по 31.12.2021 у розмірі 161 301,53 грн,
з 01.01.2022 по 01.03.2022 у розмірі 34 012,46 грн,
з 06.05.2023 по 31.12.2023 у розмірі 152 671,94 грн,
з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 246 655,00 грн,
з 01.01.2025 по 31.07.2025 у розмірі 161 147,91 грн,
що загалом становить 755788,84 грн.
Суд зазначив, що при здійсненні перерахунку розміру заборгованості під час арифметичних дій судом була допущена арифметична помилка, внаслідок чого у рішенні вказана невірна загальна сума заборгованості, а саме - 958 076,79 грн.
Враховуючи те, що зазначення у рішенні суду невірної суми заборгованості у розмірі 958076,79 грн сталося через спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю, те, що при здійсненні власного розрахунку судом не змінювались вихідні дані надані позивачем (розрахунки №04/08-25-П та 05/08-25-П-2) та/або методика обрахунку, виконана позивачем, а були виконані виключно арифметичні дії, а також те, що виявлена судом помилка носить суто технічний (неюридичний, непроцесуальний) характер, суд дійшов висновку про необхідність виправлення арифметичної помилки, якої він сам припустився.
Відповідно, суд дійшов висновку, що присуджена до стягнення сума судового збору також підлягає перерахунку.
23.12.2025 ТОВ "Пласті.Ко" звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить:
1. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №922/3125/25 скасувати.
2. Відмовити у задоволенні заяви Харківської обласної прокуратури про виправлення у рішенні Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3125/25 арифметичної помилки.
3. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
За доводами апелянта, при вирішенні даного питання суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема приписи статей 240, 243, 284 ГПК України, оскільки фактично змінив повністю своє рішення після його проголошення.
Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала за своєю юридичною природою не є ухвалою про виправлення арифметичної помилки, оскільки прямо стосується суті рішення та змінює його, зачіпаючи права сторін (відповідача), оскільки розмір задоволених вимог має вирішальне значення по справі.
Викладені у заяві про виправлення описки обґрунтування зводяться лише до незгоди позивача з мотивами та висновками господарського суду та сумою стягнення за результатами розгляду позову, не містять жодного обґрунтування стосовно того, в чому полягає допущена, на думку позивача, описка.
Посилання заявника на арифметичну помилку в рішенні можуть бути покладені в основу доводів, спрямованих на подальше оскарження такого процесуального документа до суду вищої інстанцій за умови дотримання вимог чинного законодавства. Отже фактично заявник просив місцевий суд змінити висновки, до яких прийшов суд на підставі аналізу установлених обставин справи, доказів та норм чинного законодавства, та змінити прийняте рішення по суті. Розрахунки суми боргу та нарахувань на нього є складовою суті судового рішення, тому така можлива арифметична помилка може бути лише предметом апеляційного оскарження рішення.
Поряд з цим, як вказує відповідач, з тексту судового рішення не слідує будь-яких арифметичних дій (розрахунків); суд обмежився лише загальною фразою "здійснивши перерахунок". Отже при проведенні розрахунку, суд щось нібито помилково обчислив, проте, що саме помилково обчислив та в яких діях, за який період не вказано, неможливо встановити яка саме арифметична помилка внаслідок яких дій (множення/ділення/ віднімання/додавання) яких цифр є неправильними, оскільки з самого тексту судового рішення (його мотивувальної частини) не слідують будь-які арифметичні дії (розрахунки).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 справу №922/3125/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3125/25.
Відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ТОВ "Пласті.Ко" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №922/3125/25 до надходження матеріалів справи.
31.12.2025 справа №922/3125/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Пласті.Ко" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №922/3125/25; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк для подання заяв та клопотань до 16.01.2026; справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи.
09.01.2026 до Східного апеляційного господарського суду від Лозівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу від 18.12.2025 залишити без змін; справу розглянути з повідомленням учасників справи, за участю представника Харківської обласної прокуратури.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 призначено справу до розгляду на 02.02.2026 об 11:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131.
Явку представників сторін до судового засідання визнано не обов'язковою. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.02.2026 приймав участь прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зокрема, викладених у відзиві на апеляційну скаргу; надав пояснення по суті спору.
Представники Златопільської міської ради Харківської області та апелянта - ТОВ "Пласті.Ко" в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому порядку та завчасно.
З огляду на те, що явка представників до судового засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи також те, що участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, враховуючи також те, що сторони висловили доводи, вимоги та заперечення в письмовому вигляді, беручи до уваги строки розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача та відповідача (апелянта).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та заперечення прокуратури, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою суд виправив арифметичні помилки (щодо розміру задоволених позовних вимог та суми судового збору) у рішенні від 27.11.2025.
Відповідно до частин першої, другої статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунуті тим самим судом, що його ухвалив. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/3386/18.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення. Схожі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19 та від 01.11.2022 у справі № 904/4790/21.
У постанові від 28.09.2021 у справі № 910/11695/20 Верховний Суд також визначив, що арифметична помилка - це наслідок неправильності арифметичних розрахунків, арифметичних дій. Арифметична помилка може призвести до помилки у розмірі стягнутого за рішенням суду. З метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні судами застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) та очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).
Отже, диспозиція статті 243 ГПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема, змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення. Виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, звертаючись із позовом до суду першої інстанції у цій справі прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Златопільської міської ради Харківської області заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002, розташованої за адресою: Харківська область, м. Златопіль, вул. Дорожня, буд. 3 у розмірі 1 419 714,03 грн.
Колегія суддів зауважує, що у наявних матеріалах справи міститься наданий прокурором до позовної заяви розрахунок заборгованості у відповідності до якого заявлена прокурором до стягнення сума заборгованості була розрахована позивачем та складалась:
- розрахунок № 05/08-25-П-2 (т.1 а.с.76), відповідно до якого ТОВ "Пласті.Ко" за період права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю (адміністративно-побутовий корпус) літ. "А-3" площею 1184,7 кв.м., за період з 06.04.2023 по 31.07.2025 мало би сплатити до місцевого бюджету орендну плату в сумі 411848,78 грн, а саме:
з 06.04.2023 по 31.12.2023 - 122552,69 грн,
з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 174977,48 грн,
з 01.01.2025 по 31.07.2025 - 114318,61 грн;
- розрахунок № 04/08-25-П (т.1 а.с.75), відповідно до якого ТОВ "Пласті.Ко" за період права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю (майстерня) літ. "Б-1-3" площею 1668,6 кв.м., за період з 16.02.2021 по 31.07.2025 мало б сплатити орендну плату в сумі 1007865,25грн, а саме:
з 16.02.2021 по 31.12.2021 - 161301,53 грн,
з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 204074,80 грн,
з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 234686,01 грн,
з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 246655,00 грн,
з 01.01.2025 по 31.07.2027 - 161147,91 грн.
27.11.2025 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення, відповідно до якого позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Пласті.Ко" на користь Златопільської міської ради Харківської області заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002, розташованої за адресою: Харківська область, м. Златопіль, вул. Дорожня, буд. 3, в сумі 958076,79грн; стягнуто з ТОВ "Пласті.Ко" на користь Харківської обласної прокуратури понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 11496,92 грн; в решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення від 27.11.2025 по цій справі Господарський суд Харківської області в його мотивах зазначив, що підставою для часткового задоволення позовних вимог стало застосування у спірних правовідносинах пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на користь платника плати за землю - ТОВ "Пласті.Ко", в частині звільнення останнього від сплати орендної плати за період з 01.03.2022 по 06.05.2023.
Так, за висновками суду: "у період з 01.03.2022 по 06.05.2023 відповідач був звільнений від плати за користування спірною земельною ділянкою. Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми заборгованості суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 958076,79грн заборгованості".
Отже, з мотивувальної частини рішення суду чітко вбачається, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311500000:06:002:0002 за період з 01.03.2022 по 06.05.2023.
З рішення суду також слідує, що суд не використовував інші вихідні дані, аніж ті, що надані позивачем в розрахунках №04/08-25-П та 05/08-25-П-2, (нормативно грошова оцінка, річна орендна плата, ставка орендної плати (6%), розмір орендної плати за місяць) та не змінював методику обрахунку.
Відповідач контрозрахунку до суду не подавав.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми заборгованості, шляхом виключення із заявленого прокурором періоду стягнення період з 01.03.2022 по 06.05.2023, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що припустився арифметичної помилки та зазначив, що правильна загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача - 1153763,73грн.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що виправлення, здійснене судом першої інстанції на підставі статті 243 Господарського процесуального кодексу України, не призвело до зміни суті судового рішення, а було спрямоване виключно на усунення допущеної арифметичної помилки, яка виникла внаслідок неправильного результату математичних дій.
