21 січня 2026 року
справа № 758/854/14-ц
провадження № 22-ц/824/924/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Сушко Л.П., Болотова Є.В.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1
заінтересована особа: ОСОБА_2 , Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Іщенко Дениса Юрійовича на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року, постановлене під головуванням судді Петрова Д.В. у справі за скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Іщенко Дениса Юрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 05.03.2025 про накладення штрафу, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Іщенка Д.Ю. звернувся до суду із даною скаргою на постанову Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 05.03.2025 про накладення штрафу.
В обґрунтування скарги представник скаржника зазначає, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2014 у справі № 758/854/14-ц було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку щомісяця починаючи з 24.01.2014 і до досягнення ОСОБА_4 повноліття - 18 років.
Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 758/854/14-ц від 28.03.2014. На виконання вказаного рішення суду постановою Подільського РУЮ у м. Києві від 06.05.2014 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 та виконавче провадження № НОМЕР_1.
За словами скаржника, в червні 2021 ним було здійснено оплати в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 і станом на червень 2021 жодних боргів не залишилось.
В листопаді 2024 державним виконавцем Ніжнік В.В. виніс постанову про арешт всіх банківських рахунків ОСОБА_1 з метою стягнення примусово заборгованості по аліментам.
Виконавче провадження № НОМЕР_1 відкривалось на одномісячне стягнення.
Після подачі заяви державному виконавцю Ніжніку В.В. з описом ситуації про два виконавчих провадження і що одне з них має бути завершене, а всі платежі будуть робитися в іншому, постановою від 06.02.2025 держвиконавець Ніжнік В.В. завершив ВП № НОМЕР_1 і зняв всі арешти.
Оспорюваною Постановою Головного державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 05.03.2025 ВП № НОМЕР_2 Бабенко О.О. на ОСОБА_1 було накладено штраф за те, що станом на 31.03.2025 у нього була заборгованість зі сплати аліментів 530 906 грн 40 коп., сукупний розмір якої перевищував на той момент суму відповідних платежів на три роки.
Штраф було накладено на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 265 453 грн 20 коп.
Таким чином, оскільки оскаржувана постанова винесена 05.03.2025 то для розрахунку штрафу мав братися борг станом на 05.03.2025 а не на 31.01.2025.
Станом на 05.03.2025 сума боргу становила 1 603 грн 84 коп., що вказано у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.03.2025 ВП № НОМЕР_2/2.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року скаргу задоволено частково.
Скасовано постанову Головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни від 05.03.2025 ВП № НОМЕР_2 про накладення штрафу.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - Іщенко Денис Юрійович звернувся з апеляційною скаргою, в які просить ухвалу суду в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу скасувати, постановити в цій частині нове рішення про задоволення заяви.
Вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції не обґрунтував зменшення розміру судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В ухвалі суду не вказано, чим керувався суд при зменшенні розміру.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні заперечення інших учасників справи щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. За відсутності доводів щодо не співмірності витрат на професійну правничу допомогу у суді 1 інстанції не було підстав для їх зменшення.
В судовому засіданні представник апелянта Іщенко Д.Ю. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, то в іншій частині ухвала судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надано суду письмові докази.
У матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги від 27.01.2025 року, додаткова угода № 4 від 10.03.2025 року до договору про надання правничої допомоги, акт про виконані роботи (надані послуги) від 03.04.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
За викладених обставин, які відповідають наявним у справі доказам, та правового обґрунтування - колегія суддів дійшла висновку, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції, судове рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Іщенко Дениса Юрійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 02 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді