Справа № 308/1484/13-ц
05 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 , -
Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 .
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні приватного виконавця знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30% всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.01.2013 і до досягнення дитиною повноліття.
Станом на 03.02.2026 рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що є підставою для задоволення подання.
Процедура
Суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб відповідно до вимог частини четвертої статті 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).
Приватний виконавець не скористався своїм правом брати участь при розгляді подання, про що подав відповідну заяву.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені Судом.
29.08.2018 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у цивільній справі № 308/1484/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30 % усіх видів заробітку боржника, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 29.01.2013 до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 02.04.2013.
25.10.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57526281 з примусового виконання виконавчого листа № 308/1484/13-ц. Докази вручення зазначеної постанови боржнику в матеріалах подання відсутні.
Відповідно до повідомлення начальника Регіонального сервісного центру в Закарпатській області Територіального сервісного центру 2141 Дан М.І. № 31/7/1-1546 від 22.12.2018 зазначено, що згідно з наявним регіональним інформаційним масивом та базою даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС за громадянином ОСОБА_1 зареєстрованих транспортних засобів не значиться.
Відповідно до відповіді в.о. начальника відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Меренича І. № 11-7-0.28-1856/102-18 від 09.11.2018 повідомлено, що згідно з обліковими даними відділу станом на 01.01.2013 за ОСОБА_1 земельні ділянки у власності та користуванні на території м. Ужгород та Ужгородського району, у тому числі м. Чоп, не зареєстровані.
Відповідно до відповіді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Б. № 07-07/4232 від 05.11.2018 повідомлено, що за ОСОБА_1 технологічних транспортних засобів, об'єктів підвищеної небезпеки та об'єктів котлонагляду згідно з обліковими даними Управління не значиться.
Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області № 3.1.8/4901 від 22.04.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 20.01.2005 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України на запит № 298293438 від 27.10.2025 встановлено, що відомості про отримання доходів ОСОБА_1 відсутні.
Згідно з відповіддю Міністерства внутрішніх справ України № 386479657 від 11.08.2025 встановлено, що відомості про зареєстровані транспортні засоби за ОСОБА_1 відсутні.
Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України встановлено, що Попелич /Popelych/ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , 03.02.2022 о 11:16 год перетнув державний кордон України у напрямку виїзду.
13.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. у межах виконавчого провадження ВП № 57526281 винесено вимогу про зобов'язання ОСОБА_1 з'явитися до приватного виконавця 23.09.2019 з питання сплати заборгованості за виконавчим документом № 308/1484/13-ц. Докази направлення зазначеної вимоги боржнику в матеріалах подання відсутні.
28.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. у межах виконавчого провадження ВП № 57526281 винесено вимогу про зобов'язання ОСОБА_1 з'явитися до приватного виконавця 05.11.2025. Поштове відправлення R067027337284, відповідно до даних поштового відстеження, вручено адресату 14.11.2025.
20.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. у межах виконавчого провадження ВП № 57526281 винесено вимогу про зобов'язання ОСОБА_1 з'явитися до приватного виконавця 29.01.2026. Поштове відправлення R067084670410, відповідно до даних поштового відстеження, вручено адресату 05.02.2026.
Відповідно до розрахунку заборгованості за виконавчим провадженням ВП № 57526281 від 11.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 11.11.2024 становить 552 124,68 грн.
Мотиви, з яких Суд дійшов висновків і закон, яким керувався Суд.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися та вільно обирати місце проживання в межах цієї території, а також право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Зазначені права можуть бути обмежені виключно на підставах і в порядку, встановлених законом, та лише настільки, наскільки це є необхідним для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших осіб.
Згідно зі статтею 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися та обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави, а також право залишати будь-яку країну і повертатися до своєї країни.
Таким чином, право на свободу пересування та право залишати територію держави є фундаментальними правами людини, втручання в які допускається лише у виняткових випадках та за умови суворого дотримання принципів законності, необхідності та пропорційності.
Водночас відповідно до статті 441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Такий захід застосовується виключно за поданням державного або приватного виконавця та за умови доведення факту ухилення боржника від виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у разі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов'язань.
Отже, обов'язковою передумовою застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є доведений факт ухилення боржника від виконання судового рішення, а не лише наявність невиконаних зобов'язань.
Як роз'яснено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Стецов проти України» від 11.05.2021 року, сам по собі намір боржника ухилятися від виконання судового рішення є складним для встановлення та не може ґрунтуватися на припущеннях. Заборона на виїзд не може застосовуватися автоматично або бути єдиним засобом примусу, якщо орган примусового виконання не доведе, яким чином таке обмеження сприятиме реальному виконанню рішення суду з урахуванням конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 року у справі № 331/8536/17, згідно з якою тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є винятковим заходом і може бути застосоване лише за наявності належних, допустимих та достатніх доказів умисного ухилення боржника від виконання судового рішення.
Судом встановлено, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 57526281. Водночас докази вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, як того вимагає частина перша статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», до матеріалів подання не додані. Відтак відсутні належні докази того, що боржник був повідомлений про початок примусового виконання судового рішення. Крім того, матеріали подання не містять доказів того, що боржник був обізнаний із фактом ухвалення рішення у цивільній справі № 308/1484/13-ц, оскільки копія судового рішення до суду не надана, а відомості про участь боржника у судовому розгляді відсутні.
Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_1 03.02.2022 року перетнув державний кордон України у напрямку виїзду. Дані про його повернення на територію України матеріали справи не містять.
Разом із тим, хоча згідно з даними поштового відстеження вимоги приватного виконавця, направлені у 2025-2026 роках, значаться як вручені, матеріали подання не містять доказів того, що зазначені поштові відправлення були особисто отримані боржником. Факт формального вручення поштової кореспонденції за місцем реєстрації не є тотожним доведенню обізнаності боржника зі змістом вимог виконавця, особливо з урахуванням встановленого факту перебування боржника за межами України.
Також суд звертає увагу, що вимога приватного виконавця від 13.09.2019 про зобов'язання боржника з'явитися до виконавця не містить доказів її направлення чи вручення боржнику, що додатково свідчить про відсутність підтвердженої обізнаності боржника щодо виконавчих дій. Таким чином, з матеріалів подання вбачається лише факт наявності заборгованості за виконавчим документом, що саме по собі не є безумовною підставою для обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про умисне ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань, приватним виконавцем суду не надано.
За таких обставин суд доходить висновку, що застосування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не відповідає вимогам законності, необхідності та пропорційності, а тому підстави для задоволення подання приватного виконавця відсутні.
З цих підстав, керуючись статтями 2 58-261, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Олена ГОЛЯНА