Як убачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду Харківської області від 27.11.2025, суд чітко та однозначно визначив правову позицію у справі, а саме:
-застосував підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та зазначив про звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 01.03.2022 по 06.05.2023;
-дійшов висновку про необхідність стягнення орендної плати за всі інші періоди, визначені у розрахунках позивача.
Отже, обсяг задоволених позовних вимог, періоди нарахування, правові підстави та методика обчислення були визначені судом ще під час ухвалення рішення від 27.11.2025 і не змінювались під час розгляду заяви про виправлення арифметичної помилки.
Виправлення, здійснене ухвалою від 18.12.2025, стосувалося виключно визначення правильного загального розміру заборгованості шляхом арифметичного підсумовування сум за періоди, коли відповідач не був звільнений від сплати орендної плати. При цьому вихідні дані для розрахунку, методика обчислення та правова кваліфікація спірних правовідносин залишилися незмінними, відповідають вихідним даним, наданим позивачем у розрахунках № 04/08-25-П та № 05/08-25-П-2 та не спростовані відповідачем шляхом подання контррозрахунку.
При цьому суд першої інстанції не переоцінював докази та не формував нові правові висновки.
Таким чином, зазначення у мотивувальній та резолютивній частині рішення суми 958076,79 грн є наслідком технічної неточності при виконанні арифметичних дій, виправлення якої не зміною зміст судового рішення.
Доводи апелянта про те, що виправлення арифметичної помилки фактично призвело до зміни рішення по суті, є безпідставними, оскільки суть рішення визначається правовими висновками суду, а не помилковим числовим результатом; виправлення не змінює предмету позову, меж задоволення позовних вимог та правової оцінки спірних правовідносин. Виправлення лише приводить резолютивну частину у відповідність до мотивувальної частини рішення та фактичних арифметичних даних.
Доводи апелянта про те, що розрахунки суми боргу та нарахувань на нього є складовою суті судового рішення, тому така можлива арифметична помилка може бути лише предметом апеляційного оскарження рішення, а не виправлення у порядку статті 243 ГПК України, є помилковими та ґрунтуються на неправильному розумінні правової природи інституту виправлення арифметичних помилок.
З аналізу положень статті 243 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець передбачив самостійний процесуальний механізм для усунення помилок технічного та арифметичного характеру без застосування процедур апеляційного чи касаційного перегляду, з метою забезпечення точності та виконуваності судових рішень.
Апеляційне оскарження судового рішення призначене для перевірки законності та обґрунтованості правових висновків суду, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, оцінки доказів і встановлених обставин справи. Натомість виправлення арифметичної помилки спрямоване виключно на усунення неюридичної неточності, що виникла внаслідок неправильного результату арифметичних дій і не пов'язана з переоцінкою доказів або зміною правової позиції суду.
У даному випадку суд першої інстанції не змінював висновків щодо періодів, за які підлягає стягненню орендна плата, не змінював правових підстав часткового задоволення позову, не змінював меж задоволення позовних вимог у розумінні предмета та підстав позову не застосовував інших норм матеріального чи процесуального права.
Отже, посилання апелянта на необхідність апеляційного оскарження рішення є безпідставним, оскільки апеляційний перегляд не є і не може бути процесуальним способом виправлення арифметичних неточностей. Застосування процедури апеляційного оскарження у таких випадках суперечило б принципу процесуальної економії та завданню господарського судочинства щодо ефективного захисту прав. При цьому, наявність арифметичної помилки у рішенні не створює предмета апеляційного перегляду, і як зазначалось вище, лише свідчить про необхідність приведення резолютивної частини рішення у відповідність до його мотивувальної частини.
Більше того, обов'язок суду забезпечити точність судового рішення випливає з принципу правової визначеності та з вимоги щодо можливості його належного виконання.
Таким чином, суд першої інстанції, виправивши арифметичну помилку у порядку статті 243 ГПК України, не підмінив апеляційний перегляд, а реалізував передбачений законом механізм усунення технічної (арифметичної) неточності, яка не впливала на суть ухваленого рішення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить власного розрахунку заборгованості, який би підтверджував правильність суми 958076,79грн, зазначеної у резолютивній частині рішення до виправлення арифметичної помилки. Апелянт не зазначає, у чому полягає помилковість виправленого підсумку, та не наводить альтернативного розрахунку із зазначенням конкретних періодів, ставок або інших вихідних даних.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до загального заперечення проти збільшення розміру стягнутої суми порівняно з первісно зазначеною у рішенні, без належного обґрунтування неправильності арифметичного результату, визначеного судом після виправлення допущеної помилки.
