Справа №461/340/26
05 лютого 2026 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
(адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
в інтересах якого діє Миська Тарас Григорович
(79016, м. Львів, вул. Марка Вовчка, 37/8; РНОКПП: НОМЕР_2 )
до
Львівської митниці Державної митної служби України
(79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343)
про скасування постанови,
встановив:
Позиції сторін та учасників справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Миська Тарас Григорович, звернулась до суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, згідно якого просить скасувати постанову Львівської митниці Державної митної служби України від 10.01.2023 у справі про порушення митних правил №1649/UA209000/2025 від 16.12.2025, провадження у справі закрити та зобов'язати митний орган повернути вилучену згідно протоколу жіночу сумку.
В обґрунтування позову покликається на те, що 17.11.2025 року близько 19 год. 33 хв. гр. України ОСОБА_1 поверталася з приватної поїздки в якості пасажирки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_3 , через пункт пропуску "Нижанковичі - Мальховіце", митного поста "Нижанковичі" Львівської митниці в напрямку в'їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор».
В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. За результатами проведення огляду складено протокол від 17.11.2025 року про порушення митних правил № 1649/UA209000/2025. Відповідно до протоколу, під час проведення огляду у салоні автомобіля виявлено товари, які, відповідно до ст. 374 МК України, перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: сумка жіноча ТМ «Chanel FLAPBAG VEAU GRAIN/MJPY NOIR» нібито без ознак використання, з маркуванням P0C6P4C2 у кількості 1 шт. В процесі проведення митного контролю Гр. ОСОБА_2 надав документ, а саме: «Тах Free form № CRF0: 2025K038659966-44 від 16.11.2025» та фіскальний чек №0725-0047 від 16.11.2025, згідно з якими вартість товару сумка жіноча тм «Chanel FLAPBAG VEAU GRAIN/MJPV NOIR» становить 6200 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 17.11.2025 становить 303697,70 грн. На підставі протоколу від 17.11.2025 № 1649/UA209000/2025 відповідну сумку було вилучено. До вищезазначеного протоколу було долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, дана сумка є її особистою річчю та має ознаки використання, оскільки в ній містяться її речі (ключі від дому, телефон, окуляри, косметичні засоби). При цьому дана сумка не перебувала в транспортному засобі, а перебувала в користуванні (на плечі Позивачки) в момент проведення митного контролю та перетину митного посту.
Так, постановою від 16.12.2025, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 80 723,49 (вісімдесят тисяч сімсот двадцять три) гривні 49 коп. Розгляд справи та винесення постанови від 16.12.2025 року відбулися без участі ОСОБА_1 . При цьому позивачці не було належним чином вручено примірник копії зазначеної постанови. З постановою не погоджується, адже сумка жіноча ТМ «Chanel FLAPBAG VEAU GRAIN/MJPY NOIR» є особистою річчю позивачки та перебувала у користуванні ОСОБА_1 в момент перетину державного кордону, у вказаній сумці знаходилися її особисті речі, такі як: ключі, косметичні засоби, телефон.
Вказує, що обов'язковою ознакою віднесення речі до особистих є те, що вона була у вжитку, призначена для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи та не призначена для здійснення підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам. Наведені обставини, в тому числі зазначені у протоколі підтверджують, що сумка знаходилась у використанні позивача, в ній наявні її особисті речі повсякденного характеру, така сумка не перебувала ні в упакуванні, а також без бірки, тобто вона не мала товарного вигляду. З урахуванням того, що ОСОБА_1 перевозила одну сумку жіночу, без товарного ярлика, яку використовувала для власних потреб, не здійснила жодних дій щодо приховування вказаного товару, носила її відкрито, вважає, що сумка жіноча ТМ «Chanel FLAPBAG VEAU GRAIN/MJPY NOIR» є особистою річчю ОСОБА_1 та не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності та не призначена для відчуження.
На підставі вищенаведеного, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 14.01.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами встановленими статтею 286 КАС України.
19.01.2026 року від представника відповідача - Сліпенка С.В. надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву, представник відповідача стверджує, що вина ОСОБА_1 у порушенні митних правил підтверджується зібраними по справі доказами. Представник відповідача стверджує, що громадянка ОСОБА_1 вчинила дії, щодо недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей, товарів, що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України), та які переміщуються громадянами. здійснив недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Вказує, що відповідно до наявних матеріалів справи ознак користування тимчасово вилученим у справі про порушення митних правил товаром, що є предметом правопорушення, не виявлено, та враховуючи факт придбання товару 16.11.2025, тобто напередодні перетину митного кордону, на думку представників митниці, такий не забезпечує звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи, відповідно в Україні або за кордоном, оскільки такий був придбаний фактично вже по завершенню перебування за кордоном, та зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 статті 471 Митного кодексу України. Вважає, що Львівською митницею правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення, викладені у постанові висновки відповідають фактичним обставинам справи, та просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві.
Заперечень щодо завершення розгляду справи за відсутності учасників процесу у разі їх неявки у судове засідання та завершення розгляду справи у порядку письмового провадження представниками позивача та відповідача, кожним окремо, висловлено не було.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступних доводів та мотивів.
Судом встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил №1649/UA209000/2025 від 17.11.2025 року, 17.11.2025 року близько 19 год. 33 хв. гр. України ОСОБА_1 поверталась з приватної поїздки в якості пасажирки транспортного засобу марки «LAMBORGHINI URUS S», реєстраційний номер НОМЕР_3 , через пункт пропуску "Нижанковичі- Мальховіце", митного поста "Нижанковичі" Львівської митниці в напрямку в'їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим заявила про відсутність у неї будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду у салоні разом з пасажиром автомобіля, без ознак приховування було виявлено товари, які відповідно до ст. 374 МК України перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: сумка жіноча тм «Chanel FLAPBAG VEAU GRAIN/MJPV NOIR» без ознак використання, з маркуванням Р0С6Р4С2 у кількості - 1 шт. В процесі проведення митного контролю гр. України ОСОБА_2 надав документи а саме: «Tax Free form № CRFO: 2025К038659966-44 від 16.11.2025» згідно з якими вартість товару становить 6200 євро, що згідно курсу НБУ станом на 17.11.2025 становить 303 697,7 грн. Відповідно до ч.2 ст. 366 Митного кодексу України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. У відповідності до ч.4 ст.366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповідно до ч.5. ст.366 Митного кодексу України початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Положення ст. 374 Митного кодексу України визначають, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 евро та сумарна вага яких не Перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами. Також, ч. б ст. 366 Митного кодексу України визначено, що громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом. Особисті речі та товари що не перевищували обмежену законодавством України норму ввезення були пропущені водію та пасажирам для ввезення на митну територію України.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила дії щодо недекларування товарів (крім валютних цінностей та товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України), та які переміщуються громадянами. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч.2 ст.471 Митного кодексу України.
Дані обставини підтверджується також актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та UA209240/2025/000722 від 17.11.2025. з фототаблицями.
Постановою в.о. начальника Львівської митниці Керезваса І.А. від 16.12.2025 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 80 723,49 (вісімдесят тисяч сімсот двадцять три) гривні 49 коп. Товари, тимчасово вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №1649/UA209000/2025 вирішено повернути громадянці ОСОБА_1 . Стягнуто із громадянки ОСОБА_1 на користь Львівської митниці 27,81 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.
Суд враховує наступне.
Розгляд протоколів про порушення митних правил та прийняття компетентними органами за ними рішень мають повністю підкорюватись вимогам законності. Такий висновок випливає з проголошеної в ст.8 Конституції України дії принципу верховенства права, до змісту якого входить обов'язок органів публічної влади діяти відповідно до закону і в межах норм, що визначають їхні повноваження. Ці органи не повинні діяти свавільно.
У частині першій ст. 466 МК України також зазначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст.486 МК України).
Відповідно до ст. 489 цього Кодексу, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється Митним кодексом України.
Частиною 2 статті 471 МКУ встановлено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами. Вчинення даного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 поверталася з приватної поїздки в якості пасажирки транспортного засобу марки «LAMBORGHINI URUS S», реєстраційний номер НОМЕР_3 , через пункт пропуску "Нижанковичі- Мальховіце", митного поста "Нижанковичі" Львівської митниці в напрямку в'їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор».
Частиною 4 ст. 366 МК України визначено, що громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою;
Нормами ч.5 ст.366 МК України визначено, що початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином, каналом позначеним символами зеленого кольору (зелений коридор), є декларування шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення;
Відповідно до норм ч.6 ст. 366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених Митним кодексом України.
Частиною 1 ст. 374 МК України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до ст. 197 МК України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Нормами ч. 4 ст.374 МК України встановлено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян.
