Рівненський апеляційний суд
Іменем України
05 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 555/2602/25
Провадження № 11-сс/4815/35/26
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та власними технічними засобами прокурора апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 14 січня 2026 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання органу досудового розслідування і обрано ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 35 діб до 17 лютого 2026 року включно.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, при обранні ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу слідчим суддею не враховано фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, характеризуючі дані підзахисного та його стан здоровя, а, відтак, просить ухвалу скасувати і обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 , підтримані ОСОБА_7 , доводи прокурора, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 194 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, органом досудового розслідування проводиться слідство в кримінальному провадженні № 12025181060000300 від 16.11.2025 року, у якому ОСОБА_7 оголошено підозру про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя взяв до уваги, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в стані алкогольного сп'яніння тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - умисного заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до смерті, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що підтверджено заборонними приписами, а, відтак, є ризик недотримання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків та продовження протиправної діяльності.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді щодо утримання ОСОБА_7 під вартою до 17 лютого 2026 року законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2