04 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/1427/20 пров. № А/857/47365/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Курильця А. Р.
суддів -Кузьмича С. М.
Мікули О. І.
з участю секретаря Майстрів Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Громадської організації «Народна дія Львів», підписану Дацко О.І. про відвід колегії суддів у складі Курильця Андрія Романовича, Кузьмича Сергія Миколайовича, Мікули Оксани Іванівни та секретаря судового засідання Майстрів Ю.І. в справі 380/1427/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, міського голови Львова - Садового Андрія Івановича, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Державної інспекції архітектури та містобудування України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадської організації «Народна дія Львів», Міністерства культури України, та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Тех», Товариства з обмеженою відповідальністю “Галпроектмонтаж» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень,
На розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 380/1427/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, міського голови Львова - Садового Андрія Івановича, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Державної інспекції архітектури та містобудування України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадської організації “Народна дія Львів», Міністерства культури України, та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-Тех», Товариства з обмеженою відповідальністю “Галпроектмонтаж» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Бохняка Мирона Степановича, подану від імені та в інтересах Кельмана Івана Івановича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-Тех» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року.
Так, 04 лютого 2026 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано заяву Громадської організації “Народна дія Львів», підписану Дацко О.І. про відвід колегії суддів у складі Курильця Андрія Романовича, Кузьмича Сергія Миколайовича, Мікули Оксани Іванівни та секретаря судового засідання Майстрів Ю.І. від розгляду адміністративної справи 380/1427/20.
Заяву мотивує тим, що на її думку колегія суддів порушила конституційні гарантії рівності та заборони дискримінації, порушення принципів диспозитивності судочинства, рівності сторін судового спору та рівних прав учасників, права на справедливий і вчасний розгляд справи, права та конституційні гарантії рівності та заборони дискримінації (статті 24, 55, 129 Конституції України), міжнародних стандартів “суду, встановленого законом» та безсторонності (стаття 6 Конвенції, практика ЄСПЛ), а також загальних стандартів суддівської етики та об'єктивності (Бангалорські принципи).
Вказує, що нею подано скаргу до ВРП щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Курильця А.Р., Кузьмича С.М., Мікули О.І., а отже знаючи про таке звернення - у суддів є прямі підстави упереджено відноситися до неї як учасниці процесу.
Заявник виражає незгоду з мотивами суду при розгляді відводу 14 січня 2026 року, 30 січня 2026 року та процесуальних дій при його вирішенні, зокрема питань від складу суду та надіслання копій ухвал за результатами розгляду заяв.
Щодо заяви в частині відводу секретаря судового засідання, зазначено, що у протоколі судового засідання від 14.01.2026 фактично не відображено зміст заявлених заперечень на дії судді, а наявні лише формальні позначки часу та слово “репліка», без розкриття суті. Це позбавляє учасників реального процесуального інструменту фіксації порушень і підсилює сумніви у добросовісності процесуального адміністрування в справах за участю громадськості
Невнесення до протоколу заперечень учасника процесу на дії судді є порушенням прямих вимог статей 229- 231 КАС України та принципів процесуальної фіксації судового розгляду, тобто підставою для недовіри до секретаря судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про зловживанням процесуальними правами при поданні заяви про відвід, з наступних підстав.
Суд, який розглядає справу має бути “безстороннім» і “незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Суд який розглядає справу має бути “безстороннім» і “незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що представником Громадської організації “Народна дія Львів», Дацко О.І. позивачів втретє заявлено відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі Курильця Андрія Романовича, Кузьмича Сергія Миколайовича, Мікули Оксани Іванівни, а також секретаря судового засідання Майстрів Ю.І. від розгляду адміністративної справи 380/1427/20, оскільки обставини проведення судового засідання, процесуальні дії колегії суддів свідчать на її думку про упереджене ставлення суду до позивача та третіх осіб.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться" (§ § 28-32 рішення у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15.07.2010, заява № 16695/04). Подібний підхід висловлено і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (§ § 65-66 рішення від 03.05.2007, заява № 7577/02).
Колегія суддів вважає, що наведені в заяві про відвід доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б за об'єктивними критеріями викликати сумнів в об'єктивності або неупередженості суддів при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки зводяться до власних припущень заявника, які не містять достатніх обґрунтувань.
Заявником жодним чином не обґрунтовано дискримінаційного ставлення до заявниці чи інших учасників справи.
Також суд зауважує, що висловлювання про нерозгляд по суті підстав раніше поданого відводу, уникнення аналізу доказів та правової оцінки, власне і є вираженням незгоди з судовим рішенням, що одночасно заперечує заявник.
Варто підкреслити, що підставою для відводу заявник зазначив приписи пунктів 4 та 5 частини першої статті 36 КАС України і фактично заявляє, що обставинами, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів є їхні дії при процесуальному розгляді заяви про відвід, поданої 14 січня 2026 року.
Обставини ж, з якими заявники пов'язують заявлений відвід, стосуються вчинення процесуальних дій при розгляді у справі.
Однак, дії суду при вирішенні процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи, характер прийнятих процесуальних рішень колегією суддів не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності суддів та бути підставою для їх відводу.
Викладене вище кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України, відповідно до якої, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінюючи наявність підстав для відводу колегії суддів в цій справі за суб'єктивним критерієм, апеляційний суд констатує відсутність підстав стверджувати, що судді виявили особисту упередженість. Докази на користь протилежного відсутні і заявником не наводились. Заява ОСОБА_2 про подання скарги на дії колегії суддів до Вищої Ради Правосуддя теж не є підставою, для відводу в справі, а є реалізацією передбаченого законодавством України права заявника на звернення зі скаргою до Вищої Ради Правосуддя.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вказані вище доводи не можуть свідчити про упередженість колегії суддів та бути підставою для відводу, згідно вимог КАС України, не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали колегії суддів брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про упередженість.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи. Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.
Тобто твердження про те, що “секретар судового засідання за підписом головуючого склали та підписали протокол», не лише не відповідає фактичним обставинам справи, але й позбавлено жодного сенсу.
Тези заявленого відводу про те, що “не відображено зміст заявлених заперечень на дії судді» засновані на хибному уявленні положень процесуального закону та не кореспондують вимогам до протоколу судового засідання згідно з ч.2 ст.230 КАС України.
Більше того, 14 січня 2026 року здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Наостанок суд зауважує, що відповідно до приписів ст.231 КАС України, учасники справи мають право подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису і протоколу судового засідання, однак такі обставини не зумовлюють підставність відводу.
Відповідно до ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Підстави ж відводу фактично дублюються і є незгодою з відмовою таких заяв про відвід колегії суддів та секретаря судового засідання, які вже вирішувалися колегію суддів, про що постановлені ухвали від 14 січня 2026 року, 30 січня 2026 року та ухвала від 02 лютого 2026 року (головуюча-суддя Іщук Л.П., судді Обрізко І.М., Пліш М.А.).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Колегія суддів приходить до висновку, що заява Громадської організації “Народна дія Львів», підписана Дацко О.І. з повторними вимогами про відвід суддів та секретаря судового засідання спрямована на безпідставне перешкоджання розгляду справи, затягування процесу, а тому її слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 36,39,40,45 КАС України, суд, -
Визнати подану заяву представника Громадської організації «Народна дія Львів» Дацко О.І. про відвід колегії суддів Курильця А.Р., Кузьмича С.М., Мікули О.І. та секретаря судового засідання Майстрів Ю.І. зловживанням процесуальними правами та залишити її без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повний текст ухвали виготовлений 05 лютого 2026 року.