Сам по собі факт незгоди апелянта з розміром стягнутої суми, не свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при виправленні арифметичної помилки та не може розцінюватися як зміна суті судового рішення.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що виправлення арифметичної помилки призвело до неправомірного визначення розміру заборгованості або зміни суті судового рішення, оскільки апелянт не спростував правильність виправленого арифметичного результату та не довів обґрунтованість іншого розміру стягнення.
Крім того, оцінюючи доводи апелянта крізь призму принципу правової визначеності, колегія суддів зазначає, що цей принцип вимагає стабільності судових рішень, їх передбачуваності та можливості належного виконання, однак не виключає можливості усунення судом технічних чи арифметичних помилок, допущених при виготовленні судового рішення.
Навпаки, наявність у судовому рішенні очевидної арифметичної помилки, яка призводить до невідповідності між мотивувальною та резолютивною частинами рішення, створює правову невизначеність щодо фактичного обсягу присудженого та ускладнює або унеможливлює належне виконання такого рішення.
Як установлено судом апеляційної інстанції, виправлення, здійснене судом першої інстанції у порядку статті 243 ГПК України, не призвело до зміни правової позиції суду, не змінило визначених ним прав та обов'язків сторін і не вплинуло на обсяг задоволених позовних вимог у розумінні предмета та підстав позову. Таке виправлення мало на меті виключно усунення технічної неточності арифметичного характеру та приведення резолютивної частини рішення у відповідність до його мотивувальної частини.
Таким чином, застосування судом першої інстанції положень статті 243 ГПК України у даному випадку спрямоване не на перегляд судового рішення по суті, а на забезпечення його точності, передбачуваності та виконуваності, що відповідає змісту принципу правової визначеності як складової верховенства права.
Щодо доводів апелянта про відсутність у рішенні суду першої інстанції детального арифметичного розрахунку.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відсутність у тексті рішення суду першої інстанції детального викладення арифметичних дій унеможливлює визнання допущеної помилки арифметичною.
Питання щодо поняття змісту рішення врегульовано у статті 238 ГПК ("зміст рішення"), яка передбачає структуру рішення суду та складові кожної частини рішення суду.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять вимоги щодо обов'язкового відображення у мотивувальній частині судового рішення покрокового математичного розрахунку у вигляді конкретних арифметичних дій (додавання, віднімання, множення тощо), за умови якщо судом визначено вихідні дані для обчислення та наведено правові висновки щодо періодів і підстав нарахування відповідних сум.
Як убачається з матеріалів справи, у рішенні від 27.11.2025 суд першої інстанції визначив правові підстави часткового задоволення позову; визначив періоди, за які орендна плата підлягає та не підлягає стягненню; при вирішенні спору використав розрахунки, надані позивачем, без зміни вихідних даних та методики обчислення.
За таких обставин арифметичний характер допущеної помилки вбачається не з формального викладення математичних дій у тексті рішення, а з невідповідності між сумами, визначеними за окремими періодами, та їх загальним підсумком, який було зазначено у мотивувальній та резолютивній частині рішення.
Саме така невідповідність і свідчить про неправильний результат арифметичних дій, незалежно від того, чи були ці дії детально відображені у тексті рішення, чи залишилися поза його письмовим викладом.
Крім того, під час розгляду заяви про виправлення арифметичної помилки суд першої інстанції конкретизував, у чому саме полягала допущена помилка, навів правильний арифметичний підсумок та зазначив, що помилка виникла при виконанні арифметичних дій без зміни вихідних даних або правової оцінки спірних правовідносин.
За таких умов доводи апелянта фактично зводяться до формального заперечення проти можливості виправлення арифметичної помилки з підстав ненаведення судом детального розрахунку в основному рішенні, що саме по собі не свідчить про відсутність такої помилки та не є підставою для висновку про зміну судом суті ухваленого рішення.
Східний апеляційний господарський суд також враховує, що розмір суми, що підлягає до стягнення, впливає на розмір судового збору, що підлягає розподілу судом між сторонами пропорційно до розміру задоволених вимог в порядку ст.129 ГПК України, у зв'язку із чим судом першої інстанції також правомірно виправлено арифметичну помилку в сумі присудженого до стягнення з відповідача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, виправлення арифметичних помилок, допущених судом першої інстанції, хоча й призводить до збільшення суми стягнення з відповідача, проте в даному випадку не впливають на суть та зміст рішення.
З урахуванням наведеного вище, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження та не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ТОВ "Пласті.Ко" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №922/3125/25 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "Пласті.Ко" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2025 у справі №922/3125/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 06.02.2026.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін