Справа № 761/12418/19
Провадження № 1-кп/761/1123/2026
17 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 42018100000000292 від 22 березня 2018 року щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Шевченківським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000000292 від 22 березня 2018 року.
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 15 листопада 2018 року, перебуваючи у приміщенні службового кабінету № 208 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, умисно запропонував старшому оперуповноваженому відділу оперативних розробок Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_6 , який є службовою особою, надати неправомірну вигоду у вигляді пального за невтручання у складання підсумкових відомостей за результатами підсумкової перевірки рівня службової підготовки поліцейських батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві за результатами 2018 року та за ненадання керівництву відповідних органів і підрозділів відповідного подання про негативні результати підсумкової перевірки співробітників батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві, після чого 19 листопада 2018 року, перебуваючи у приміщенні службового кабінету № 208 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, умисно надав старшому оперуповноваженому відділу оперативних розробок Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_6 , який є службовою особою, неправомірну вигоду у вигляді талонів на пальне, а саме: 2 талони номіналом 10 літрів бензину А-95 на АЗС «КЛО» та 8 талонів номіналом 10 літрів бензину А-95 на АЗС «ОККО», за невтручання у складання підсумкових відомостей за результатами підсумкової перевірки рівня службової підготовки поліцейських батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві за результатами 2018 року та за ненадання керівництву відповідних органів і підрозділів відповідного подання про негативні результати підсумкової перевірки співробітників батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві.
В ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_3 , якому судом було роз'яснено підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, підтримав заявлене захисником ОСОБА_5 клопотання та просив суд закрити кримінальне провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого та прокурора, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі за № 200/4664/14-к.
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення (ч. 2 ст. 285 КК України).
Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Так, ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
При цьому матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України), а процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з'ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 02.07.2019 справа за № 515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи, ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2025 року по справі № 712/8174/23, згідно з якою, у разі закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально - караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжкого кримінального правопорушення та вчинене останнім 15 листопада 2018 року, тобто на момент розгляду кримінального провадження в суді, сплинув термін, встановлений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
При цьому, як убачається із вимоги про судимість, ОСОБА_3 після вчинення інкримінованого у даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, не вчиняв нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, зважаючи на те, що останнім надано згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України на підставі п. 3 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд міста Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1