Справа № 405/4716/25
провадження № 1-кс/405/414/26
02.02.2026 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000440 від 23.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України,
старший слідчий звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з вказаним вище клопотанням, яке посилаючись на обставини кримінального провадження просив задовольнити.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву, відповідно до якої, просив задовольнити клопотання та розглянути без його участі.
Представник власника майна та власник майна не з'явились в судове засідання, надали заяву, відповідно до якої заперечували щодо задоволення клопотання, клопотання просили розглянути без їх участі.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Крім того, беручи до уваги положення ст. 172 КПК України, зокрема ч.2 цієї статті, згідно з якою клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, а тому слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання слідчого відповідно до наявних матеріалів.
Отже, беручи до уваги положення зазначених вище норм, слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд поданого слідчим клопотання без його участі, без участі власників майна та відповідно до наявних матеріалів клопотання.
Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000440 від 23.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця - ОСОБА_5 , чоловіка мешканки Одеської області ОСОБА_6 , 25.09.2025 близько 14.11, зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв'язку НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо чоловіка ОСОБА_5 , представилась працівником «інформаційного відділу фінансової військової частини головного управління», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_6 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.
В ході розмови ОСОБА_4 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича, та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_6 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_6 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_4 .
Будучи ошуканою ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» 25.09.2025 0 14.33 у сумі 39925 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 , № НОМЕР_4 , який відкрито в АТ «УКРСИББАНК» на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В цей же час, ОСОБА_4 , з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківську картку № НОМЕР_4 , 25.10.2025 направилась до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Кіровоградська область, м Новомиргород, вул. Соборності, 103, вул. Поповкіна, 35, де здійснила операції зі зняття грошових коштів у сумі 20000 грн., а також здійснила оплату інтернет-послуг та розраховувалась в м. Новомиргород, придбаваючи мобільний телефон та дитячі товари.
Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 39925 грн.
Також, ОСОБА_4 , повтороно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця - ОСОБА_7 , брата мешканки Київської області ОСОБА_8 , 28.09.2025 о 12.39, 12.47, 12.51, 13.50, неодноразово зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв'язку НОМЕР_1 на номер НОМЕР_5 ОСОБА_8 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо її брата, представилась працівником «інформаційного відділу фінансової військової частини головного управління», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_8 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.
В ході розмови ОСОБА_4 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича, та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_8 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_8 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_4 .
Будучи ошуканою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_6 , який відкрито в АТ «Державний ощадний банк України» 28.09.2025 0 14.05 у сумі 14202 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 № НОМЕР_7 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей же час, ОСОБА_4 , з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківську картку № НОМЕР_7 , 28.09.2025 направилась до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Соборна, 91, де здійснила операції зі зняття грошових коштів, які перерахувала на вказаний рахунок ОСОБА_8 .
Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 14 202 грн.
Також, ОСОБА_4 , повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця - ОСОБА_10 , чоловіка мешканки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ОСОБА_11 , 28.09.2025 о 16.35, зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв'язку НОМЕР_1 на номер НОМЕР_8 ОСОБА_11 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо її чоловіка, представилась працівником «інформаційного відділу фінансової військової частини головного управління», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_11 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.
В ході розмови ОСОБА_4 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича, та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_11 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_11 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_4 .
Будучи ошуканою ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_9 , який відкрито в АТ «УКРСИББАНК» 28.09.2025 0 1649 у сумі 10170 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 № НОМЕР_7 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей же час, ОСОБА_4 , з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківську картку № НОМЕР_7 , 28.09.2025 направилась до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Соборна, 91, де здійснила операції зі зняття грошових коштів, які перерахувала на вказаний рахунок ОСОБА_11 .
Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 10 170 грн.
Також,, ОСОБА_4 , повтороно, отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця - ОСОБА_12 , брата мешканки Чернігівської області ОСОБА_13 , 30.10.2025 близько 12.28, 31.10.2025 о 09.01 та о 09.14 зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв'язку НОМЕР_10 на номер НОМЕР_11 ОСОБА_14 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо брата ОСОБА_12 , представилась працівником «Головного управління Міністерстава оборони», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_14 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.
В ході розмови ОСОБА_4 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича у сумі 200 000 грн., та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_14 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_13 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_4 .
Будучи ошуканою ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_12 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» 30.10.2025 0 13.37 у сумі 35505 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 № НОМЕР_13 , який відкрито в ПуАТ «Комерційний банк «Акордбанк» на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 31.10.2025 0 09.19 у сумі 15550 грн. зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_14 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 № НОМЕР_13 , який відкрито в ПуАТ «Комерційний банк «Акордбанк» на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В цей же час, ОСОБА_4 , з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківську картку № НОМЕР_13 , 30.10.2025 направилась до банкомату АТ «Державний ощадний банк України» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Чорновола, 4, банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 80, та 31.10.2025 до банкомату АТ «Державний ощадний банк України» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Чорновола, 4, де здійснила операції зі зняття грошових коштів, які перерахувала на вказаний рахунок ОСОБА_14 .
Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 46 550 грн.
Також, ОСОБА_4 , повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця - ОСОБА_16 , сина мешканки Дніпропетровської області ОСОБА_17 , 03.11.2025 близько 13.00, зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв'язку НОМЕР_10 на номер НОМЕР_15 ОСОБА_17 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо її сина, представилась працівником «інформаційного відділу фінансової військової частини головного управління», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_17 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.
В ході розмови ОСОБА_4 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича, та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_17 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_17 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_4 .
Будучи ошуканою ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_16 , яку відкрито в АТ «Райффайзен Банк» 03.11.2025 0 13.36 у сумі 28999 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 № НОМЕР_17 , яку відкрито в АТ АКБ «Львів», відкритий на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В цей же час, ОСОБА_4 , з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківську картку № НОМЕР_17 , 03.11.2025 направилась до банкомату АТ «Райффайзен Банк» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 67а, та банкомату АТ «Державний ощадний банк України» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Чорновола, 4 де здійснила операції зі зняття грошових коштів, які перерахувала на вказаний рахунок ОСОБА_19 .
Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 28 999 грн.
Також, ОСОБА_4 , повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця - ОСОБА_20 , сина мешканки Київської області ОСОБА_19 , 03.11.2025 о 14.28, зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв'язку НОМЕР_10 на номер НОМЕР_18 ОСОБА_19 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо її сина, представилась працівником «інформаційного відділу фінансової військової частини головного управління», таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_19 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.
В ході розмови ОСОБА_4 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича, та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_19 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_19 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_4 .
Будучи ошуканою ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_19 , яку відкрито в АТ «Райффайзен Банк» 03.11.2025 0 14.44 у сумі 12110 грн. на банківський (картковий) рахунок, вказаний ОСОБА_4 № НОМЕР_17 , яку відкрито в АТ АКБ «Львів», відкритий на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В цей же час, ОСОБА_4 , з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківську картку № НОМЕР_17 , 03.11.2025 направилась до банкомату АТ «Райффайзен Банк» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 67а, та банкомату АТ «Державний ощадний банк України» за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Чорновола, 4 де здійснила операції зі зняття грошових коштів, які перерахувала на вказаний рахунок ОСОБА_19 .
Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 12 110 грн.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Райгород, українці, громадянці України, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджена:
- 22.09.2023 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України до позбавлення волі на 4 роки з іспитовим строком на 3 роки.
29.01.2026 ОСОБА_4 , затримана в порядку ст. 208, 615 КПК України, та 29.01.2026 повідомлена про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Так, 29.01.2029 в період часу з 06 год. 40 хв. до 08 год. 05 хв., слідчим слідчої групи ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області, проведено обшук домоволодіння, всіх прибудинкових та підсобних споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон SIGMA IMEI1: НОМЕР_20 , IMEI2: НОМЕР_20 ;
- мобільний телефон NOKIA IMEI1: НОМЕР_21 ;
- мобільний телефон REDMI 5G IMEI1: НОМЕР_22 , IMEI2: НОМЕР_23 із сім картками НОМЕР_24 , НОМЕР_25 ;
- мобільний телефон SAMSUNG DUOS та MI які не вмикалються;
- мобільний телефон SIGMA IMEI1: НОМЕР_26 , IMEI2: НОМЕР_27 із сім карткою;
- мобільний телефон TECHNO IMEI1: НОМЕР_28 , IMEI2: НОМЕР_29 із сім карткою НОМЕР_30 ;
В подальшому, 29.01.2026, вилучені речі були оглянуті та визнанні речовими доказам в даному кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане та застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Крім того, частиною 3 визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії кримінальним правопорушенням.
Отже, підсумовуючи зазначене вище, слідчий суддя погоджується з позицією старшого слідчого, що на виконання завдання кримінального провадження, з метою забезпечення заходів кримінального провадження, існує потреба у накладені арешту, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 309 КПК України,
постановив:
клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 29.01.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на таке майно:
- мобільний телефон SIGMA IMEI1: НОМЕР_20 , IMEI2: НОМЕР_20 ;
- мобільний телефон NOKIA IMEI1: НОМЕР_21 ;
- мобільний телефон REDMI 5G IMEI1: НОМЕР_22 , IMEI2: НОМЕР_23 із сім картками НОМЕР_24 , НОМЕР_25 ;
- мобільний телефон SAMSUNG DUOS та MI які не вмикалються;
- мобільний телефон SIGMA IMEI1: НОМЕР_26 , IMEI2: НОМЕР_27 із сім карткою;
- мобільний телефон TECHNO IMEI1: НОМЕР_28 , IMEI2: НОМЕР_29 із сім карткою НОМЕР_30 ;
Заборонити користуватись та розпоряджатись вказаним майно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_21