Справа № 682/3475/25
Провадження № 2/682/349/2026
06 лютого 2026 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/3475/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування поданого позову вказано, що 20.08.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №667337514 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору на умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2000,00 грн. до 50000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Строк дії Договору, становить 5 років.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти. Згідно із Розрахунком заборгованості Позичальником за строк дії Договору використано кредитний ліміт (отримано кошти) у розмірі 14682,73 грн. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед Первісним Кредитором, Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 року, відповідно до умов якого, право вимоги до боржників, в тому числі щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 667337514 від 20.08.2021 року перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» .
В подальшому 02.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого, останнє набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 63469,02 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 9868,17 грн., заборгованості за відсотками - 53600,85 грн., пеня - 0,00 грн.
Таким чином, оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань за договором, представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 667337514 від 20.08.2021 у розмірі 63469,02 грн., а також судові витрати.
Ухвалою від 31.12.2025 провадження у справі відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.02.2026.
06.02.2026 в призначений час учасники справи до суду не з'явились.
Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, до суду не з'явився.
Від представника відповідача, адвоката Шмакова В.О., до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Так, представник відповідача зазначає, що як вбачається зі змісту укладеного договору з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», кредит надається Позичальнику в сумі встановленого Кредитного ліміту повністю або частинами (Траншами), з відкладною обставиною, якою є момент проведення кожної авторизованої операції з використанням платіжної карти. Однак Позивачем ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не долучено, а ні відповідних доказів, а ні заявлено клопотання про витребування відповідних доказів від банківських установ щодо перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача грошових коштів у сумі 14682,73 грн. Окрім того, Позивачем не доведено факту набуття права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між Відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 20.08.2021 року. Позивач долучив до матеріалів справи копію договору позики, з якого видно, що вказаний договір був укладений пізніше, ніж Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладений з ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», після якого вже за наступним Договором факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 року до Позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС», на його переконання, перейшло право вимоги за даними договорами. Надані позивачем розрахунки є виключно внутрішніми документами позивача, підготовленими його працівниками, та відображають односторонню арифметичну калькуляцію позивача, не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача та не є правовою підставою для стягнення відповідних сум.
Розгляд справи представник відповідача просив проводити за його із відповідачем відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 20.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 667337514 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.п. 1.1 - 1.10 Договору, за цим Договором Кредитодавець надає Позичальникові Кредит у вигляді відновлювальної Кредитної лінії в розмірі Кредитного ліміту від 2000,00 до 50 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «ВЕОКАРД» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, - це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
Кредит надається Позичальнику в сумі встановленого Кредитного ліміту повністю або частинами (Траншами), з відкладною обставиною, якою є момент проведення кожної Авторизованої операції з використанням Платіжної картки. Кожен Транш, наданий згідно з Договором, є еквівалентний сумі Авторизованої операції, здійсненої Позичальником в рамках цього Договору.
Позичальник в будь-який час, протягом всього строку дії Договору, може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом проведення нових Авторизованих операцій, а також повернути Кредит повністю або частково. Повернення Кредиту в повному обсязі не позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, протягом строку дії Договору. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору, передбаченого п. 1.7. Договору.
Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем (за результатами здійснення першої Авторизованої операції) та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику (здійснення першого та наступних Траншів) та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах: або 730 % річних від суми наданого Кредиту, що становить 2 % за кожен день користування Кредитом; або 361,35 % річних від суми наданого Кредиту, що становить 0,99 % за кожен день користування Кредитом, у разі якщо Позичальником здійснено Обов'язковий платіж за попередній місяць. На період від дати отримання першого Траншу за Договором до останнього дня місяця в якому отриманий перший Транш за Договором нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 178,85 % річних від суми наданого Кредиту, що становить 0,49 % за кожен день користування Кредитом.
Розділом 4 Договору визначено, що невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Сторони погоджуються, що проценти в розмірі, передбаченому Договором, нараховуються протягом всього строку користування Позичальником грошовими коштами. Проценти нараховані після закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Даний договір разом із паспортом споживчого кредиту було підписано позичальником одноразовим ідентифікатором Q268XA2Z, відправлено 20.08.2021 13:19:31, введено 20.08.2021 13:20:17 (а.с. 7-8, 9-11).
Із розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, слідує, що відповідачу ОСОБА_1 , нараховано заборгованість в сумі 63469,02 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 9868,17 грн., заборгованості за відсотками - 53600,85 грн., пеня - 0,00 грн. (а.с. 17-23, 24).
В подальшому 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнту на плату на умовах, визначених цим договором (а.с.25-28).
Як зазначає представник відповідача, кредитний договір із відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПМОГА» укладений 20.08.2021, тобто після укладення договору факторингу № 28/118-01, за яким не передбачено відступлення права майбутньої вимоги.
Однак, варто зауважити, що згідно п. 1.3 Розділу 1 Договору, право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу яких настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Крім того, до вказаного договору факторингу були підписані додаткові угоди, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/118-01, востаннє - до 31.12.2024 (а.с. 40).
Отже суд приходить до висновку, що право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до відповідача ОСОБА_1 було набуто, про що свідчить витяг із реєстру боржників № 237 від 27.06.2023 (а.с. 42).
В подальшому 02.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого, останнє набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 63469,02 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 9868,17 грн., заборгованості за відсотками - 53600,85 грн., пеня - 0,00 грн. (а.с. 44-53, 54-55, 56).
Суд зауважує, що зазначені договори факторингу є чинним, в судовому порядку не оспорені та не скасовані, їх дійсність не є предметом розгляду у даній справі, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позивачем доведено підстави переходу до Товариства права вимоги до відповідача.
Однак, щодо нарахованої первісним кредитором заборгованості відповідача, суд звертає увагу на таке.
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними, в постанові від 14 липня 2022 року у справі № 204/4341/17 договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов'язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.
Предметом доказування у справі є факт укладення кредитного договору між Відповідачем і ТОВ «МАНІВЕО ШВИДА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та отримання Відповідачем коштів на виконання цього договору.
Таким чином, в цих конкретних відносинах договір про надання кредиту сам по собі не підтверджує факт передачі коштів Відповідачеві, а відповідні платежі мали бути здійснені після укладення договору в безготівковій формі на рахунок Відповідача.
Відповідно до договору, на який посилається Позивач, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надав відповідачу кредит у формі відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2000 грн. до 5000 грн., яким надається позичальнику у вигляді траншів.
У відповідності до статті 12 ЦК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем не надано доказів перерахування первісним кредитором коштів на виконання умов кредитного договору на рахунок Відповідача.
В позовній заяві Позивач також не посилається на факт переведення коштів Відповідачеві, не вказує про дату та час здійснення такої операції та картки Відповідача, на яку здійснено переведення коштів.
Наведені у розрахунку суми та дати видачі коштів без первинних документів про зарахування них коштів на рахунок, належний відповідачу, не свідчить про виконання договору первісним кредитором.
Крім того, з долученого до матеріалів справи розрахунку не вбачається факту користування відповідачем кредитними коштами в сумах, зазначених у розрахунку. Відображені в розрахунку часткові проплати не містять відомостей про те, ким такі оплати були здійснені та з якого рахунку.
Слід також зазначити, що із наданого позивачем розрахунку заборгованості неможливо встановити порядок нарахування відповідачу заборгованості і за тілом кредиту в сумі 9868,17 грн., і за відсотками в сумі 53600,85 грн.
В зв'язку із викладеним, суд вважає недоведеним факт надання відповідачеві кредитних коштів за спірним договором, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 141 ЦПК України, підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді судового збору - відсутні у зв'язку із відмовою в позові в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (адреса: 04070, Україна, Київ, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221)
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено: 06.02.2026.
Суддя Мотонок Т. Я.