Під час проведення огляду у салоні разом з пасажиром автомобіля, без ознак приховування було виявлено товари, які, за твердженням уповноважених представників митного органу, відповідно до ст. 374 МК України перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: сумка жіноча тм «Chanel FLAPBAGEAU GRAIN/MJPV NOIR» без ознак використання, з маркуванням Р0С6Р4С2 у кількості - 1 шт.
В процесі проведення митного контролю гр. України ОСОБА_2 надав представнику митниці документи, а саме: «Tax Free form № CRFO: 2025К038659966-44 від 16.11.2025» згідно з якими вартість товару становить 6200 євро, що згідно курсу НБУ станом на 17.11.2025 становить 303 697,7 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 374 МК України, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами, зокрема: особисті речі, визначені статтею 370 цього Кодексу.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 370 МКУ, особистими речами вважаються інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.
Визначення товару вказано в пункті 57 ч .1 ст. 4 Митного кодексу України, зокрема, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, особисті речі - товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 265 МК України вбачається, що декларантами не являються громадяни, які переміщують через митний кордон особисті речі, транспортні засоби особистого користування та інші товари для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
З відеозапису долученого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що при огляді сумки під час митного контролю, в такій знаходились особисті речі ОСОБА_1 , зокрема: гребінець, стіки HEETS, сонцезахисні окуляри, грошові кошти та ключі. Зазначених обставин в ході розгляду справи у суді представник митного органу не заперечив.
Твердження представника відповідача про те, що факт користування тимчасово вилученим у справі про порушення митних правил товаром, що є предметом правопорушення, не виявлений спростовується наведеним вище дослідженим судом відеозаписом, а також долученими до матеріалів справи про порушення митних правил письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Суд погоджується з твердженнями представника позивача, про те, що відповідачем не досліджено та належним чином не оцінено інформацію викладену в поясненнях до протоколу, відсутня будь-яка згадка щодо того, що фактично сумка знаходилась не в автомобілі, а безпосередньо у використанні ОСОБА_1 та не наведено доводів щодо спростування даних тверджень власника майна.
Як встановлено в ході розгляду справи, у відповідній сумці зберігались повсякденні речі позивача, митному органу надано докази на підтвердження факту купівлі цієї сумки за межами території України. Водночас, сам по собі такий автоматично не доводить того, що така річ не є особистою.
Митним органом у оскарженій постанові взагалі не надано жодної оцінки того, що вказана сумка не приховувалась власником, перебувала у зоні візуального огляду, добровільно надана володільцем для її огляду, митному органу надано документи щодо законності її походження, придбання та вартості.
Водночас, жодної належної оцінки зазначеним обставинам в оскарженій постанові не надано.
Не може залишити поза увагою суд і те, що він погоджується з доводами позивача про формальний підхід під час оцінки наведених вище доказів митним органом, адже в процесі судового розгляду встановлено факт користування жіночою сумкою тм «Chanel FLAPBAGEAU GRAIN/MJPV NOIR».
Згідно п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, серед іншого, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду, а також невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.
Як наведено вище, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Допущена необ'єктивність та неповнота під час провадження у справі, а також невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, свідчить про наявність законних підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності здійснено з порушенням його прав, зокрема на об'єктивний та повний розгляд справи.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, суд приходить до висновку, що зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Разом з тим, з огляду на те, що згідно оскарженої постанови вилучені речі підлягають поверненню володільцю, а факт скасування такої постанови судом усуває правову підставу утримання вилученого товару митним органом, що свідчить про необхідність повернення товару власнику, з огляду на відсутність даних про відмову добровільно повернути товар власнику з боку митного органу, законних підстав для задоволення вимоги про зобов'язання митного органу повернути вилучену жіночу сумку суд не вбачає.
Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 гривень підлягає стягненню з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил №1649/UA20900/2025 від 16.12.2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 80723 грн 49 коп.
Справу про порушення митних правил №1649/UA20900/2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст.471 Митного кодексу України - закрити.
Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1331 гривню 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
(адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );ї
представник позивача - Миська Тарас Григорович
(79016, м. Львів, вул. Марка Вовчка, 37/8; РНОКПП: НОМЕР_2 )
відповідач ? Львівська митниця Державної митної служби України
(79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343);
представник відповідача - Сліпенко Сергій Володимирович
(79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1).
Повний текст судового рішення складений 05.02.2026 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький