Справа № 333/7055/25
Провадження № 3/333/43/26
26 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
18.05.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334147 за ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якого 18.05.2025 року об 11 годині 29 хв. у місті Запоріжжя, по Оріхівському шосе, 14 км. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, що зафіксовано на БК 471425. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
26.01.2025 року адвокат Ткаченко Д.С. подав клопотання про закриття провадження у справі в якому просив справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що працівниками поліції не було задокументовано та доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Відеозапис переривається та деякий час запису взагалі відсутній, а тому цей доказ не може розглядатися як належний та допустимий доказ, оскільки його складено з порушенням вимог Інструкції від 18.12.2018 № 1026. Крім того, з відеозапису вбачається, що фактичне виявлення ознак наркотичного сп'яніння відсутнє на відеозапису, а отже порушення порядку проведення огляду тягне за собою недійсність його результатів.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
При цьому суд звертає увагу, що на відеозаписі, який долучено до адміністративних матеріалів працівник поліції навіть не повідомляє водію, що його було зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та в порушення вимог ч.3 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» не поінформував водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Також з наданого відеозапису вбачається, що поліцейським протягом всього часу з моменту зупинки і до закінчення відеозапису, не приймалось жодного рішення щодо порушення водієм ПДР, яке могло бути підставою для зупинення. Таким чином, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було б зупинити.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.
Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено DVD-R диск з відеозаписом, як доказ на підтвердження огляду водія на стан сп'яніння та виявлення ознак сп'яніння. Натомість в ході ознайомленні із відеозаписом судом виявленні суттєві порушення, запис переривається та деякий час на відеозаписі відсутнє зображення та звук, у зв'язку із чим неможливо пересвідчитись в тому, що саме відбувається під час огляду водія на стан сп'яніння.
Під час огляду водія на стан сп'яніння, відеозапис на службовій бодікамері з часу 11год. 35хв. 20сек. до 11год. 36хв. 35сек. - відсутнє зображення та звук.
Під час огляду водія на стан сп'яніння, відеозапис на службовій бодікамері об 11год. 37хв. 05сек. та об 11год. 37хв. 12сек. працівник поліції прикриває камеру та неможливо достеменно встановити, що в той час каже чи показує працівник поліції або водій.
Суд звертає увагу, що із долученого відеозапису неможливо встановити фактичне виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
У протоколі серії ЕПР1 № 334147 від 18.05.2025 зазначено такі ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені працівником поліції, як: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальці рук, поведінка що не відповідає обстановці.
Із відеозапису вбачається, що після зупинки водій ОСОБА_1 виконав всі вимоги працівників поліції та надав всі необхідні документи. В момент пред'явлення документів чітко видно, що руки (пальці рук) водія при розгортанні документів не тремтять. Виявлення такої ознаки як тремтіння пальців рук не зафіксоване на відеозаписі, а з наявних даних відеозапису така ознака не вбачається. Крім того, не вбачається такої ознаки як неприродна блідість обличчя, оскільки протягом всього відеозапису чітко видно звичайне забарвлення шкірного покриву водія та в порівнянні з іншими учасниками відеозапису його обличчя не виглядає блідим або якимось неприродним.
Крім того, виявлення такої ознаки як звужені зіниці очей, також не зафіксоване на відеозаписі, а отже суд позбавлені можливості пересвідчитись як в наявності такої ознак так і в процесі її виявлення.
Жодних ознак поведінки, що не відповідає обстановці судом не виявлено. Конкретних дій або бездіяльності, висловлювань або інших ознак такої поведінки не вказано у протоколі або у направленні. Не вказує поліцейський на такі ознаки на відеозаписі.
Натомість навпаки, поведінка водія повністю відповідає обстановці, мова зрозуміла та розбірлива, координація рухів не порушена, хода стійка, він повидить себе спокійно та адекватно, спростовуючи таким чином наявність будь-яких ознак сп'яніння. Водій чітко відповідає на всі питання поліцейського, не нервує, не заперечує проти поверхневого огляду та добровільно надає транспортний засіб для перевірки.
Відповідно до.п.12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, згідно з ознаками поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.
Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків. Адже, огляду на стан сп'яніння підлягає не будь-яка особа, а лише та, що має певні ознаки сп'яніння.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП порушення порядку проведення огляду тягне за собою недійсність його результатів.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б відповідно до критерію «поза розумним сумнівом» доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130,221,245,247,280,283-284,289 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного
Суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова