04 лютого 2026 року Справа № 480/12707/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання рішення суду у адміністративній справі №480/12707/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.11.2023 року № 930080315876; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 13.10.2023 на пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01 лютого 2021 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 24.06.2024 виправлено описку в 3 абзаці резолютивної частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року по справі №480/12707/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, виклавши його в наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з 13.11.2023 на пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХИ у розмірі 70% заробітку її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01 лютого 2021 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.".
В подальшому, представником позивача до канцелярії суду подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №480/12707/23 з відповідними доказами.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 480/12707/23 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 по справі № 480/12707/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 26.03.2024 по справі № 480/12707/23.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до суду подано звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі № 480/12707/23, в якому відповідач просить суд прийняти поданий звіт.
Аргументи даного звіту зводяться до того, що на виконання даного судового рішення з 13.02.2023 позивача переведено на пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01 лютого 2021 року. Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 13.11.2023 року становить 20930,00 грн. Сума перерахованих коштів за період з 13.11.2023 по 31.12.2024 нарахована до виплати та становить 119 556,56 грн.
Виплату заборгованості буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Враховуючи викладене вище, відповідач зазначає, що рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виконано в межах покладених зобов'язань та наявного фінансового ресурсу.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.
Правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані приписами ст. 382 КАС України.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.
Крім того, ч. 8 ст. 382 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, відповідно до якого учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Таким чином, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 287 КАС України.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.11.2023 року № 930080315876; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 13.10.2023 на пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01 лютого 2021 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 24.06.2024 виправлено описку в 3 абзаці резолютивної частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року по справі №480/12707/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, виклавши його в наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з 13.11.2023 на пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 70% заробітку її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01 лютого 2021 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.".
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в письмових поясненнях зазначило, що рішення Сумського кружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №480/12707/23 виконано в межах резолютивної частини: гр. ОСОБА_1 з 13.11.2023 року переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 70% заробітку померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01 лютого 2021 року.
Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю представник позивача зазначив, що розмір пенсії в сумі 49 591,50 грн. відповідає 70% суми 70 845,00 грн., яка не є заробітком ОСОБА_2 , визначеного довідкою Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01.02.2021, як передбачив суд.
При цьому, суд зазначає, відповідно до частин 13, 14 статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723- ХІІ у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.
При цьому, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.02.2025 № 8618-5735/Л-02/8-2600/25, судом встановлено, що Головне управління при обчисленні пенсії позивача по втраті годувальника у розмірі 70% взяло за основу заробітну плату у сумі 70845,00 грн., що відповідає максимальній величині бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2020, а не суму, визначену довідкою Апеляційного суду м. Києва №12/0431/21 від 01.02.2021, що прямо суперечить резолютивній частині рішення суду від 26.03.2024 року.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виконання рішення суду від 26.03.2024, суд доходить висновку, що рішення суду у повному обсязі не виконано, а отже поданий звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення не підлягає прийняттю судом.
Разом з тим, з метою недопущення порушення прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві повторно новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 26.03.2024 у справі №480/12707/23.
Керуючись ст.ст. 241-243, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення від 26.03.2024 у справі №480/12707/23.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві повторно новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 26.03.2024 по справі № 480/12707/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 26.03.2024 по справі № 480/12707/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.В. Воловик