ЄУН: 336/10903/21
Провадження №: 1-кс/336/94/2026
іменем України
06 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого під час досудового розслідування щодо не розгляду клопотання потерпілого, -
встановив:
05 лютого 2026 року ОСОБА_3 подав до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя скаргу на бездіяльність слідчого під час досудового розслідування.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав до суду матеріали на спростування доводів потерпілого викладених в скарзі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи за скаргою, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082080001877 від 27 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 345-1 КК України.
15 травня 2025 року ОСОБА_3 звертався до слідчого СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.
Слідчий розглянув заяву потерпілого від 15 травня 2025 року та повідомив, що він може ознайомитися з матеріалами кримінального провадження у зручний для нього час, заздалегідь повідомивши слідчого та вказав контактні дані, що підтверджується відповіддю від 16 травня 2025 року за № 2801/48/-/04-25.
Крім того, слідчий направляв дві повістки про виклик на 12.05.2025 та 15.05.2025, потерпілому ОСОБА_3 з метою додаткового допиту. Виклики були направлені поштою для вручення ОСОБА_3 особисто, які і були вручені останньому.
Після отримання вказаних повісток, слідчий телефонував ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону здійснив телефонний дзвінок перед 12.05.2025 та повідомив, що з'явитись в нього не вийде, оскільки він зайнятий. 14.05.2025 року слідчим було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_3 , з метою нагадування про явку до відділу поліції № 3, та знову ОСОБА_3 повідомив, що він не з'явиться на слідчі дії, про те ОСОБА_3 15.05.2025 особисто приходить до канцелярії відділу поліції та подає клопотання про можливість надати йому ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. 16.05.2025 ОСОБА_3 було надано відповідь, що він може прибути до слідчого в зручний для нього час, заздалегідь попередивши про явку, але по теперішній час потерпілий ОСОБА_3 до відділу поліції не з'явився та про не бажання з'явитись не повідомляв, що підтверджується рапортом слідчого.
ОСОБА_3 не заперечує, що отримав повістки про виклик на 12.05.2025 та 15.05.2025, про що зазначив в письмових поясненнях. Він вказує, що не мав можливості прибути за викликом, оскільки у зазначений період перебував в іншому місці у зв'язку з сімейними обставинами.
Відповідно до ст. 57 КПК України потерпілий зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
Так, потерпілий зобов'язаний з'являтися за викликом суду/слідчого та не перешкоджати розслідуванню, однак останній свого обов'язку не виконав, не прибув за викликом до слідчого для додаткового допиту.
На клопотання потерпілого від 22 грудня 2025 року, яке надійшло до слідчого СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 23 грудня 2025 року, слідчий надав відповідь за № 2540-2026 від 07 січня 2026 року ОСОБА_3 на його електронну пошту, що підтверджується наданими слідчим документами.
Частиною першою статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, визначено виключне коло суб'єктів, які мають право на досудовому провадженні оскаржити нездійснення дізнавачем інших процесуальних дій, які він зобов'язаний виконати у визначений цим Кодексом строк в т. ч. заявником.
У розрізі положень ч. 5 ст. 40, ч. 1 ст. 220 КПК України, дізнавач, слідчий під час досудового розслідування зобов'язаний розглянути клопотання потерпілого у строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності підстав. При цьому дізнавач, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
В даному випадку слідчий розглянув клопотання потерпілого від 22 грудня 2025 року та надав відповідь.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;1-1)скасування повідомлення про підозру; 2)зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Даний перелік є вичерпним.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Вимоги заявника щодо порушення розумних строків досудового розслідування, не підлягають розгляду в даному провадженні.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1ст. 24 КПК України).
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, за змістом якого подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов її прийнятності у чіткій відповідності з вимогами процесуального закону.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9) виключено
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 91 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Зазначений перелік рішень, які можливо оскаржити відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому розслідування є вичерпним.
З тексту скарги та письмових пояснень слідує, що заявник скаржиться на недотримання розумних строків досудового розслідування.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Конструкція припису, що міститься у ч. 6 ст. 28 КПК, надає таким учасникам можливість у своєму клопотанні викласти як обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження, так і обставини, які зумовлюють необхідність здійснення окремих процесуальних дій у більш стислі строки.
Аналізуючи вказану норму та продовжуючи логіку законодавця, можна дійти висновку, що суд, слідчий суддя або прокурор за результатами розгляду клопотання, передбаченого ч. 6 ст. 28 КПК, так само має право прийняти такі види рішень: а) про встановлення строків здійснення кримінального провадження або однієї з його стадій чи етапів (наприклад, етапу ознайомлення сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК); б) про встановлення строків здійснення окремих процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Статтею 308 КПК України передбачено порядок оскарження недотримання розумних строків. Так, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
ОСОБА_3 зі скаргою на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування у порядку передбаченому ст. 308 КПК України не звертався, оскільки відсутнє рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення слідчого, прокурора що не підлягає оскарженню.
Враховуючи те, що провадження за скаргою ОСОБА_3 було відкрито, то в частині скарги щодо порушення розумних строків досудового розслідування провадження слід закрити.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого під час досудового розслідування щодо не розгляду клопотання потерпілого - відмовити.
В частині скарги щодо порушення розумних строків досудового розслідування -закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого судового засідання (ч. 3 ст. 307 КПК України).
Слідчий суддя: ОСОБА_1