Справа № 464/5282/25
пр.№ 1-кп/464/247/26
29 січня 2026 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000001620 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 199 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.199 Кримінального кодексу України, -
в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 199 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.199 Кримінального кодексу України.
13.01.2026 до суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна, що належить йому на праві власності, а саме на грошові кошти на загальну суму 250 000 грн., 630 Євро, 370 доларів США та ноутбуку «MacBook Air» model A2681s/n KMYDHVQ9W, які вилучені в ході проведення обшуку 27.04.2023 за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 , на який накладено арешт ухвалою Київського апеляційного суду у справі 761/15325/23. В обгрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_9 не є обвинуваченим, йому не оголошувалась підозра, вказані речі не мають жодної доказового значення, відтак, збереження арешту на таке є безпідставним, тому просить скасувати вказаний арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду 08.08.2023 в межах кримінального провадження №42022000000001620 від 16.11.2022, накладено арешт на майно, вилучене 27.04.2023 під час обшуку, а саме: кошти на загальну суму 250 000 грн., 630 Євро, 370 доларів США та ноутбуку «MacBook Air» model A2681s/n KMYDHVQ9W .
На даний час вказане кримінальне провадження лише призначено до судового розгляду, на цій стадії процесу судом ще не встановлено порядку та обсягу дослідження доказів, а відтак, суду не надано та відповідно судом не досліджено жодних доказів, зокрема і тих, що стосуються вказаного у клопотанні майна, на яке накладено арешт.
Відтак, суд не вправі давати оцінку наявності чи відсутності підстав для використання вказаного майна як доказів у кримінальному провадженні чи надавати оцінку арештованим коштам на предмет наявності чи відсутності підстав для їх подальшої спеціальної конфіскації. Вказану оцінку суд зможе надати у відповідності до ст.100 КПК України за результатом їх дослідження при ухваленні судового рішення у даному кримінальному провадженні.
З огляду на наведені обставини, суд прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
в задоволенні клопотання представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту на майно - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча: