Справа № 761/39529/25
Провадження № 1-кп/761/2985/2026
27 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві під час судового розгляду кримінальне провадження № 12025100100002988 від 27 серпня 2025 року щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрківка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 153 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 153 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100100002988 від 27 серпня 2025 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи свою позицію тим, що підстав для зміни або скасування запобіжного заходу ОСОБА_3 не вбачається, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив залишити без задоволення, вважаючи, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та не доведеними, просив застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши сторін кримінального провадження, перевіривши його матеріали, суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_3 такий захід забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою.
При цьому, судом враховується, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за які, у разі визнання його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Таким чином, ОСОБА_3 на даний час на законних підставах утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», відомостей про неможливість останнього перебувати в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» не надано.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_3 , який обвинувачується, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки, суд вважає, що відносно останнього необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, суд вважає, що ризик переховування від суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності його вини загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Також на переконання суду продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, потерпілу, оскільки з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_3 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб. Судом враховується встановлена кримінальним процесуальним законодавством процедура отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки, потерпілі допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Також, на думку суду, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, стабільного заробітку не має, крім того, останній неодноразово судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вважаючи, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується останній, має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окремо слід зауважити, що суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні судового розгляду у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 захід забезпечення кримінального провадження (запобіжний захід) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені злочину поєднаного із погрозою застосування насильства, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України суд не визнає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 березня 2026 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1