справа № 752/21766/24 головуючий у суді І інстанції Кокошко О.Б.
провадження № 22-ц/824/5961/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року у справі за позовом Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, стягнення аліментів на їх утримання, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року позов Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 за допомогою системи «Електронний суд» з пропуском строку на апеляційне оскарження подала апеляційну скаргу, яка всупереч вимог Закону України «Про судовий збір» не оплачена судовим збором.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що рішення було ухвалено 04 червня 2025 року та у цей день складено його повний текст. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 05 червня 2025 року та закінчився 04 липня 2025 року. Повний текст рішення не було вручено відповідачу у день його складання. У даному випадку у відповідача виникає безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження за умови подання апеляційної скарги у межах тридцяти днів з дня вручення оскаржуваного рішення за наявності відповідного клопотання.
Як вбачається із матеріалів справи, повний текст рішення було доставлено до електронного кабінету представника відповідача Гері О.Ю. 14 жовтня 2025 року. З 15 жовтня 2025 року по 13 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_1 мала безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Дану апеляційну скаргу подано за допомогою системи «Електронний суд» 18 грудня 2025 року, тобто поза межами тридцяти днів з дня вручення стороні відповідача оскаржуваного рішення суду.
За ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Долина Л.Г. зазначає, що на момент забезпечення загального доступу до рішення суду договір про надання правничої допомоги з адвокатом Геря О.Ю., який представляв інтереси відповідача, вже був припинений, у зв'язку з чим ОСОБА_1 фактично залишилася без професійного правового супроводу та не мала технічної і юридичної можливості своєчасно відстежувати появу судового рішення в електронних сервісах судової влади. Крім того, копія повного тексту рішення суду відповідачу не надсилалася та не вручалася, що позбавило її можливості дізнатися про зміст судового рішення іншим шляхом та подати апеляційну скаргу у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. Лише після звернення до нового адвоката, шляхом надання доступу до матеріалів справи через систему «Електронний суд», відповідач 17 грудня 2025 року змогла ознайомитися з повним текстом судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, у суді першої інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Геря О.Ю., повноваження якого підтверджуються ордером про надання правничої допомоги №1517623 від 11 грудня 2024 року, який видано на підставі договору б/н від 09 грудня 2024 року. Зазначений договір у матеріалах справи відсутній.
Згідно ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 64 ЦПК України, про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Зазначаючи, що на момент забезпечення загального доступу до рішення суду договір про надання правничої допомоги з адвокатом Геря О.Ю. вже був припинений, відповідач жодного доказу зазначеним обставинам суду не надала.
Заяви про припинення повноважень Гері О.Ю. як представника ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином, станом на час отримання копії рішення адвокат Геря О.Ю. мав на це відповідні повноваження, а тому, що сторона відповідача отримала оскаржуване рішення 14 жовтня 2025 року у порядку ст. 272 ЦПК України. Отже, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, є неповажними.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту вручення ухвали.
Відповідач ОСОБА_1 мала подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказати інші підстави для такого поновлення, а також доплатити судовий збір у розмірі 7 993,80 грн.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом
23 січня 2026 року електронний примірник вказаної ухвали направлено та доставлено представнику відповідача Долині Л.Г. через систему «Електронний суд», про що мітиться звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Крім того, 23 січня 2026 року електронний примірник вказаної ухвали суду апеляційної інстанції було направлено на електронну адресу представника відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у апеляційній скарзі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу (постанова Великої Палати Верховного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2025 року у справі №120/379/21-а.
Відтак, перебіг строку на усунення недоліків розпочався 24 січня 2026 року та закінчився 02 лютого 2026року.
30 січня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Долини Л.Г. надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 7 993,80 грн.
Проте, станом на 04 лютого 2026 року вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 22 січня 2026 року виконано не було, а саме, у встановлений строк заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з іншими підставами для такого поновлення подано не було.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, зроблено висновки про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року відсутні.
Керуючись статтями 354, 358 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року у справі за позовом Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, стягнення аліментів на їх утримання.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження. Надіслати апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.О. Фінагеєв
Судді Т.Ц. Кашперська
М.А. Яворський