Справа № 757/13027/24
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/3094/2026
21 січня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Кононовій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Макара Івана Івановича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року (суддя Цимбал І.К.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Луганської області про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
у березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом та, з урахуванням доповнення до позовної заяви, просив стягнути з єдиного казначейського рахунку Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України у відшкодування моральної шкоди 132 000грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що він працював на посаді Олександрійського міського голови з 10 жовтня 2010 року. 14 травня 2012 року прокурором Луганської області щодо нього було порушено кримінальну справу за обвинуваченням його та інших осіб у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368 КК України. З 15 травня 2012 року по 6 серпня 2012 року він перебував під вартою. У серпні 2012 року справу було передано до Артемівського районного суду м. Луганська, який не встиг її розглянути до захоплення м. Луганська російськими окупантами та місцевими терористами. Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року підсудність справи було визначено Білокуракинському районному суду Луганської області, постановою якого від 7 липня 2021 року матеріали справи повернуто до прокуратури Луганської області для організації додаткового розслідування, але досі вказане провадження не закрито, не вручено йому підозру.
Позивач вважав таку бездіяльність відповідача незаконною та такою, що завдала йому моральних страждань, оскільки в нього погіршились стосунки в сім'ї, він протягом тривалого часу не може побудувати кар'єру та зазнає інших суттєвих обмежень.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року позов залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявною позивача та його представника у судове засідання.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Макар І.І. просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду
першої інстанції, посилаючись на те, що висновок суду не відповідає дійсним обставинам, оскільки прохання позивача про розгляд справи за його відсутності міститься в останньому абзаці резолютивної частини доповнення до позову від 6 травня 2025 року.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Луганської обласної прокуратури - Чиж О.С. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що заявлене позивачем клопотання про розгляд справи у його відсутність не відповідало вимогам статті 183 ЦПК України, тому обґрунтовано не було взято до уваги судом першої інстанції.
Відповідачі Державна казначейська служба України та прокуратура Луганської області, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом направлення судових повісток-повідомлень до їх електронних кабінетів (с.с.179-181 том 2), своїх представників у судове засідання не направили, клопотання про його відкладення не подали.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 16 січня 2026 року задоволено клопотання представника Луганської обласної прокуратури - Чижа О.С. про забезпечення його участі у судовому засідання в режимі відеоконференції, однак під час судового засідання останній на відеоконференцзв'язок не вийшов.
Враховуючи викладене, напідставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність представників відповідачів.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Макара І.І., який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилися у судові засідання 25 серпня 2025 року та 30 вересня 2025 року, про поважність причин неявки суд не повідомили та не просили розглянути справу у їх відсутність.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове зсідання призначено на 24 червня 2024 року, судова повістка направлена на поштову адресу позивача (с.с.34 том 1).
У судовому засіданні 24 вересня 2024 року позивач, його представник та представник відповідача - Луганської обласної прокуратури надали пояснення по суті позову і у судовому засіданні була оголошена перерва до 23 жовтня 2024 року для виклику представника Державної казначейської служби України.
У судовому засіданні 23 жовтня 2024 року була оголошена перерва до 27 листопада 2024 року для ознайомлення позивача та його представника з додатковими поясненнями представника Луганської обласної прокуратури.
В подальшому судові засідання неодноразово відкладались.
У судовому засіданні 5 травня 2025 року представник позивача - адвокат Макар І.І. заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні у зв'язку із поданням доповнення до позовної заяви. Також у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про подальший розгляд справи у відсутність позивача та його представника (с.с.81-85 т.2).
Суд задовольнив клопотання представника позивача та оголосив перерву у судовому засіданні до 11 червня 2025 року, про що був повідомлений представник позивача - адвокат Макар І.І. під розписку (с.с.86 т.2).
5 травня 2025 року ОСОБА_1 направив на поштову адресу Дарницького
районного суду міста Києва доповнення до позовної заяви, які зареєстровані судом 6 травня 2025 року. У прохальній частині заяви ОСОБА_1 також просив розглянути справу без його участі (с.с. 98-101 том 2).
У зв'язку із неявкою учасників справи у судове зсідання 11 червня 2025 року, судове засідання було перенесено на 25 серпня 2025 року, про що позивач був повідомлений шляхом направлення судової повістки на його поштову адресу (с.с.108 т.2).
Також судова повістка була направлена до електронного кабінету представника позивача - адвоката Макара І.І. (с.с.114-115 т.2).
З протоколу судового засідання від 25 серпня 2025 року вбачається, що учасники справи у судове засідання не з'явились, тому судове засідання було відкладено на 30 вересня 2025 року (с.с. 127 том 2), про що позивач повідомлявся шляхом направлення судової повістки на його поштову адресу (с.с.132 т.2).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Макар І.І. про судове засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки на електронну адресу (с.с.137 т.2).
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем судових повісток, направлених на його поштову адресу.
Також матеріали справи не містять відомостей про направлення судової повістки у судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року, до електронного кабінету адвоката Макара І.І.
У судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року, учасники справи не з'явилися (с.с.141 т.2).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Частина 6 статті 128 ЦПК України передбачає, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Частина 5 статті 130 ЦПК України передбачає, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Виходячи з вищезазначених норм процесуального права, матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача та його представника про судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє
ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не врахував, що у судовому засіданні 5 травня 2025 року представник позивача - адвокат Макар І.І. заявив клопотання про подальший розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача.
Таке ж прохання було зазначено позивачем ОСОБА_1 у доповненнях до позовної заяви, які отримані судом 6 травня 2025 року.
За таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи представника Луганської обласної прокуратури - Чижа О.С., зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, що заявлене позивачем клопотання про розгляд справи у його відсутність не відповідало вимогам статті 183 ЦПК України, тому обґрунтовано не було взято до уваги судом першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ухвала суду не містить обґрунтування не врахування, як клопотання представника позивача - адвоката Макара І.І. про розгляд справи у відсутність позивача, так і прохання позивача про розгляд справи у його відсутність, яке висловлене у доповненнях до позовної заяви.
Також матеріали справи не містять ухвали суду про визнання явки позивача у судове засідання обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Макара Івана Івановича задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Луганської області про відшкодування моральної шкоди направити до Дарницького районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук