Провадження № 33/821/130/26 Справа № 709/2067/25 Категорія: ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
30 січня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Зайцева О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, тобто в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 28 жовтня 2025 року о 23.30 годині в с. Богодухівка, вул. І. Богуна, 20, керував автомобілем TGA 26.410 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Він же, 28 жовтня 2025 року о 23.30 годині в с. Богодухівка, вул. І. Богуна, 20 керував автомобілем TGA 26.410, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив з'їзд у кювет. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що вищевказана постанова винесена з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, неналежним дослідженням усіх наявних та отриманих доказів, а також фактичних обставин справи.
З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України».
Зазначає, що в матеріалах справи, відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Вказує, що на відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування транспортним засобом у день та час, який вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також зазначає, що з наявних відеоматеріалів вбачається, що інспектором взагалі не проводився візуальний огляд ОСОБА_1 та про наявність у останнього конкретних ознак алкогольного сп'яніння йому не повідомлялось.
Заслухавши пояснення захисника Зайцева О.В., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на фактичні дані, що містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496963 (ч. 1 ст. 130 КупАП) та серії ЕПР1 №496986 (ст. 124 КУпАП) від 29 жовтня 2025 року.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Схемою місця ДТП від 29 жовтня 2025, відповідно до якої змальовано ділянку дороги, на якій було вчинено адміністративне правопорушення, розташування транспортних засобів.
Реєстрацією повідомлення про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення про ДТП, водій в нетверезому стані.
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 жовтня 2025 року.
Також суд першої інстанції надав належний аналіз відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що у ході спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, про що йому повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці, також проїхати до медичного закладу. Останній від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 правильно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Версії сторони захисту про не керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення спростовується фактичними даними, що містяться у наведеному відеозаписі, з якого випливає, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не висловлював версії, що не він керував транспортним засобом. У той же час не пред'явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Постанова поліцейського про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП не має преюдиціальної сили. Разом з тим у сукупності з іншими фактичними даними наведених доказів, підтверджує подію керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин вказаних у постанові судді, що оскаржується.
З наведеного випливає, що ОСОБА_1 беззаперечно розумів, що законні вимоги працівників поліції стосуються обставин керування ним транспортним засобом, котре причетне до ДТП.
Зміна позиція сторони захисту щодо заперечення обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом не є підставою для закриття провадження у справі.
Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу Зайцева О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2025 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук