Справа № 187/1291/18
1-кп/0187/36/26
"06" лютого 2026 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040430000473 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення сплачені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошових коштів у сумі 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, з призначенням платежу: застава, як міра запобіжного заходу за обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року у справі № 173/1567/18.
Своє клопотання обґрунтував тим, що ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 22 вересня 2018 року включно. Цією ж ухвалою обвинуваченому визначено заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.
В порушення положень кримінального процесуального закону, сторона обвинувачення, а також суд в попередньому складі, під час вирішення питання про: (1) оголошення ОСОБА_4 в розшук; (2) обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК; (3) розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу за участю підсудного або зміну обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід в порядку ч. 6 ст. 193 КПК після того, як останній з'явився до суду, не зверталась з клопотанням про звернення застави в дохід держави та суд з власної ініціативи не вирішував цього питання.
Таким чином, в період з 2018 по листопад 2025 року питання звернення застави було не актуальним для сторони обвинувачення і відповідно до вказаних положень КПК прокурор не звертався з відповідним клопотанням
Враховуючи, що застава внесена дружиною ОСОБА_4 - ОСОБА_7 відповідно до ухвали Суду від 25 липня 2018 року, з урахування ухвали про виправлення описки в частині реквізитів для внесення застави, протягом більше 7 років не була звернута в дохід держави, а стосовно ОСОБА_4 тривалий час діяли одразу два запобіжні заходи та наразі діє цілодобовий домашній арешт, то вважає, що застава підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 клопотання захисника ОСОБА_5 підтримали та просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинуваченим порушено умови застави і вона має бути звернена в дохід держави.
Заслухавши думку учасників, дослідивши зміст клопотання з додатками, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 22 вересня 2018 року включно. Цією ж ухвалою обвинуваченому визначено заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн.
Згідно з повідомлення ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) ОСОБА_4 звільнено з-під варти в зв'язку зі сплатою застави.
У зв'язку із наступним ухиленням обвинуваченого від явки до суду ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року оголошено розшук обвинуваченого, з кримінального провадження виділено матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в окреме кримінальне провадження, яке зупинено до його розшуку та виконання ухвали.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2021 року задоволено клопотання прокурора та обрано в порядку ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до суду та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу суддею за участю підсудного або зміну обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід.
06 серпня 2025 року задоволено клопотання прокурора та застосовано стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 02 жовтня 2025 року, без визначення застави та з утриманням під вартою обвинуваченого в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
29 вересня 2025 року змінено запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та відмовлено прокурору в задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тримання під вартою.
Відповідно ч. 1, п. 9 ч. 2 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких серед іншого належать запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176КПК України застава є одним із видів запобіжних заходів.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 182КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
За змістом ч. 11ст.182КПК України та п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ № 15 від 11.01.2012, застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю лише після припинення дії цього запобіжного заходу та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Системний змісту аналіз параграфу 1 глави 18 КПК України та ст. 331 КПК України дає підстави стверджувати, що застава є безстроковим запобіжним заходом, дія якого може припинитися лише внаслідок звернення застави у дохід держави, скасування або зміни такого запобіжного заходу на інший.
За змістом положень частин 9 - 11 статті 182 КПК питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Суд погоджується з доводами сторони захисту, і вони підтверджуються матеріалами кримінального провадження, що сторона обвинувачення, а також суд в попередньому складі, під час вирішення питання про оголошення ОСОБА_4 в розшук; обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК; розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу за участю підсудного або зміну обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід в порядку ч. 6 ст. 193 КПК після того, як останній з'явився до суду, не зверталась з клопотанням про звернення застави в дохід держави та суд з власної ініціативи не вирішував цього питання.
Враховуючи, що в період з 2018 по листопад 2025 року відповідно до вказаних положень КПК прокурор не звертався з відповідним клопотанням про звернення застави, а обвинуваченому в подальшому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та відмовлено прокурору в задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що клопотання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення застави є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 131, 176, 177, 182, 194, 350, 370-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення застави, задовольнити.
Повернути сплачені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти у сумі 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, з призначенням платежу: застава, як міра запобіжного заходу за обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року у справі № 173/1567/18.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1