Справа № 500/64/26
05 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП№79149959 від 26.12.2025 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/2047/25.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає спірну постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки така постанова прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що Головним управлінням, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі 380/2047/25, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та зараховано до стажу державної служби період її роботи в органах місцевого самоврядування з 26.04.1999 року по 07.06.2004 року та в органах державної податкової служби з 08.06.2004 року по 13.01.2025 року. Одночасно, за результатами повторного розгляду заяви, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 21.01.2025 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 17.01.2025 року № 37-13- 01- 10 00-11. Позивач вважає, що рішення суду виконано відповідно до покладених судом зобов'язань; окремого зобов'язання щодо врахування при виконанні рішення суду довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців від 17.01.2025 року № 38-13-01-10-00-11, на Головне управління не покладено. Зауважує, що оскільки ОСОБА_1 не має 20 років стажу державної служби станом на 01.05.2016, а набуває 20 років стажу державної служби після зазначеної дати, лише у разі виконання покладених судом зобов'язань, підстави для врахування вказаної довідки для розрахунку пенсії відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, відсутні. Крім цього, вказує, що відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , зарахований стаж державної служби по 01.05.2016 рік становить (з 26.04.1999 по 01.05.2016) 17 років 4 дні, що є меншим за 20-ти річний стаж державної служби (станом на 01.05.2016), який необхідний для врахування довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав ОСОБА_1 на соціальне забезпечення.
Ухвалою суду від 09.01.2026 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 21.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що державним виконавцем вчинено всі дії, які передбачені законодавцем, що регулюють виконавче провадження та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а вимоги скаржника не підлягають до задоволення. Крім цього, вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області висновки судів повністю не взято то уваги, про що свідчить лист боржника №347/2-25 від 04.12.2025.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №79149959 з примусового виконання виконавчого листа №380/2047/25 від 16.07.2025, виданого Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з урахуванням правової оцінки, наданої судом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід, призначення та виплати з 21.01.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.01.2025 року № 37-13-01-10-00-11 та від 17.01.2025 року № 38-13-01-10-00-11.
19.09.2025 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП №79149959 з виконання виконавчого листа №380/2047/25, виданого 16.07.2025 Львівським окружним адміністративним судом.
17.10.2025 державним виконавцем Відділу винесено Постанову про накладення штрафу у ВП №79149959 в сумі 5100,00 грн., оскільки згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області встановлено, що рішення суду боржником в повному обсязі не виконано.
В подальшому, 26.12.2025 державним виконавцем Відділу винесено Постанову про накладення штрафу у ВП №79149959 в сумі 10200,00 грн., оскільки встановлено, що рішення суду боржником не виконано.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За умовами ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як встановлено судом, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №500/6155/25, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю. Зокрема, у даній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП № 79149959 від 17.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі 380/2047/25.
Таким чином, судовим рішенням у справі №500/6155/25 встановлена правомірність постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП № 79149959 від 17.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі 380/2047/25.
Поряд з цим, як слідує з матеріалів даної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на адресу державного виконавця направлено лист №347-25 від 04.12.2025.
З даного листа слідує, що Головним управлінням, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі 380/2047/25, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та зараховано до стажу державної служби період її роботи в органах місцевого самоврядування з 26.04.1999 року по 07.06.2004 року та в органах державної податкової служби з 08.06.2004 року по 13.01.2025 року. Одночасно, за результатами повторного розгляду заяви, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 21.01.2025 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 17.01.2025 року № 37-13- 01- 10 00-11. Рішення суду виконано відповідно до покладених судом зобов'язань. Окремого зобов'язання щодо врахування при виконанні рішення суду довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців від 17.01.2025 року № 38-13-01-10-00-11, на Головне управління не покладено, оскільки зобов'язальна частина рішення суду містила зобов'язання повторно розглянуто заяву (повторний розгляд підтверджується протоколом перерахунку пенсії, у якому зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»).
До того ж, у даному листі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що неврахування довідки від 17.01.2025 №38-13-01-10-00-11 не змінює і не заперечує виконання у належний спосіб Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.032025 (справа №380/2047/25).
Суд критично оцінює такі твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, адже резолютивною частиною рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №380/2047/25 визначено зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід, призначення та виплати з 21.01.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.01.2025 року № 37-13-01-10-00-11 та від 17.01.2025 року № 38-13-01-10-00-11.
Крім цього, у листі №347-25 від 04.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України вказує, що оскільки ОСОБА_1 не має 20 років стажу державної служби станом на 01.05.2016, а набуває 20 років стажу державної служби після зазначеної дати, лише у разі виконання покладених судом зобов'язань, підстави для врахування вказаної довідки для розрахунку пенсії відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, відсутні.
З наведеного мотиву суд враховує, що Львівський окружний адміністративний суд у рішенні від 17.03.2025 у справі №380/2047/25 зазначає наступне: "матеріалами справи підтверджується, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ - 01.05.2016, становив більше 10 років, а також станом на час звернення до органів Пенсійного фонду досягла 60-річного віку та мала стаж державної служби понад 20 років та страховий стаж, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»....суд, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та повторно розглянути її заяву про перехід, призначення та виплати з 21.01.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.01.2025 року № 37-13-01- 10-00-11 та від 17.01.2025 року № 38-13-01-10-00-11, з урахуванням правової оцінки, наданої судом".
На думку суду, вказані вище та зазначені у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №347/2-25 від 04.12.2025 доводи наводились при винесенні первинної постанови про накладення штрафу в межах ВП №79149959. Будь-яких інших доказів щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №380/2047/25, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області суду не надало.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та, як наслідок, відсутності підстав для скасування спірної постанови.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 05 лютого 2026 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ 14035769),
відповідач - Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження:вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.,76019 код ЄДРПОУ:43316386).
Головуюча суддя Дерех Н.В.