21 січня 2026 року
справа № 756/189/22
провадження № 22-з/824/33/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Латанія»
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , за заявою представника ОСОБА_1 - Браташа Юрія Павловича та за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - Коковіна Дмитра Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Браташа Юрія Павловича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року та на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року, постановлені під головуванням судді Шролик І.С., у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання правочину недійсним, скасування рішень та поділ майна подружжя, -
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, первісний позов задоволено.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано:
за ОСОБА_1 : транспортний засіб «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, як за особою, яка фактично користується ним; транспортний засіб «ВМW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, як за особою, яка фактично користується ним; 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ;
за ОСОБА_2 : транспортний засіб «Land Rover Range Rover», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2013 року випуску, як за особою, яка фактично користується ним; 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
У зустрічному позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 01 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Браташем Юрієм Павловичем, задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року в частині вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про стягнення в порядку компенсації 1/2 частини внесків до статутних фондів Товариства з обмеженою відповідальністю «Креміньпропангаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Рітейл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Простозем», Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Інвест», ТОВ «Латанія» та щодо вимог про: визнання недійсним правочину, оформленого актом оцінки вартості та приймання-передання майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Латанія», виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем 28 вересня 2021 року, серія та номер: 5109, 5110; скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем про державну реєстрацію майна, зазначеного в акті оцінки вартості та приймання-передання майна від 28 вересня 2021 року, серія та номер: 5109, 5110, внесеного до статутного капіталу ТОВ «Латанія»; виділення ОСОБА_1 нерухомого майна, зазначеного в акті оцінки вартості та приймання-передання майна від 28 вересня 2021 року, серія та номер: 5109, 5110, внесеного до статутного капіталу ТОВ «Латанія», скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року залишено без змін.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини внесків до статутних фондів юридичних осіб у розмірі 3 737 586,33 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року заяви представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Браташа Ю.П., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Братікової Оксани Петрівни та представника відповідача ТОВ «Латанія» - адвоката Коковіна Дмитра Ігоровича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору в сумі 1 028,37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати зі сплати судового збору в сумі 76 378,83 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 271 141,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Латанія» витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Браташа Юрія Павловича задоволено частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року скасовано в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про стягнення частини компенсації, в цій частині ухвалено нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації частини внесків до статутних фондів юридичних осіб у розмірі 3 737 586,33 грн - залишено без задоволення.
Додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року змінено, зменшено суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу з 271 141,00 грн до 40 000,00 грн.
Зменшено суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» витрат на правничу допомогу з 40 000,00 грн на користь 20 000,00 грн.
В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Від представника ОСОБА_1 - Браташа Юрія Павловича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 105 000,00 грн.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - Коковіна Дмитра Ігоровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Браташ Юрій Павлович заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав. Заперечував проти задоволення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - Коковіна Дмитра Ігоровича, просив залишити їх без задоволення.
В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - Коковін Дмитро Ігорович заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав. Заперечував проти задоволення заяви представника ОСОБА_1 - Браташа Юрія Павловича . Питання вирішення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишив на розсуд суду.
Інші учасники справи в судове засідання справи не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяви сторін про ухвалення додаткового рішення підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати
Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано:
- договір № 27/09/21 про надання професійної правничої допомоги від 27.09.2021 року,
- додаткову угоду від 03.02.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги,
- акт наданих послуг від 29.10.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до актунаданих послуг, були надані наступні послуги:
- аналіз рішення суду першої інстанції - 2 год,
- написання апеляційної скарги - 8 год,
- ознайомлення із апеляційної скаргою - 2 год,
- написання відзиву га апеляційну скаргу - 3 год,
- написання та подання клопотання про долучення додаткових доказів - 5 год,
- представництво клієнта в судових засіданнях - 4 год.
Загальна вартість послуг, згідно договору про тверду грошову суму гонорару - 50 000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - Коковіним Дмитром Ігоровичем падоно:
- договір про надання правничої допомоги від 01.05.2023 року,
- додаткову угоду від 03.03.2025 року до договору про надання правничої допомоги,
- акт приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг, були надані наступні послуги:
- підготовка та подання заперечень, відзиву на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 10 000,00 грн,
- участь у судових засіданнях - у кількості 2 судових засідання - 8 000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 - Браташем Юрієм Павловичем падоно:
- договір про надання професійної правничої допомоги № 14/09-21 від 14.09.2021 року,
- звіт від 05.12.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги,
- додаткова угода від 31.01.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги,
- додаткова угода від 22.04.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги,
- звіт від 05.12.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги,
- квитанція № 1 від 05.12.2025 року,
- квитанція № 2 від 05.12.2025 року.
Відповідно до звітів до договору про надання професійної правничої допомоги, були надані наступні послуги:
- підготовка (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу - 50 000,00 грн,
- підготовка (складання) та подання апеляційної скарги - 50 000,00 грн,
- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях - 5 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів приходить до висновку про відшкодування із з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, - що відповідатиме критерію розумності та реальності.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - Браташа Юрія Павловича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - Коковіна Дмитра Ігоровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн.
В іншій частині заяви залишити без задоволення.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 03 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді