справа № 362/2126/24 головуючий у суді І інстанції Лебідь-Гавенко Г.М.
провадження № 22-ц/824/6201/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про розірвання договору купівлі-продажу, -
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 з пропуском строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Положення вказаної статті встановлює для суду безумовну підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження у зазначеному випадку у разі наявності клопотання учасника справи.
При цьому, ч. 3 ст. 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу було постановлено 02 вересня 2025 року за відсутності учасників справи та у цей же день складено її повний текст. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 03 вересня 2025 року та закінчився 17 вересня 2025року.
ОСОБА_1 не був залучений до участі у даній справі, відповідно, після постановлення ухвала суду йому не направлялась.
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 04 листопада 2025 року, про що міститься звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
У подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року, а апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 повторно звернуся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що про ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 дізнався лише 27 листопада 2025 року. Апеляційну скаргу з усіма поданими документами отримано через засоби поштового зв'язку 20 грудня 2025 року. Користуючись своїм право на повторне звернення до суду, ОСОБА_1 подав дану апеляційну скаргу.
Вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на те, що ухвала Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року, якою встановлено факт отримання ОСОБА_1 ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 04 листопада 2025 року, на даний час набула законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржувалась.
За таких обставин, невиконання апелянтом вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту вручення ухвали.
ОСОБА_1 мав подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказати інші підстави для такого поновлення.
20 січня 2026 року електронний примірник вказаної ухвали направлено та доставлено ОСОБА_1 через систему «Електронний суд», про що мітиться звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Відтак, перебіг строку на усунення недоліків розпочався 21 січня 2026 року та закінчився 30 січня 2026року.
02 лютого 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Козакевича О.С. надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначається, що оскільки про ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 дізнався лише 27 листопада 2025 року після ознайомлення з матеріалами справи, Київський апеляційний суд мав можливість надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк починаючи з 27 листопада 2025 на усунення недоліків подання апеляційної скарги. Саме тоді ОСОБА_1 , який не є активним користувачем підсистеми «Електронний суд», зайшов до системи і побачив вказану ухвалу суду від 31 жовтня 2025 року. Однак, маючи в матеріалах справи заяву про ознайомлення із справою від 27 листопада 2025 року, апеляційний суд наступного дня, а саме 28 листопада 2025 року виніс ухвалу про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Надалі апелянт став чекати, коли апеляційна скарга з додатками повернеться йому, щоб відразу сформувати нову апеляційну скаргу з урахуванням недоліків, про які зазначав Київський апеляційний суд в ухвалі від 31 жовтня 2025 року, оскільки у ній як додатки містився оригінал квитанції про сплату судового збору. Крім того, на думку представника апелянта, ризик втрати майна є ще однією підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
У даному випадку, невиконання апелянтом вимог ухвали суду Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на отримання копії ухвали в електронному кабінеті, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Частиною сьомою статті 14 ЦПК України встановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Твердження представника ОСОБА_1 адвоката Козакевича О.С., що Київський апеляційний суд мав надати апелянту більше часу для усунення недоліків апеляційної скарги є помилковою, оскільки апелянт ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху отримав 04 листопада 2025 року і до моменту повернення скарги 28 листопада 2025 року мав можливість виконати вимоги вказаної ухвали.
Крім того, ухвала Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року на даний час набула законної сили та у касаційному порядку не оскаржувалась.
Доводи апелянта щодо ризику втрати майна зводяться до незгоди з оскаржуваною ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду і не є поважно причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, станом на 04 лютого 2026 року вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 16 січня 2026 року виконано не було, а саме, вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Сам по собі сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків.
Схожа за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, зроблено висновки про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року відсутні.
Керуючись статтями 354, 358 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про розірвання договору купівлі-продажу.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження. Надіслати апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.О. Фінагеєв
Судді Т.Ц. Кашперська
М.А. Яворський