Справа № 750/569/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/42/26
Категорія - продовження строків тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
05 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
підозрюваного ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2026 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Поліське Поліського району Київської області, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, пенсіонеру, зареєстрованому та фактично проживаючому: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, продовжений строк тримання під вартою до 16 березня 2026 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив та врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КК України. Крім того, посилаючись на положення ч. 6 ст. 176 та ст. 183 КПК України, враховуючи підозру пред'явлену ОСОБА_6 , слідчий суддя прийшов до висновку, що на даний час може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому відсутні підстави для визначення розміру застави.
Звертаючись з апеляційною скаргою захисник просить ухвалу слідчого судді про продовження строків тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1 та ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_6 скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Захисник вважає, що зміст клопотання та долучені до нього документи не можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що ставить під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .
Також адвокат не погоджується з існуванням ризиків, які б давали підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та про які зазначив слідчий у клопотанні, що було підтримано прокурором у судовому засіданні. Даних про невиконання процесуальних обов'язків суду також надано не було. Вважає, що слідчий суддя приймаючи рішення, безпідставно не визначив, як альтернативний запобіжний захід, розмір застави, враховуючи особу підозрюваного, його сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність хронічних захворювань у нього, його батьків та дружини, участь у захисті України в період з 2014 року по 2020 рік, постійне місце мешкання, що в сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, а отже, і підстав для прийняття відповідного рішення. Більше того, враховуючи, що досудове розслідування вже завершено і відкриті матеріали справи, а тому, переконаний апеллянт, ОСОБА_6 вже фактично не може вплинути на хід досудового розслідування, що також є додатковою підставою для визначення застави.
Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, підозрюваного, який підтримав позицію свого захисника, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, вказуючи про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, а також необхідність завершення досудового розслідування, що в сукупності і обумовлює необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Управління СБУ в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024270000000225 від 14.11.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 114-1 КК України.
20 травня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 114-1КК України та затримано на підставі п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 травня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів.
15 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 144-1 КК України
У цей же день стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження. Проте, як зазначено у клопотанні слідчого, завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою ОСОБА_6 продовжений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо, оскільки необхідно не лише виконати вимоги ст. 290 КПК України, а й скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, при продовженні строків тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.
Продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 114-1 КК України.
Такий висновок колегія суддів вважає обґрунтованим, який неодноразово перевірявся слідчими суддями з урахуванням наданих матеріалів справи. Більше того, 15 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та до клопотання долучено ряд доказів, дослідження яких достеменно свідчить про доведення існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний може бути причетним до вчинення кримінальних правопорушень за якими йому пред'явлено підозру. Також слідчий суддя встановив, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та продовжують існувати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді і звертає увагу на те, що обґрунтованість підозри стверджується матеріалами провадження, тоді як метою такого запобіжного заходу є: запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вірно зазначено в судовому рішенні, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обумовлений не лише тяжкістю злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, а посилює той факт, що ОСОБА_6 знятий з військового обліку за станом здоров'я та протягом дії воєнного стану неодноразово виїжджав за межі України, востаннє у лютому 2025 року. Більше того, 20 травня 2025 року ОСОБА_6 було затримано у пункті пропуску Волинської області під час спроби перетину державного кордону, а відтак, вказаний ризик є цілком обґрунтованим на будь-якій стадії кримінального провадження.
Тоді як ризик впливу на свідків, який було встановлено слідчим суддею, зберігається до моменту проведення судом їх безпосереднього допиту, а тому, всупереч доводам адвоката, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України продовжує існувати і на даний час.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, існує з огляду на те, що матеріали провадження вказують про можливість оформлення підроблених документів щодо групи інвалідності, які виготовлялися неодноразово, а отже, ймовірність вчинення нових кримінальних правопорушень залишається значною.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що в ході досудового розслідування не встановлено коло осіб причетних до виготовлення таких документів, а тому, вказані обставини не виключають імовірність настання такого ризику. Тобто, вказаний ризик обумовлений і самими злочинними діями в яких підозрюється ОСОБА_6 .
З іншого боку, колегія суддів звертає увагу, що незважаючи на завершення досудового розслідування, на чому акцентує увагу апелянт, є ряд дій, які і обумовили звернення з відповідним клопотання, оскільки цей процесуальний обсяг дій органу досудового розслідування кореспондується з процесуальними правами сторони захисту, дотримання яких і покладається на слідчі органи, а саме: забезпечити право підозрюваного на ознайомлення з матеріалами провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів, вручити його підозрюваному.
Отже, за встановлених обставин, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочини, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , встановив продовження існування ризиків, які і стали підставою для застосування у даному випадку виключного запобіжного заходу.
Також слідчий суддя врахував наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Безпідставними є і вимоги захисника про визначення обвинуваченому розміру застави.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині не визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогост.114-1 КК України.
Колегія суддів зважає на обставини кримінальних правопорушень, тяжкості інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, хоча і враховує сталі соціальні зв'язки підозрюваного та дані про його особу, проте бере до уваги і ризики, які наданий час є актуальними, а отже, для забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу, не дають підстав для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Усі доводи сторони захисту, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2026 року про продовження тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 114-1 КК України, без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11